Психічне здоров'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Психічне здоров'я — це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних і тих, що відносяться до навколишнього середовища факторів.[1] Розглядається як широке міждисциплінарне поняття, характеризується центральною властивістю індивіда до усвідомлення себе як суб'єкта, взаємодіючого з навколишнім світом.[2][3] У психології розуміння психічного здоров'я тісно пов'язано із загальним уявленням про особистість і механізми її розвитку. Різні моделі звернені або до підструктур особистості, або до рівнів, що регулюють активність суб'єкта, сферам його буття.[2][4][5]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), психічне здоров'я включає «суб'єктивне благополуччя,— стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, самореалізацію, автономію, компетенцію, взаємовідносини між поколіннями та самореалізацію інтелектуального та емоційного потенціалу та ін.»[6] Крім того, ВООЗ стверджує, що благополуччя особистості охоплюється реалізацією її здібностей, подоланням нормальних життєвих напружень, можливостями протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок в свою громаду.[1]

Психічне та фізичне здоров'я — це два життєво важливих напрямки життя, які тісно переплітаються та глибоко взаємозалежні.[6] Психічне здоров'я знехтуване занадто довго має вирішальне значення для загального благополуччя людей, суспільства та країни.[6] Психічне здоров'я має найважливіше значення для нашої колективної та індивідуальної здатності як розумних істот мислити, проявляти емоції, спілкуватися один з одним, працювати, творити й самовиражатися, і бути щасливим й задоволенним життям.[1]

Психічне здоров'я та психічні захворювання[ред. | ред. код]

Психічні процеси здорової людини характеризуються максимальним наближенням суб'єктивних образів до відображення об'єктів дійсності, адекватним самосприйманням, розвиненими здібностями концентрувати увагу, утримувати в пам'яті інформацію, здатністю до логічної обробки інформації, критичністю мислення, креативністю.[7]

До сфери психічного здоров'я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад, збудженість, емоційність, чутливість; властивості, пов'язані з особливостями мислення, характеру, здібностей.[7] Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, образів уяви, почуттів тощо.[7] Усі складові й чинники психічного здоров'я зумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, імовірність стресів, афектів.[7]

Рівень психічного здоров'я людини в кожен даний момент часу визначається численними соціальними, психологічними і біологічними факторами.[1]

Погане психічне здоров'я пов'язане також з швидкими соціальними змінами, стресовими умовами на роботі, гендерною дискримінацією, соціальним відчуженням, нездоровим способом життя, фізичною хворобою, а також з порушеннями прав людини.[1]

Існують також особливі психологічні та особистісні чинники, через які люди стають уразливими перед проблемами з психічним здоров'ям. Біологічні ризики включають генетичні чинники.[1]

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає 7 компонентів психічного здоров'я:[8]

  • усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного Я;
  • постійність і однаковість переживань в однотипних ситуаціях;
  • критичне ставлення до себе і своєї діяльності;
  • адекватність психічних реакцій впливу середовища;
  • здатність керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм;
  • планування власної життєдіяльності і реалізація її;
  • здатність змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин.

Термін «психічні розлади»,[9] (також називається «психічні захворювання»,[10][9] застаріле Душевні хвороби) — це діагностовані за допомогою фахівця в галузі психічного здоров'я більш стійкі, стабільні психопатологічні стани, в основі яких лежать складні патологічні функціонально-структурні (нейрообмінні, нейромедіаторні, дистрофічні, диструктивні) процеси як в центральній нервовій системі так і в усьому організмі, характеризуються порушенням психічної діяльності людини і призводять до страждань або порушення здатності функціонувати в житті, і являють інтерес для клінічної психіатрії, в тому числі її відділів, таких як діагностика, лікування, профілактика, дослідження етіології і патогенезу.

Також, психічне здоров'я — це «психологічний стан когось, хто працює на задовільному рівні емоційної та поведінкової адаптації».[11]

До найзвичайніших критеріїв психічного здоров'я відносять:[7]

 — відсутність або наявність виражених форм психічних захворювань та пограничних нервово-психічних розладів;
 — гармонійність психічного розвитку та його відповідність віку;
 — рівень розвитку показників стану провідних соціально- професійно- значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості, які зумовлюють ефективне виконання різноманітних навчальних, професійних або побутових завдань у повсякденній діяльності.

