Маріанізм: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Marianismo»
(Немає відмінностей)

Версія за 16:28, 5 березня 2024

Маріанізм походить від римо-католицьких та іспаномовних американських вірувань про Марію, матір Ісуса, забезпечуючи передбачуваний ідеал справжньої жіночності як «абсолютний зразок для наслідування» для дорослих і молодих латиноамериканських жінок.[1]

Маріанізм — латиноамериканський термін, який описує ідеал справжньої жіночності з характеристиками, похідними від релігійного культу Святої Марії Гваделупської, центральної фігури римо-католицизму в Мексиці. Він визначає стандарти жіночої гендерної ролі в іспаноамериканських народних культурах і тісно переплетений з мачизмом і римо-католицизмом.[1]

Маріанізм обертається навколо шанування жіночих чеснот, таких як міжособистісна гармонія, внутрішня сила, самопожертва, сім’я, цнотливість і моральність серед латиноамериканських жінок.[1][2][3] Більше ідеалів щодо жіночої гендерної ролі, які дотримуються маріанізму в латиноамериканській культурі, включають ідеали жіночої поваги, сексуальної чистоти та самозамовчування.[1][2][3][4] Евелін Стівенс, політолог, стверджує: «[Я] вчу, що жінки є напівбожественними, морально вищими та духовно сильнішими за чоловіків».[5][6]

Походження терміна

«Маріанізм» спочатку означав побожність до Пресвятої Діви Марії (ісп.: María). Термін вперше використала політолог Евелін Стівенс у своєму есе 1973 року «Маріанізм: інше обличчя мачизму». Він був придуманий як жіночий аналог мачизму, латиноамериканського ідеалу мужності. Маріанізм — це передбачуваний ідеал справжньої жіночності, якому жінки повинні жити, тобто бути скромними, доброчесними та утримуватися від сексуальних стосунків до шлюбу, а потім бути вірними та підкорятися своїм чоловікам. Хоча Стівенс був першим, хто використав цей термін, це поняття, ймовірно, виникло одночасно з мачизмом, під час іспанської колонізації американського континенту.[7]

У своїй книзі «Парадокс Марії: як латиноамериканці можуть об’єднати традиції старого світу з самооцінкою нового світу» (1996, Г. П. Патнем) Роза Марія Ґіл та Кармен Іноа Васкес заслуговують на те, що Стівенс представив концепцію маріанства, посилаючись на «новаторське есе, написане Евелін П. Стівенс у 1973 році». Вони також обговорюють використання терміну такими академіками, як Саллі Е. Ромеро, Джулія М. Рамос-Маккей, Ліліан Комас-Діас та Луїс Ромеро. У своїй книзі Ґіл і Васкес використовують його як застосовний у різних іспаномовних культурах.[8]

Внесок Евелін Стівенс

У своєму есе Стівенс визначає маріанізм як «культ жіночої духовної переваги, який вчить, що жінки є напівбожественними, морально вищими та духовно сильнішими за чоловіків». Вона пояснює характеристики мачизму: «перебільшена агресивність у непримиренності в міжособистісних стосунках між чоловіками та зарозумілість і сексуальна агресія у стосунках між чоловіками». Стівенс стверджує, що маріанізм і мачизм доповнюють один одного, і що одне не може існувати без іншого.[5]

Походження маріанства

Стівенс вважає, що маріанізма вкорінене в благоговінні почуття та поклонінні жіночим тілам, особливо в контексті вагітності, прикладом чого є ранні культури. Вона обговорює різноманітні версії фігур святої Матері, знайдені у всьому світі, такі як Нінхурсага, Мах, Нінмах, Іннана, Іштар, Астарта, Нінту та Аруру. У багатьох міфах про цих богинь є історії про зникнення молодої чоловічої фігури в їхньому житті, чи то сина, чи коханого. Відповіддю богинь є, як правило, горе, і коли вона сумує, земля стає безплідною. Стівенс стверджує, що це може бути алегорія або пояснення пір року. Стівенс зазначає, що монотеїстична структура християнства не створила жіночої фігури для поклоніння, особливо в ранньому християнстві, яке глибоко вкорінене в єврейських віруваннях.[5] Близько 431 року нашої ери люди почали звеличувати популярну постать Марії, Матері Ісуса. Із зростанням шанування її зростало занепокоєння протестантських лідерів, які вірили, що люди практикують маріолатрію.

Коли іспанські колоністи принесли католицизм на територію сучасної Мексики, корінний американець, який узяв ім’я Хуан Дієго, нібито побачив видіння «Пресвятої Богородиці» на кургані в Тепеяк, на північ від що зараз є Мехіко. До того, як християнство було представлено на континенті, корінні американці в цьому регіоні вважали курган священним для ацтекської богині Тонанцін, або «Нашої матері». Видіння, яке бачив Дієго, зрештою було названо «Богоматір Гваделупська» та у 1756 році зроблено патроною Мексики Папою Бенедиктом XIV. Богоматір Гваделупська швидко завоювала авторитет в Іспанській Америці. Мігель Ідальго очолив повстанців зі знаменитою Гріто де Долорес у 1810 році: «¡Viva Nuestra Señora de Guadalupe, muera el mal gobierno, mueran los gachupines!» ( transl. «Хай живе наша Пані Гваделупська, геть поганий уряд, геть геть пришпорені» (або іспанські мексиканці).[9]

