Давньослов'янський печерний храм (Монастирок): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ahonc (обговорення | внесок) м Ahonc перейменував сторінку з Давньослов'янський Печерний Храм (Монастирок) на Давньослов'янський печерний храм (Монастирок): правопис |
Віщун (обговорення | внесок) переписано з примітками |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|long_direction = E |
|long_direction = E |
||
|площа = 0,5 га |
|площа = 0,5 га |
||
|заснований = |
|заснований = |
||
|число_відвідувачів = |
|число_відвідувачів = |
||
|рік_відвідувачів = |
|рік_відвідувачів = |
||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
}} |
}} |
||
[[Файл:Monastyrok Cave Sanctuary.jpg|міні|right|400px|Печерний Храм ]] |
[[Файл:Monastyrok Cave Sanctuary.jpg|міні|right|400px|Печерний Храм ]] |
||
'''Пече́ра |
'''Пече́ра Язичницька''', знана також як '''Давньослов'янський печерний храм''' - геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована у село Монастирок Чортківського району Тернопільської області, на високому березі річки Серет. У печері містяться залишки давнього жертовника та ранньохристиянська каплиця, заснована в IX ст. |
||
== Пам'ятка == |
== Пам'ятка == |
||
| ⚫ | Як пише у своєму огляді дослідник печер поділля Володимир Добрянський<ref>{{Cite web|url=http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/15685/2/ProcNTShTB_2013v8_Dobryanskyy_V-The_museum_staff_participation_206-217.pdf|title=Добрянський В. Участь музейних працівників в археологічних досліджень карстових порожнин Західного Поділля. — Збірник праць НТШ, 2013. — Т. 8. — С. 206—217.|accessdate=30 вересня 2016|archive-date=3 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161003064846/http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/15685/2/ProcNTShTB_2013v8_Dobryanskyy_V-The_museum_staff_participation_206-217.pdf}}</ref>, одне з перших наукових повідомлень про печеру Язичницьку належить польському досліднику [[Мечислав Орлович|Мечиславу Орловичу]]<ref>Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Galicji. — Lwów, 1919. — S. 120—162</ref>. В XIX ст. там проводив аматорські археологічні розкопки Ю. Сапіга<ref name=":0">{{Cite book |
||
| ⚫ | |||
|title=Наддністріняські печерні сакральні пам'ятки раннього християнства: Альманах / Хрещення Русі-України 988-2018 / Інститут релігієзнавства ЛМІР; упоряд. О. Киричук, О. Омельчук, І. Орлевич |
|||
|year=2018 |
|||
|publisher=Логос |
|||
|location=Львів |
|||
|pages=33-37 |
|||
}}</ref>. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
|title=Печерна Язичецька // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. |
|||
|last=Кітура |
|||
|first=В. |
|||
|last2=Леньків |
|||
|first2=І. |
|||
|last3=Сивий |
|||
|first3=М. |
|||
|year=2008 |
|||
|publisher=Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» |
|||
|volume=3 |
|||
|location=Тернопіль |
|||
}}</ref>. |
|||
| ⚫ | |||
== Історія == |
|||
«Давньослов'янський Печерний Храм »та камінь жертовник , в деяких колах людей прозвані— Язичеська святиня, через те що в часи до формування Русі у цій місцевості перебували волхви, і в цьому місці включно здійснювали свої язичнецькі ритуали. |
|||
У печері міститься [[каплиця]] IX ст., частково витесана з каміння, частково мурована<ref>{{Cite book |
|||
Розмір гроту становить 9,4 на 4,8 м. Зверху він покритий скельним навісом з великим виносом довжиною 6 м. Кам'яний навіс підтримують три опори з покладених один на одного пласких каменів. Сьогоднішні кам'яні опори влаштовані наприкінці [[XIX століття]] [[Леон Людвік Сапіга|Леоном Сапігою]] замість первісних природних, які руйнувались від часу. Грот, як і звичайний храм, умовно розділений на три частини: притвор, нава і вівтар. Вівтар, як це є зазвичай у церквах, звернений до сходу. За переказами, гра світла і тіней на поверхні каменю нагадала котромусь монаху обличчя з заплющеними очима, яке він потрактував як нерукотворний образ Ісуса Христа. Обвівши видіння фарбою, монахи почали йому поклонятись. |
|||
|url=https://books.google.com/books?id=bXiODwAAQBAJ&newbks=0&hl |
|||
|title=Архітектура. Монументальне мистецтво |
|||
|last= |
|||
|first= |
|||
|date=2019-03-22 |
|||
|publisher=Litres |
|||
|pages=927 |
|||
|language=uk |
|||
|isbn=978-5-04-160505-6 |
|||
}}</ref>. |
|||
== Архітектура == |
|||
Поруч із гротом лежить великий жертовний камінь язичників, поставлений на кам'яні опори. На камені в пізніші часи вирубано хрест. На жертовнику зберігся рівчак-кровосток. |
|||
Печерний грот має розміри 9 на 5 м. Зверху він покритий скельним навісом з великим виносом завдовжки 6 м. Кам'яний навіс підтримують три опори з покладених один на одного пласких каменів<ref name=":2">{{Cite web|title=Стоунхендж на Тернопільщині|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2400288-stounhendz-na-ternopilsini.html|website=www.ukrinform.ua|date=2018-02-11|accessdate=2024-01-17|language=uk}}</ref>. |