Психічне здоров'я у психологічному контексті розглядають як відносно стійкий стан особистості, який дає можливість людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні й психічні можливості, а також навколишні природні та соціальні умови, задовольняти індивідуальні, біологічні та соціальні потреби на основі нормального функціонування психофізичних систем, що забезпечують досягнення емоційного благополуччя.

Історія[ред. | ред. код]

Знаменитий старогрецький засновник медичної школи Гіппократ (460-377 рр. до н.е.) — якого сприймають як першого лікаря, який відкинув забобони, легенди й ідеї, що хвороба надприродна та є породженням божественної сили — висловив припущення, що причиною психічних розладів є захворювання мозку; залишив приблизні описи меланхолійних і маніакальних станів, недоумкуватості, імбецильності.[12]

У Стародавньому Римі існував науковий підхід до лікування психічно хворих. У працях римських лікарів наявні навіть класифікації психічних хвороб. Авл Корнелій Цельс ділив усі психічні захворювання на три групи: гострі гарячкові, хронічні безгарячкові, галюцинаторно-маячні; пропонував методи лікування, в тому числі й психотерапію.[12]

У цей час римський лікар Аретей Каппадокійський описав маніакальну та депресивну фазу психозу. Римський лікар Клавдій Гален дав анатомічний опис центральної нервової системи. Римський лікар Целій Авреліан був першим, хто вважав, що причиною психічних хвороб можуть бути соматичні захворювання.

Античні лікарі лікували психічні відхилення, поєднуючи медичні і психологічні засоби; багато грецьких лікарів спочатку виписували хворому теплу і дружню підтримку, музику, масаж, фізичні вправи і ванни.[12]

Див.також: Історія психіатрії в Україні, Історія психічних розладів

Зміцнення і захист психічного здоров'я[ред. | ред. код]

Зміцнення психічного здоров'я включає дії, які зміцнюють психологічне здоров'я. Вони можуть включати створення навколишнього середовища, підтримуючого психічне здоров'я.

Атмосфера, в якій забезпечені повага і захист основних громадянських, політичних, соціально-економічних і культурних прав, є основою психічного здоров'я.[1] При відсутності безпеки і свободи, які забезпечуються цими правами, підтримувати високий рівень психічного здоров'я складно.[1]

Конкретні шляхи зміцнення психічного здоров'я включають це:[1]

  • заходи в ранньому дитинстві (наприклад, створення стабільної обстановки, що відповідає потребам дітей в плані здоров'я і харчування, що забезпечує захист від небезпечних факторів і можливості для раннього навчання та спілкування з іншими на принципах чуйності, емоційної підтримки і стимулюючого впливу на розвиток);
  • підтримка дітей (наприклад, програми з придбання навичок, програми з розвитку дітей і молодих людей);
  • надання соціально-економічних можливостей жінкам (наприклад, поліпшення доступу до освіти і схеми мікрокредитування);
  • соціальна підтримка літніх людей (наприклад, ініціатива з організації знайомств, місцеві денні центри для людей похилого віку);
  • програми, націлені на вразливих людей, включаючи меншини, корінні народи, мігрантів і людей, які постраждали від конфліктів і стихійних лих (наприклад, психосоціальні заходи після стихійних лих);
  • заходи щодо зміцнення психічного здоров'я в школах (наприклад, програми, що підтримують екологічні зміни в школах);
  • заходи щодо зміцнення психічного здоров'я на робочих місцях (наприклад, програми з профілактики стресу);
  • стратегії в області житлових умов (наприклад, поліпшення житлових умов);
  • програми щодо запобігання насильства (наприклад, обмеження доступу до алкоголю і зброї);
  • програми розвитку окремих спільнот (наприклад, ініціативи "Товариства, які піклуються", комплексний сільський розвиток);
  • зменшення масштабів убогості і соціальний захист незаможних;
  • антидискримінаційні закони і кампанії;
  • зміцнення прав і можливостей осіб з психічними розладами та турботи про них.
  • впровадити в щоденну практику звички раціонального та здорового харчування[13][14][15][16][17]
  • практики усвідомленності[18][19][20], медитації[21][22][23], дихальні вправи[24].