Вплив на жінок

У маріанізмі, стверджує Стівенс, погана жінка насолоджується дошлюбним сексом, тоді як хороша жінка сприймає це лише як вимогу до шлюбу. Багато жінок зізнаються у сексі зі своїми чоловіками своїм священикам, називаючи цей акт «le hice el servicio» (або «я зробила йому послугу»). Система переконань також вважає, що жінки повинні сильно сумувати через сім'ю, заохочуючи жінок не виявляти щастя та не брати участі в чомусь, що може принести їм радість. Дехто здобув соціальний престиж, оплакуючи таким чином, аж поки не помре.[5]

Вона також стверджує у своїй аргументації, що характеристики ідеальної жінки однакові в усій культурі, коли вона стверджує, що «народне визнання стереотипу ідеальної жінки [є] всюдисущим у кожному соціальному класі. Існує майже загальна згода щодо того, що «Справжня жінка» — це як і як вона повинна діяти».[7] Однак вона стверджує, що більшість корінних громад не поділяють дихотомію маріанізму та мачизму.

Маріанізм диктує ідеології, що нав'язуються повсякденному життю іспаномовних американок. Стівенс вважає, що маріанізм не зникне найближчим часом, оскільки іспаномовні американки все ще чіпляються за цю роль. Вона зазначає, що чоловіки наслідують мачизм, тому що їх цього навчили матері, тітки та бабусі. Вона також каже, що жінки заохочують маріанізм одна в одній через потенційний сором, з яким вони можуть зіткнутися, якщо не відповідатимуть його стандартам. Стівенс вважає, що багато жінок знаходять комфорт у своїй особистій та історичній ідентичності, беручи участь у цій системі.[5]

Критика Стівенс

Есе Евелін Стівенс було дуже важливим для цієї галузі дослідження. Однак після публікації її аргумент обговорювався іншими дослідниками та критиками. Хоча її аргументи стосуються маріанства в Іспанській Америці загалом, багато джерел, які вона використовує, зосереджуються переважно на мексиканській культурі, таким чином сильно обмежуючи її систему відліку. Крім того, її критикують за натяки на те, що, незважаючи на інші відмінності між різними соціально-економічними класами, характеристики ідеальної жінки в кінцевому рахунку однакові для всіх соціальних класів. Її критики стверджують, що Стівенс ігнорує соціально-економічні фактори, кажучи, що «її опис жінок як альтруїстичних, безкорисливих, пасивних [і] морально чистих» є неадекватним.[10] У літературі є деякі відгуки на концепцію маріанізму, які стверджують, що його модель/для жіночої поведінки є дуже класовою. Іншими словами, ідея про те, що чоловіки виконують всю важку роботу, а жінки залишаються бездіяльними, на п’єдесталі, — це те, що рідко існує для найнижчих класів. Як нагадують Гіл і Васкес, «більшість даних [Стівенс] надійшла від мексиканських жінок середнього класу».[8]

Дослідниця Глорія Гонсалес-Лопес каже, що гетеросексуальні норми створюються, підтримуються та змінюються в різних країнах.[11] Гонсалес-Лопес заходить так далеко, що каже

Маріанізм завдав шкоди нашому розумінню гендерних відносин і нерівності серед латиноамериканських і американських латиноамериканських жінок... Нині дискредитований, маріанізм спочатку був спробою дослідити гендерну ідентичність і відносини жінок у контексті нерівності, розробивши модель, засновану на релігійній іконі (Марії), квінтесенції покірності та духовного авторитету. Таке уявлення про латиноамериканських жінок ґрунтується на культурологічному есенціалізмі, який робить набагато більше, ніж просто поширює дезінформовані ідеї: воно, зрештою, сприяє ґендерній нерівності. І маріанізм, і мачизм створили клішовані архетипи, вигадані та карикатурні образи жінок і чоловіків латиноамериканського походження.

Десять заповідей маріанізму

Терапевти Роза Марія Гіл та Кармен Іноа Васкес представляють переконання багатьох своїх пацієнтів, які дотримуються маріанства: «Не забувайте про місце жінки; не відмовляйтеся від своїх традицій; не будьте старою дівою., незалежний або мати власну думку; не ставте свої потреби на перше місце; не бажайте нічого, окрім того, щоб бути домогосподаркою; не забувайте, що секс – це створення дітей, а не задоволення; не будьте нещасними зі своїм чоловіком, що б він не робив з тобою; не проси допомоги поза чоловіком; не обговорюй свої особисті проблеми поза домом; і не змінюйся».[12]

П'ять стовпів

Інші дослідники визначають «п'ять стовпів» маріанства, або конкретні вірування, яких повинні дотримуватися «хороші жінки».[13][14]

Фамілізм (родинність)