|||
У ньому міститься ранньохристиянська святиня, за облаштування близька до печерних монастирів Палестини і Болгарії IV–XIV ст. У гроті є наскельний розпис, який імовірно зображає Ісуса Христа. Можливо, природна форма скелі слугувала християнам як імітація [[Гріб Господній|Гробу Господнього]]. Цю думку підкріплює те, що Ісус зображений із заплющеними очима<ref name=":0" />. За переказами, гра світла і тіней на поверхні каменю нагадала котромусь монаху обличчя з заплющеними очима, яке він потрактував як нерукотворний образ Ісуса Христа. Обвівши видіння фарбою, монахи почали йому поклонятись<ref>{{Cite book |
|||
| ⚫ | Як пише у своєму огляді дослідник печер поділля |
||
|url=https://books.google.com/books?id=1dojAQAAIAAJ&newbks=0&hl |
|||
|title=Культурні грона Дністра: мультинаціональна куль-турно-історична спащина Наддністрянщини |
|||
|last=Стецюк |
|||
|first=Валентин |
|||
|date=2001 |
|||
|publisher=Лілея-НВ |
|||
|pages=20 |
|||
|language=uk |
|||
|isbn=978-966-7263-95-9 |
|||
}}</ref><ref name=":2" />. |
|||
Поруч із гротом стоїть камінь-[[дольмен]] діаметром 4 м і завтовшки 65 см, поставлений на невеликі камінці, які формують його підпірки. На камені вирубаний хрест, де збирається дощова вода, що забарвлюється у колір крові. Часто описується як жертовник<ref name=":0" />. В ньому містяться заглиблення, що нагадують зображення сузір'я [[Велика Ведмедиця|Великої Ведмедиці]]. Камінь, ймовірно, перенесено з іншого [[Капище|капища]] у 1735 році під час відновлення тамтешнього монастиря<ref name=":2" />. |
|||
Нині відомості про язичницький грот, колишній Василіянський монастир (УГКЦ) та Воздвиженську церкву (УПЦ КП) на цьому місці, широко розтиражовані туристичною і краєзнавчою літературою<ref>{{Cite web |url=https://books.google.ca/books?id=-fCiBQAAQBAJ&pg=PT251&lpg=PT251&dq=печера+грот+монастирок&source=bl&ots=Lo4G8xFugJ&sig=GTJy27g9qdJIVcKn2sQJnpILL_U&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiSnKrC0bfPAhVD7oMKHRZoBL04ChDoAQgbMAA#v=onepage&q=печера%20грот%20монастирок&f=false |title=Україна. 500 чарівних куточків, які варто відвідати. Путівник/Укл. Т.Лагунова. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. — 416 с. |accessdate=30 вересня 2016 |archive-date=2 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161002102001/https://books.google.ca/books?id=-fCiBQAAQBAJ&pg=PT251&lpg=PT251&dq=печера+грот+монастирок&source=bl&ots=Lo4G8xFugJ&sig=GTJy27g9qdJIVcKn2sQJnpILL_U&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiSnKrC0bfPAhVD7oMKHRZoBL04ChDoAQgbMAA#v=onepage&q=печера%20грот%20монастирок&f=false }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/monastyrok.php |title=про Монастирок на сайті «Пам'ятки України» |accessdate=30 вересня 2016 |archive-date=27 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200227192205/http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/monastyrok.php }}</ref>. |
|||
== Світлини == |
== Світлини == |
||
| Рядок 77: | Рядок 115: | ||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== |
== Література == |
||
* ''Кітура В., Леньків І., Сивий М.'' |
* ''Кітура В., Леньків І., Сивий М.'' Печерна Язичецька // {{ТЕС|3|681}} |
||
* |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
| Рядок 88: | Рядок 125: | ||
}} |
}} |
||
* [http://ecoternopil.gov.ua/images/borshiv.pdf Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА. |
* [http://ecoternopil.gov.ua/images/borshiv.pdf Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА. |
||
* [https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2400288-stounhendz-na-ternopilsini.html Укрінформ: Стоунхендж на Тернопільщині] |
|||
{{Природно-заповідний фонд Борщівського району}} |
{{Природно-заповідний фонд Борщівського району}} |
||
Версія за 18:08, 17 січня 2024
 | |
| 48°43′50″ пн. ш. 25°51′13″ сх. д. / 48.730750° пн. ш. 25.853667° сх. д.Координати: 48°43′50″ пн. ш. 25°51′13″ сх. д. / 48.730750° пн. ш. 25.853667° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Тернопільська область, Чортківський район, в с. Монастирок |
| Найближче місто | Борщів, Заліщики |
| Площа | 0,5 га |
| Оператор | Більче-Золотецька сільська рада |
  Давньослов'янський печерний храм (Монастирок) (Тернопільська область) | |
 Давньослов'янський печерний храм у Вікісховищі | |
Пече́ра Язичницька, знана також як Давньослов'янський печерний храм - геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована у село Монастирок Чортківського району Тернопільської області, на високому березі річки Серет. У печері містяться залишки давнього жертовника та ранньохристиянська каплиця, заснована в IX ст.