Лікування[ред. | ред. код]

До прикладів таких дій, які є ефективними з економічної точки зору, здійсненними і доступними за вартістю, відносяться:[1]

Крім того, існує ряд ефективних заходів для запобігання самогубствам, запобігання і лікування психічних розладів у дітей, запобігання і лікування деменції, а також лікування розладів, викликаних вживанням психоактивних речовин. В рамках Програми дій ВООЗ з ліквідації прогалин в області психічного здоров'я (mhGAP) розроблені засновані на фактичних даних керівні принципи для неспеціалістів, за допомогою яких вони зможуть виявляти і вести ряд пріоритетних розладів психічного здоров'я.

ВООЗ підтримує уряди в їх прагненнях зміцнити психічне здоров'я. ВООЗ аналізує фактичні дані по зміцненню психічного здоров'я і працює з урядами з метою поширення цієї інформації і включення ефективних стратегій в політику і плани.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л WORLD HEALTH ORGANIZATION. Mental health: strengthening our response 30 March 2018
  2. ↑ а б Николаева Е.Л. Психическое здоровье на евразийском пространстве культур: клинические, психологические и социальные реалии / Е.Л. Николаева, Ю.В. Игнатьева, М.М. Мухамадиева. — Чебоксары: Изд-во Чувашского ун-та, 2013. — 378 с.
  3. ↑ Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві / збірник тез II Всеукраїнської науково-практичної конференції (20 жовтня 2017 року) / упор. Н. М. Бамбурак. — Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. — 400 с.
  4. ↑ Кудрявцев И.А. Психолого-психиатрическая экспертиза: проблемы и перспективы / И.А.Кудрявцев // Психологический журнал. — 1985. — т. 6. — № 1. — с. 91.
  5. ↑ Медицинская и судебная психология // [Т.Б. Дмитриева, Ф.С. Сафуанов, Е.И. Сулимовская и др.]; под ред. Т.Б. Дмитриевой, Ф.С. Сафуанова. — [2-е изд]. — М.: Генезис, 2005. — 606 с.
  6. ↑ а б в WORLD HEALTH ORGANIZATION. The World health report: 2001: Mental health: new understanding, new hope. ISBN 92 4 156201 3 (NLM Classification: WA 540.1) ISSN 1020-3311
  7. ↑ а б в г д І.В.Шаронова Психічне здоров'я особистості як предмет психологічного дослідження / Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. — Проблеми сучасної психології. 2013. Випуск 20. Доступ: http://problemps.kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/58/2017/05/20-68.pdf [Архівовано 20 вересень 2018 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Василевська О.І. Психічне здоров'я особистості / О.І. Василевська // Єдність навчання і наукових досліджень — головний принцип університету: збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2012 рік, 9-10 лютого 2013 року / укл. Г. І. Волинка, О. В. Уваркіна, О. П. Ємельянова. — К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. — С. 289-291
  9. ↑ а б Україна посідає перше місце у Європі щодо захворюваності на психічні розлади — Мінсоцполітики. УНІАН 10 жовтня 2017
  10. ↑ Національна бібліотека медицини США: "Mental Disorders". Medline Plus. U.S. National Library of Medicine
  11. ↑ "mental health". WordNet Search. Princeton University.
  12. ↑ а б в Мартинюк І.А. Патопсихологія. Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 208 с. ISBN 978-966-364-742-5
  13. ↑ Mörkl, Sabrina; Wagner-Skacel, Jolana; Lahousen, Theresa; Lackner, Sonja; Holasek, Sandra Johanna; Bengesser, Susanne Astrid; Painold, Annamaria; Holl, Anna Katharina; Reininghaus, Eva (17 вересня 2018). The Role of Nutrition and the Gut-Brain Axis in Psychiatry: A Review of the Literature. Neuropsychobiology. Т. 79, № 1. с. 80—88. doi:10.1159/000492834. ISSN 0302-282X. Процитовано 3 серпня 2023.
  14. ↑ Horn, J.; Mayer, D. E.; Chen, S.; Mayer, E. A. (20 квітня 2022). Role of diet and its effects on the gut microbiome in the pathophysiology of mental disorders. Translational Psychiatry (англ.). Т. 12, № 1. с. 1—13. doi:10.1038/s41398-022-01922-0. ISSN 2158-3188. Процитовано 3 серпня 2023.