Фамілізм (Familismo) — сильна ідентифікація особистості та прив’язаність до сім’ї, як нуклеарної, так і розширеної.[13] За цією вірою, латиноамериканські жінки діють як джерело міцності сімей, зберігаючи їхнє загальне щастя, здоров’я та єдність.[13][15] Щоб зберегти репутацію своїх сімей, латиноамериканським жінкам не рекомендується ділитися з іншими тим, що вважається «сімейними проблемами».[14] Це переконання змушує багатьох жінок, які зазнали насильства з боку своїх партнерів, не повідомляти про те, що сталося, правоохоронним органам.[16] Натомість вони можуть говорити про насильство з родиною та друзями. Однак це розголошення друзям і родині пов’язане з підвищеним ризиком майбутнього нападу на латиноамериканських жінок.[17] Таким чином, дотримання традиційних цінностей щодо збереження питань, пов’язаних із жорстоким поводженням, у своїй сім’ї, перешкоджає повідомляти про це та може мати серйозні наслідки для здоров’я тих, хто зазнав насильства.[14]

Концепція сім’ї вважається настільки важливою для маріаністичних жінок, що тих, хто намагається втрутитися в ситуації партнерського насильства в маріанізмі, заохочують розглядати автономію та незалежність як дуже вестернізовані поняття, і натомість зосереджуються на тому, щоб слухати та допомагати жінкам у досягненні цілей. вони створюють, щоб уникнути насильства, щоб уникнути відчуження жінок.[18] Багато хто з цілей, названих опитаними, полягав у тому, щоб припинити насильство, покращити стосунки зі своїми партнерами, допомогти своїм партнерам навчитися бути більш підтримуючими чоловіками та батьками, а не розривати стосунки з чоловіком-насильником.[19]

Очікується, що чоловіки та жінки в латиноамериканських культурах цінуватимуть свої сім’ї, хоча способи вираження цінності відрізняються залежно від гендерних заборон. Тоді як очікується, що чоловіки нададуть фінансові ресурси, захист і лідерство[20], жінкам наказано забезпечувати емоційно та фізично частково, виховуючи дітей і виконуючи домашню роботу вдома.[13]

Цнотливість

Цнота розглядається як важлива риса, і, утримуючись від дошлюбних статевих стосунків, жінки запобігають ганьбі на себе та свою родину.[13] Часто у маріаністичних дівчат і жінок секс асоціюється з почуттям провини та смутку.[21][12] Це пов'язано з тим, що секс часто розглядається як дихотомія або для продовження роду, або для еротизму.[12]

Очікується, що жінки не будуть сексуальними і незайманими. Це означає, що жінки повинні прагнути до моногамії, сексуального бажання лише в тривалих стосунках (в ідеалі в шлюбі) і повинні обмежувати своє дослідження своєї сексуальної ідентичності лише в гетеросексуальних стосунках.[22] Це часто призводить до тлумачення, що жінки повинні залишатися зі своїм партнером до кінця життя, навіть якщо вони зазнають насильства.[23]

Від жінок також очікується пасивність у статевих стосунках, що пов’язано з меншим використанням презервативів і, отже, вищим ризиком ІПСШ, особливо ВІЛ / СНІДу.[14][24][25] Очікується, що жінки навчаться займатися сексом від своїх чоловіків, і якщо жінка виявляє занадто великий інтерес або наполегливість, до неї іноді ставляться як до «підозрюваної».[12]

Повага

Повага (Respeto) — слухняність, обов’язок і пошана, яких людина дотримується на своїй позиції в ієрархічній структурі.[13] Вона зберігає загальну структуру латиноамериканської сім’ї та надає людям стандарт того, як вони реагують на міжособистісні ситуації.[26] Існує золоте правило, no faltarle el respeto, яке говорить людям не виступати проти тих, хто вище в ієрархії.[26]

Самоконтроль

Відповідно до маріанізму, латиноамериканські жінки повинні приховувати особисті думки та потреби, щоб уникнути розбіжностей.[2][3][4][14] Дотримання цього переконання пов’язане зі значно вищим рівнем психологічного дистресу, депресії та тривоги у латиноамериканських жінок і молодих дівчат.[2][3][4][27] Це також впливає на те, що жінки залишаються в насильницьких міжособистісних стосунках.[3][14][25] Багато іспаномовних жінок вважають, що «тримати речі всередині» викликає їхню депресію.[28]

Симпатія

Симпатія (Simpatía) - цінність збереження миру та «доброти», яка закликає жінок уникати розбіжностей і наполегливості, щоб зберегти гармонійні стосунки.[14]

Духовнвсть

Цей стовп зосереджується на передбачуваній здатності, а отже, і на відповідальності, наданій жінкам керувати своїми сім’ями в духовному зростанні та релігійній практиці.[14] Цей стовп вважається дуже важливим для «хороших матерів». Більше схвалення духовної відповідальності жінок і матерів пов’язане з гнівом, ворожістю та тривогою у жінок.[2]

У медіа

Було проведено дуже мало досліджень щодо ролі маріаннізму в медіа. Проте в останні роки дослідники починають досліджувати цей культурний феномен. Дослідники Хорхе Віллегас, Дженніфер Леманскі та Карлос Вальдес провели дослідження щодо зображення жінок у мексиканській телевізійній рекламі. Часто жінок зображують як тих, хто дотримується жіночого ідеалу, так і тих, хто його не дотримується. Ці жінки потім класифікуються як хороші жінки та погані жінки відповідно. Цих «хороших жінок» вважають турботливими, орієнтованими на сім’ю, м’якими, врівноваженими та сексуально наївними, тоді як «погані жінки» часто є сексуальними цілями чоловіків. Інша дихотомія, представлена в цьому дослідженні, полягає в тому, що залежні жінки проти незалежних жінок. Дослідники виявили, що «залежні жінки, як правило, проявляли риси, які сприймалися як позитивні в маріанізмі (корисність, винагорода сім’єю), тоді як незалежні жінки були більш сексуальними».[29] Подібне дослідження, проведене Росіо Ріваденейра, вивчало гендерні зображення в теленовелах. Її дослідження виявило, що порівняно з їхніми колегами-чоловіками жінки вважалися такими, що проводять більше часу з дітьми та були або домогосподарками, або безробітними.[30] Однак обидва дослідження відзначили, що жінки та чоловіки однаково часто зображувалися в медіа.