Пам'ятка
Як пише у своєму огляді дослідник печер поділля Володимир Добрянський[1], одне з перших наукових повідомлень про печеру Язичницьку належить польському досліднику Мечиславу Орловичу[2]. В XIX ст. там проводив аматорські археологічні розкопки Ю. Сапіга[3].
Статус пам'ятки надано 20 грудня 1968 року. Перебуває у віданні Більче-Золотецької сільради[4].
Під охороною — печера, вимита у скелі (камінь Довбуша), складена верхньокрейдовими вапняками. Довжина ходів 42 м. Назва — від виявленого у ній храму язичників. Має науково-пізнавальну, естетичну та історичну цінність[4].
У печері міститься каплиця IX ст., частково витесана з каміння, частково мурована[5].
Архітектура
Печерний грот має розміри 9 на 5 м. Зверху він покритий скельним навісом з великим виносом завдовжки 6 м. Кам'яний навіс підтримують три опори з покладених один на одного пласких каменів[6].
У ньому міститься ранньохристиянська святиня, за облаштування близька до печерних монастирів Палестини і Болгарії IV–XIV ст. У гроті є наскельний розпис, який імовірно зображає Ісуса Христа. Можливо, природна форма скелі слугувала християнам як імітація Гробу Господнього. Цю думку підкріплює те, що Ісус зображений із заплющеними очима[3]. За переказами, гра світла і тіней на поверхні каменю нагадала котромусь монаху обличчя з заплющеними очима, яке він потрактував як нерукотворний образ Ісуса Христа. Обвівши видіння фарбою, монахи почали йому поклонятись[7][6].
Поруч із гротом стоїть камінь-дольмен діаметром 4 м і завтовшки 65 см, поставлений на невеликі камінці, які формують його підпірки. На камені вирубаний хрест, де збирається дощова вода, що забарвлюється у колір крові. Часто описується як жертовник[3]. В ньому містяться заглиблення, що нагадують зображення сузір'я Великої Ведмедиці. Камінь, ймовірно, перенесено з іншого капища у 1735 році під час відновлення тамтешнього монастиря[6].
Світлини
Примітки
- ↑ Добрянський В. Участь музейних працівників в археологічних досліджень карстових порожнин Західного Поділля. — Збірник праць НТШ, 2013. — Т. 8. — С. 206—217 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2016. Процитовано 30 вересня 2016.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Galicji. — Lwów, 1919. — S. 120—162
- ↑ а б в Наддністріняські печерні сакральні пам'ятки раннього християнства: Альманах / Хрещення Русі-України 988-2018 / Інститут релігієзнавства ЛМІР; упоряд. О. Киричук, О. Омельчук, І. Орлевич. Львів: Логос. 2018. с. 33—37.
- ↑ а б Кітура, В.; Леньків, І.; Сивий, М. (2008). Печерна Язичецька // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. Т. 3. Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч».
- ↑ Архітектура. Монументальне мистецтво (укр.). Litres. 22 березня 2019. с. 927. ISBN 978-5-04-160505-6.
- ↑ а б в Стоунхендж на Тернопільщині. www.ukrinform.ua (укр.). 11 лютого 2018. Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Стецюк, Валентин (2001). Культурні грона Дністра: мультинаціональна куль-турно-історична спащина Наддністрянщини (укр.). Лілея-НВ. с. 20. ISBN 978-966-7263-95-9.
Література
- Кітура В., Леньків І., Сивий М. Печерна Язичецька // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 681. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання
- Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району[недоступне посилання з квітня 2019] // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
- Укрінформ: Стоунхендж на Тернопільщині
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