  15. ↑ Xiong, Ruo-Gu; Li, Jiahui; Cheng, Jin; Zhou, Dan-Dan; Wu, Si-Xia; Huang, Si-Yu; Saimaiti, Adila; Yang, Zhi-Jun; Gan, Ren-You (2023-01). The Role of Gut Microbiota in Anxiety, Depression, and Other Mental Disorders as Well as the Protective Effects of Dietary Components. Nutrients (англ.). Т. 15, № 14. с. 3258. doi:10.3390/nu15143258. ISSN 2072-6643. PMC 10384867. PMID 37513676. Процитовано 3 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  16. ↑ Loughman, Amy; Staudacher, Heidi M.; Rocks, Tetyana; Ruusunen, Anu; Marx, Wolfgang; O'Neil, Adrienne; Jacka, Felice N. (2021). Cowan, Caitlin S.M.; Leonard, Brian E. (ред.). Diet and Mental Health. Modern Trends in Psychiatry (англ.). Т. 32. S. Karger AG. с. 100—112. doi:10.1159/000510422. ISBN 978-3-318-06855-9.
  17. ↑ Murray, Margaret; Barlow, Christopher K.; Blundell, Scott; Buecking, Mark; Gibbon, Anne; Goeckener, Bernd; Kaminskas, Lisa M.; Leitner, Patricia; Selby-Pham, Sophie (2023). Demonstrating a link between diet, gut microbiota and brain: 14C radioactivity identified in the brain following gut microbial fermentation of 14C-radiolabeled tyrosine in a pig model. Frontiers in Nutrition. Т. 10. doi:10.3389/fnut.2023.1127729. ISSN 2296-861X. PMC 10033698. PMID 36969812. Процитовано 3 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Galante, Julieta; Friedrich, Claire; Dalgleish, Tim; Jones, Peter B.; White, Ian R. (2023-07). Systematic review and individual participant data meta-analysis of randomized controlled trials assessing mindfulness-based programs for mental health promotion. Nature Mental Health (англ.). Т. 1, № 7. с. 462—476. doi:10.1038/s44220-023-00081-5. ISSN 2731-6076. Процитовано 6 серпня 2023.
  19. ↑ Bartlett, Larissa; Buscot, Marie-Jeanne; Bindoff, Aidan; Chambers, Richard; Hassed, Craig (2021). Mindfulness Is Associated With Lower Stress and Higher Work Engagement in a Large Sample of MOOC Participants. Frontiers in Psychology. Т. 12. doi:10.3389/fpsyg.2021.724126. ISSN 1664-1078. PMC 8461060. PMID 34566805. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  20. ↑ Querstret, Dawn; Morison, Linda; Dickinson, Sophie; Cropley, Mark; John, Mary (2020-11). Mindfulness-based stress reduction and mindfulness-based cognitive therapy for psychological health and well-being in nonclinical samples: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Stress Management (англ.). Т. 27, № 4. с. 394—411. doi:10.1037/str0000165. ISSN 1573-3424. Процитовано 6 серпня 2023.
  21. ↑ Goyal, Madhav; Singh, Sonal; Sibinga, Erica M. S.; Gould, Neda F.; Rowland-Seymour, Anastasia; Sharma, Ritu; Berger, Zackary; Sleicher, Dana; Maron, David D. (1 березня 2014). Meditation Programs for Psychological Stress and Well-being: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Internal Medicine (англ.). Т. 174, № 3. с. 357. doi:10.1001/jamainternmed.2013.13018. ISSN 2168-6106. PMC 4142584. PMID 24395196. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  22. ↑ Chen, Bin; Yang, Ting; Xiao, Lei; Xu, Changxia; Zhu, Chunqin (3 січня 2023). Effects of Mobile Mindfulness Meditation on the Mental Health of University Students: Systematic Review and Meta-analysis. Journal of Medical Internet Research (EN) . Т. 25, № 1. с. e39128. doi:10.2196/39128. PMC 9856434. PMID 36596239. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. ↑ Ando, Michiyo; Natsume, Takako; Kukihara, Hiroko; Shibata, Hiroko; Ito, Sayoko (17 лютого 2011). Efficacy of mindfulness-based meditation therapy on the sense of coherence and mental health of nurses. Health (англ.). Т. 3, № 2. с. 118—122. doi:10.4236/health.2011.32022. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  24. ↑ Fincham, Guy William; Strauss, Clara; Montero-Marin, Jesus; Cavanagh, Kate (9 січня 2023). Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials. Scientific Reports (англ.). Т. 13, № 1. с. 432. doi:10.1038/s41598-022-27247-y. ISSN 2045-2322. PMC 9828383. PMID 36624160. Процитовано 6 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Психічне_здоров%27я&oldid=41952643