Дослідження рекламних роликів на національному телебаченні Мексики виявило різницю у способах зображення жінок залежно від того, залежать вони від іншої особи, щоб виконувати свою роль (матері/дружини), чи незалежні (одинокі жінки/працівниці). Дослідження показало, що незалежні жінки об’єктивуються та сексуалізуються більше, ніж залежні жінки, оскільки вони носять значно більше рваного одягу, щоб відкрити торс, і явну/приховану наготу. Хоча як незалежні, так і залежні жінки більш сексуальні, ніж чоловіки, носять більш обтягуючий одяг, сорочки з глибоким вирізом/розстібнутими сорочками, щоб показати декольте, і голизну. Мотивація незалежних жінок для вчинення дій значно більше була спрямована на схвалення чоловіків і соціальне просування, ніж залежні жінки.[31][32] Крім того, у цих рекламних роликах залежні жінки розглядаються в стереотипному жіночому середовищі, значно частіше вдома та в ресторанах і рідше в магазинах і на робочих місцях, ніж чоловіки. Залежні жінки зустрічаються вдома та на вулиці значно частіше, ніж незалежні жінки, яких частіше бачать на роботі. Крім того, жінки значно частіше показувалися як ті, хто дає і отримує поради, а також як ті, хто отримує допомогу, а чоловіки найчастіше надають допомогу іншим. Рекламні ролики відображають культурні погляди, і вони можуть демонструвати розуміння очікуваної ролі жінки.[31][33] Зображення жінок у традиційних ролях має реальний вплив на те, що жінки та дівчата можуть сприймати, як вони роблять і якими стають.[34]

Критика

Маріанізм є основою для нормальної жіночої поведінки в латиноамериканських країнах. Відповідно до маріанізму, від жінок очікується поведінка, яка демонструє поступливість чоловічому домінуванню, міцні зв’язки з мораллю (особливо стосовно Діви Марії) і готовність відмовитися від усього заради сім’ї.[35] Подібно до мачизму, маріанізм встановлює список правил, які сприяють тому, як потрібно бути під час взаємодії з суспільством, сильно заохочуючи розрив між статями, зміцнюючи ці переконання різними способами в усьому суспільстві. Іспаномовні люди, які піддаються конструктам маріанства та мачизму, схильні до поведінки, яка є нормативною в іспаномовних культурах, що означає бути чоловіком і жінкою. Очікування поведінки починають проявлятися ще до народження з цими соціальними конструктами, звільняючи та стискаючи обидві статі, щоб вони помістилися всередині бульбашки, яка вважається належною латиноамериканським культурним цінностям.[13] Чоловіки вважаються постачальниками та особами, які приймають рішення для своєї сім’ї, тоді як жінки повинні надавати лише емоційну підтримку своїй сім’ї.[13]

Маріанізм також відіграє певну роль у гендерних ролях, що може призвести до збільшення випадків гендерного насильства в країнах Латинської Америки, що може зображати жінок покірними та продовженням чоловіків, які домінують над ними.[36] Це може призвести до того, що жінки стають жертвами насильства за статтю, особливо насильства з боку інтимного партнера, яке часто захищається переконанням, що чоловік жінки має право застосовувати до неї фізичне чи емоційне насильство.[36] Крім того, феміцид у Латинській Америці є проблемою, яка була поширеною протягом багатьох років у всьому регіоні. Гендерні ролі та концепція маріанізму формують ставлення до жінок, таким чином визначаючи ставлення до них у суспільстві.[36]

Життєвий досвід іспаномовних жінок одночасно заважає і покращується завдяки маріанізму. Вони, швидше за все, демонструватимуть вищий рівень песимістичних поглядів на життя та розвитку депресії. Тим не менш, вони також менш схильні до спроб небезпечної поведінки, як-от вживання алкоголю неповнолітніми та зловживання психоактивними речовинами.[37] Обмеження, накладені на їх очікувану поведінку, спонукають жінок мовчати про свої проблеми. Якщо зусилля намагаються відштовхнутися від соціальних конструктів, що стоять за маріанізмом, з’являється критика з боку зовнішньої спільноти. Навіть не всупереч нормі, стереотипи латиноамериканських жінок створюються, подібні до чоловіків під час мачизму. Їх вважають «екзотичними», маючи на увазі, що вони таємно відчувають сексуальну пристрасть, бажаючи відійти від цієї ідеології, або вважають за краще займатися небезпечною діяльністю, щоб компенсувати це «невинне» життя, в якому вони були обмежені, подібно до архетипу «сексуальна бібліотекарка». Більше того, жінки можуть остракізувати жінку, яка бореться проти норми, стверджуючи, що вона йде проти своєї культури та віри своїми викликами маріанізму.[37]

В латиноамериканських країнах жінка, яка представляє себе в суспільстві без чоловіка, сприймається несхвально, оскільки чоловік є основою сімейного життя та має позитивні зв’язки в суспільстві.[35] Мачизм пропагує агресію, домінування та повноваження — характеристики, які можна застосувати, зосереджуючись на міжособистісному насильстві.[38] Застосовуючи міжособистісне насильство, латиноамериканські жінки стикаються зі зловживанням через IPV через страх втратити своїх чоловіків, батька своїх дітей і соціальний статус через визнання насильства зовнішньому світу.[35] Маріанізм заохочує жінок бути саможертовними, змушуючи їх постійно миритися з насильством і зберігати спокій через страх втратити засоби до існування та бути залежними від своїх чоловіків. Враховуючи ці характеристики, чоловіки залишаються домінуючими та здійснюють свою владу над своїм партнером, продовжуючи культурне встановлення патріархату в іспаномовних культурах.[35]

Дослідження, проведені щодо маріанізму, прийшли до висновку, що латиноамериканські жінки, які приписують цій конкретній жіночій гендерній ролі, більш схильні до сексуальної поведінки високого ризику, гендерного насильства та негативних наслідків для психічного здоров’я.[1]

Джейн Ф. Кольєр продемонструвала, що доступ до економічних можливостей є чинником, який визначає, до якої міри латиноамериканські жінки можуть прийняти традиційні уявлення про маріанізм і до якої міри вони схильні адаптувати їх до нових обставин. Ще в 1997 році д-р Роза Гіл і д-р Кармен Іноа-Вазкес посилалися на Nuevo Marianismo, який має прийняти ідеал маріанізму, який полягає в піклуванні та турботі, але при цьому позбутися бар’єрів, які ці характеристики представляли раніше. Створена в 1973 році дослідниця Глорія Гонсалес-Лопес каже, що маріаніхм, як теоретична категорія, є не лише культурно-шовіністичним, але й елітарним.

ВІЛ криза

За віруваннями маріанізму, очікується, що жінки будуть наївними щодо сексу, а це означає, що багатьох дівчат і жінок не вчать про поширення ВІЛ / СНІДу.[24] В результаті жінки дуже мало знають про секс, включно з гомосексуальними позашлюбними стосунками своїх чоловіків.[24] Багато чоловіків вступають у гомосексуальні стосунки як спосіб довести свій мужній настрій. Більшість жінок латиноамериканського походження з ВІЛ заразилися від свого єдиного статевого партнера, свого чоловіка.[39] Незалежно від сексуальної моногамії, пов’язаної з маріанською чистотою, якої дотримується жінка, її статус ВІЛ-інфікованої загрожує ідентичності, з якою вона хоче асоціюватися.[24]

Жінки часто мовчать про свій статус через страх бути остракізмом з боку родини. Жінок часто звинувачують у захворюванні та смерті їхніх чоловіків від ВІЛ.[24] ВІЛ-позитивні жінки ризикують відібрати дітей, оскільки їхні родини часто вважають їх занадто хворими та брудними, щоб про них піклуватися.[24] Жінки часто втрачають статус, якщо їх бачать у спілкуванні з ВІЛ-позитивними людьми, оскільки людей з ВІЛ часто асоціюють із сексуальними відхиленнями та нечистотою.[40]

Феміністична критика

Деякі феміністки критикують концепцію маріанізму, припускаючи, що вона просто легітимізує соціальні умови жінок в Латиноамериканській Америці, роблячи її дійсною та нормальною. Вони також відзначають, що маріанізм часто представляється як усе, що мачизмом не є; тому жіночість поміщається в «сферу пасивності, цнотливості та самопожертви».[41] Вони стверджують, що маріанізм припускає, що якщо жінка має роботу поза домом, її чесноти та мужній дух її чоловіка ставляться під сумнів.

Теорія амбівалентного сексизму

Згідно з теорією амбівалентного сексизму, сексизм і низький статус жінки з точки зору незалежності та безпеки зберігаються через два типи сексизму: ворожий і доброзичливий. Ворожий сексизм — це віра в те, що жінкам властиві негативні риси, а доброзичливий сексизм — це віра в те, що жінкам властиві делікатні риси, які викликають потребу в захисті.[42] Маріанізм і амбівалентний сексизм мають схожі риси, зокрема той факт, що жінки отримують повагу, високий статус і захист, якщо вони відповідають гендерним очікуванням.[43] Маріанізм, таким чином, функціонує як фактор ризику та захисний фактор.[44]

Сучасне маріанство

Іспаномовні та латиноамериканські жінки в Сполучених Штатах намагаються злити дві культури. «Сьогодні латиноамериканці демонструють... «Сучасне маріанство» (Gil & Vazquez (1997) згадується як «Nuevo Marianismo»), яке має охопити ідеал маріанства (виховання та турботи), але подолаючи бар’єри цих характеристик представлений раніше (для латиноамериканців).»[45] Дамарі Бонілья-Родрігес каже, що такі цінності, як: Familia, Amor y Pasión (Сім’я, любов і пристрасть) дозволяли [її] людям долати труднощі протягом століть, і підкреслює успішних латиноамериканців, таких як суддя Соня Сотомайор, секретар Гільда Соліс, та інших є важливим для зв’язку латиноамериканських культурних цінностей із основними американськими цінностями.[45]

Такі зміни характерні не лише для Сполучених Штатів. В Андалусії, з огляду на більш сучасні моделі іспанського телебачення та реклами, в одному поколінні фокус змістився з традиційних норм очікуваної поведінки з усвідомленням того, що «нерівність у доходах і способі життя серед сільських жителів більше не базується на спадковості, а на міському, люди отримали оплачувану роботу».[46]

Див. також

Список літератури

  1. ↑ а б в г д . New York. ISBN 9781119057475. {{cite encyclopedia}}: Пропущений або порожній |title= (довідка) Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Morales-Pérez» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. ↑ а б в г д Nuñez, Alicia; González, Patricia; Talavera, Gregory A.; Sanchez-Johnsen, Lisa; Roesch, Scott C.; Davis, Sonia M.; Arguelles, William; Womack, Veronica Y.; Ostrovsky, Natania W. (November 2016). Machismo, Marianismo, and Negative Cognitive-Emotional Factors: Findings From the Hispanic Community Health Study/Study of Latinos Sociocultural Ancillary Study. Journal of Latinx Psychology. Washington, D.C.: American Psychological Association. 4 (4): 202—217. doi:10.1037/lat0000050. eISSN 2163-0070. ISSN 2168-1678. PMC 5102330. PMID 27840779. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «J. Lat. Psychol.» визначена кілька разів з різним вмістом
  3. ↑ а б в г д Da Silva, Nicole; De La Rosa, Mario; Dillon, Frank R.; Ertl, Melissa M.; Verdejo, Toni R. (May 2018). Marianismo Beliefs, Intimate Partner Violence, and Psychological Distress Among Recently Immigrated, Young Adult Latinas. Journal of Interpersonal Violence. Thousand Oaks, California: SAGE Publications. 36 (7–8): 3755—3777. doi:10.1177/0886260518778263. eISSN 1552-6518. ISSN 0886-2605. LCCN sf93092056. OCLC 12879051. PMID 29806565. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «J. Interpers. Violence» визначена кілька разів з різним вмістом
  4. ↑ а б в Kosmicki, Mia (September 2017). Marianismo Identity, Self-Silencing, Depression and Anxiety in Women from Santa María de Dota, Costa Rica/Marianismo, auto-silenciamiento, depresión y ansiedad en mujeres de Santa María de Dota, Costa Rica. UNED Research Journal. San José, Costa Rica: Universidad Estatal a Distancia. 9 (2): 202—208. doi:10.22458/urj.v9i2.1895. eISSN 1659-441X. Процитовано 13 July 2021. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «UNED 2017» визначена кілька разів з різним вмістом
  5. ↑ а б в г д Evelyn P. Stevens, "Marianismo: la otra cara del machismo en Latino-América"; in: Ann Pescatelo, Hembra y macho en Latino-América: Ensayos., Edición Diana, México 1977, p.123.
  6. ↑ Navarro, Marysa (2002). Against Marianismo. Gender's Place. с. 257—272. doi:10.1007/978-1-137-12227-8_13. ISBN 978-1-4039-6040-5.
  7. ↑ а б Web Archive, Marianismo: Origin and Meaning
  8. ↑ а б Marianismo: Origin and Meaning [Архівовано 2006-08-30 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Cloud, William F. (1896). Church and state, or, Mexican politics from Cortez to Diaz. Kansas City, Mo., Peck & Clark, printers.
  10. ↑ Montoya, Rosario, Lessie Jo Frazier, and Janise Hurtig (eds.). Gender's Place: Feminist Anthropologies Of Latin America. n.p.: New York: Palgrave Macmillan, 2002.
  11. ↑ Olaiz, Francisca Angulo. Canadian Journal of Latin American and Caribbean Studies / Revue Canadienne Des Études Latino-Américaines Et Caraïbes, vol. 32, no. 63, 2007, pp. 257–259. JSTOR
  12. ↑ а б в г Gil, Rosa Maria; Vazquez, Carmen Inoa (1 липня 1997). The Maria paradox: how Latinas can merge Old World traditions with New World self-esteem. Perigee Books. ISBN 9780399523090. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:6» визначена кілька разів з різним вмістом
  13. ↑ а б в г д е ж и Castillo, Linda; V Perez, Flor; Castillo, Rosalinda; R Ghosheh, Mona (1 червня 2010). Construction and Initial Validation of the Marianismo Beliefs Scale. Counselling Psychology Quarterly. 23 (2): 163—175. doi:10.1080/09515071003776036. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:2» визначена кілька разів з різним вмістом
  14. ↑ а б в г д е ж и Mayorga, Magaly Nóblega (June 2012). Risk and Protective Factors for Physical and Emotional Intimate Partner Violence Against Women in a Community of Lima, Peru. Journal of Interpersonal Violence. Thousand Oaks, California: SAGE Publications. 27 (18): 3644—3659. doi:10.1177/0886260512447522. eISSN 1552-6518. ISSN 0886-2605. LCCN sf93092056. OCLC 12879051. PMID 22661121. Процитовано 13 July 2021 — через ResearchGate. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:4» визначена кілька разів з різним вмістом
  15. ↑ Chavez-Korell, Shannon; Benson-Florez, Gregory; Delgado Rendon, Angelica (24 березня 2013). Examining the Relationships Between Physical Functioning, Ethnic Identity, Acculturation, Familismo, and Depressive Symptoms for Latino Older Adults. The Counseling Psychologist. 42 (2): 255—277. doi:10.1177/0011000013477906.
  16. ↑ Weidmer Ocampo, Beverly; Shelley, Gene; Jaycox, Lisa (2007). Latino Teens Talk About Help Seeking and Help Giving in Relation to Dating Violence. Violence Against Women (вид. 2). 13 (2): 172—189. CiteSeerX 10.1.1.830.5322. doi:10.1177/1077801206296982. PMID 17251504.
  17. ↑ Cheng, Tyrone C.; Lo, Celia C. (July 2016). Racial Disparities in Intimate Partner Violence Examined Through the Multiple Disadvantage Model. Journal of Interpersonal Violence. 31 (11): 2026—2051. doi:10.1177/0886260515572475. ISSN 1552-6518. PMID 25716196.
  18. ↑ Perilla, J. L.; Lavizzo (2007). Towards a community psychology of liberation. Advancing social Justice through clinical practice. Lawrence Erlbaumm. с. 291—312.
  19. ↑ Perilla, J. L.; Vasquez Serrata; Weinberg; Lippy (2012). Integrating women's voices and theory: A comprehensive domestic violence intervention for Latinas. Women & Therapy. 35 (1–2): 93—105. doi:10.1080/02703149.2012.634731.
  20. ↑ Arciniega, Zoila G.; Anderson, Thomas C. (2008). Toward a Fuller Conception of Machismo: Development of a Traditional Machismo and Caballerismo Scale (PDF). Journal of Counseling Psychology. 55: 19—33. doi:10.1037/0022-0167.55.1.19. Процитовано 20 грудня 2018.
  21. ↑ Espinosa-Hernández, Graciela; Vasilenko, Sara A.; Bámaca-Colbert, Mayra Y. (September 2016). Sexual behaviors in Mexico: The role of values and gender across adolescence. Journal of Research on Adolescence. 26 (3): 603—609. doi:10.1111/jora.12209. ISSN 1050-8392. PMC 5461668. PMID 28581656.
  22. ↑ Faulkner, Sandra L. (1 травня 2003). Good Girl or Flirt Girl: Latinas' Definitions of Sex and Sexual Relationships. Hispanic Journal of Behavioral Sciences. 25 (2): 174—200. doi:10.1177/0739986303025002003.
  23. ↑ Kulkarni, Shanti (1 лютого 2007). Romance Narrative, Feminine Ideals, and Developmental Detours for Young Mothers. Affilia. 22: 9—22. doi:10.1177/0886109906295765.
  24. ↑ а б в г д е Valencia-Garcia, Dellanira; Starks, Helene; Strick, Lara; Simoni, Jane M. (October 2008). After the fall from grace: Negotiation of new identities among HIV-positive women in Peru. Culture, Health & Sexuality. Taylor & Francis. 10 (7): 739—752. doi:10.1080/13691050802213563. eISSN 1464-5351. ISSN 1369-1058. OCLC 41546256. PMC 2704982. PMID 18821355. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Cult. Health Sex.» визначена кілька разів з різним вмістом
  25. ↑ а б Moreno, Claudia L. (March 2007). The relationship between culture, gender, structural factors, abuse, trauma, and HIV/AIDS for Latinas. Qualitative Health Research. 17 (3): 340—352. doi:10.1177/1049732306297387. ISSN 1049-7323. PMID 17301342. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:7» визначена кілька разів з різним вмістом
  26. ↑ а б Santiago-Rivera, Azara; Arredondo, Patricia; Gallardo-Cooper, Maritza (2002). Counseling Latinos and la Familia: A Practical Guide. Thousand Oaks, California. doi:10.4135/9781452204635. ISBN 9780761923305.
  27. ↑ Sanchez, Delida; Vandewater, Elizabeth A.; Hamilton, Emma R. (April–June 2019). Examining marianismo gender role attitudes, ethnic identity, mental health, and substance use in Mexican American early adolescent girls. Journal of Ethnicity in Substance Abuse. Taylor & Francis. 18 (2): 319—342. doi:10.1080/15332640.2017.1356785. eISSN 1533-2659. ISSN 1533-2640. PMC 5831487. PMID 28846057.
  28. ↑ Hilde, A.; Galian, H.; Celaya-Alston, R.; Alvarado, A.; Mejia, A.; Perez, M.; Nicolaidis, C. (November 2011). "Guardarse las cosas adentro" (keeping things inside): Latina violence survivors' perceptions of depression. Journal of General Internal Medicine. 26 (10): 1131—1137. doi:10.1007/s11606-011-1747-0. ISSN 0884-8734. PMC 3181295. PMID 21626052.
  29. ↑ Villegas, Jorge, Jennifer Lemanski, and Carlos Valdéz. "Marianismo And Machismo: The Portrayal Of Females In Mexican TV Commercials." Journal of International Consumer Marketing 22.4 (2010): 327-346.
  30. ↑ Rivadeneyra, Rocío. "Gender And Race Portrayals On Spanish-Language Television." Sex Roles 65.3/4 (2011): 208-222.
  31. ↑ а б Villegas, Jorge; Lemanski, Jennifer; Valdéz, Carlos (1 жовтня 2010). Marianismo and Machismo: The Portrayal of Females in Mexican TV Commercials. Journal of International Consumer Marketing. 22 (4): 327—346. doi:10.1080/08961530.2010.505884.
  32. ↑ Sequeira, David (3 лютого 2009). The Machismo and Marianismo Tango. Dorrance Publishing. ISBN 9781434901330.
  33. ↑ Del Hoyo Hurtado, Mercedes; Berganza, Rosa (1 січня 2006). La mujer y el hombre en la publicidad televisiva: imágenes y estereotipos / Women and men in television advertising: images and stereotype. Zer: Revista de Estudios de Comunicación (21): 161—175. ISSN 1137-1102.
  34. ↑ Signorielli, Nancy (1993), Television, the Portrayal of Women, and Children's Attitudes, Children & Television: Images in a Changing Sociocultural World, SAGE Publications, Inc.: 229—242, doi:10.4135/9781483326221, ISBN 9780803947009, процитовано 2 січня 2019
  35. ↑ а б в г Ehlers, Tracy Bachrach (January 1991). Debunking Marianismo: Economic Vulnerability and Survival Strategies among Guatemalan Wives. Ethnology. 30 (1): 1—16. doi:10.2307/3773494. ISSN 0014-1828. JSTOR 3773494. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  36. ↑ а б в Wright, Alejandra (18 січня 2022). FEMICIDE IN LATIN AMERICA:REIMAGINING CATHOLIC SYMBOLISM IN THE PURSUIT OF JUSTICE. Mystērion: The Theology Journal of Boston College. 1 (2): 126—137.
  37. ↑ а б Scott, Deena Isom (1 березня 2018). Latina Fortitude in the Face of Disadvantage: Exploring the Conditioning Effects of Ethnic Identity and Gendered Ethnic Identity on Latina Offending. Critical Criminology. 26 (1): 49—73. doi:10.1007/s10612-017-9380-9. ISSN 1572-9877.
  38. ↑ Norris, Fran H.; Bakeman, Roger; Perilla, Julia L. (1 січня 1994). Culture and Domestic Violence: The Ecology of Abused Latinas. Violence and Victims. 9 (4): 325—339. doi:10.1891/0886-6708.9.4.325. ISSN 1945-7073. PMID 7577760.
  39. ↑ Arguelles, L; Rivero, A.M. (1988). HIV infection/AIDS and Latinas in the Los Angeles county: considerations for prevention treatment and research practice. California Sociologist. 11: 69—89.
  40. ↑ Lawless, S.; Kippax, S.; Crawford, J. (November 1996). Dirty, diseased and undeserving: the positioning of HIV positive women. Social Science & Medicine. 43 (9): 1371—1377. doi:10.1016/0277-9536(96)00017-2. ISSN 0277-9536. PMID 8913006.
  41. ↑ De La Torre, Miguel A. Hispanic American Religious Cultures. Santa Barbara, Calif: ABC-CLIO, 2009.
  42. ↑ Glick, Peter; Fiske, Susan T. (1997). Hostile and Benevolent Sexism. Psychology of Women Quarterly. 21: 119—35. doi:10.1111/j.1471-6402.1997.tb00104.x.
  43. ↑ Fischer, Ann R. (2006). Women's Benevolent Sexism as Reaction to Hostility. Psychology of Women Quarterly (вид. 4). 30 (4): 410—416. doi:10.1111/pwqu.2006.30.issue-4.
  44. ↑ Jezzini, Andreana T. (1 серпня 2012). Acculturation, Marianismo Gender Role, and Ambivalent Sexism in Predicting Depression in Latinas. University of Denver.
  45. ↑ а б Bonilla-Rodriguez, Damary. "Latinas and Modern Marianismo", Huff Post, October 25, 2013
  46. ↑ Collier, Jane F. “From Mary to Modern Woman: The Material Basis of Marianismo and Its Transformation in a Spanish Village.” American Ethnologist, vol. 13, no. 1, 1986, pp. 100–107. JSTOR

Бібліографія

  • Stevens Evelyn P.; 1973. :Marianismo:The Other Face of Machismo in Latin America; in: Pescatelo Ann; Female and Male in Latin America, University of Pittsburgh Press, 1973.
  • Villegas, Jorge, Jennifer Lemanski, and Carlos Valdéz. "Marianismo And Machismo: The Portrayal Of Females In Mexican TV Commercials." Journal of International Consumer Marketing 22.4 (2010): 327-346.
  • Rivadeneyra, Rocío. "Gender And Race Portrayals On Spanish-Language Television." Sex Roles 65.3/4 (2011): 208-222.
  • Montoya, Rosario, Lessie Jo Frazier, and Janise Hurtig. Gender's Place : Feminist Anthropologies Of Latin America / Edited By Rosario Montoya, Lessie Jo Frazier, And Janise Hurtig. n.p.: New York : Palgrave Macmillan, 2002., 2002.
  • De La Torre, Miguel A. Hispanic American Religious Cultures. Santa Barbara, Calif: ABC-CLIO, 2009.

Зовнішні посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маріанізм&oldid=41933768