Вознесіння Господнє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джотто ді Бондоне (1267–1337). Вознесіння Христа. Капелла Скровені в м. Падуя, Італія

Вознесі́ння Госпо́днє (Вше́стя) — вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння Господнього. У християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Христовому Воскресінні. З цього приводу народне прислів'я каже: «Не прийдеться в середу Вшестя». У Католицькій церкві Вознесіння Господнє має найвищий статус — торжества. Згідно з християнським вченням після воскресіння Христа через сорок днів Бог забрав його на Небо, хоч до цього Він ходив по землі. Це останній день, коли можна вітатися словами «Христос воскрес!». Опісля Вшестя це вже заборонялося, також у храмах ховають плащаницю.

Джерела свята[ред.ред. код]

Храм Вознесіння на Оливній горі у Єрусалимі

Джерела трьох перших сторіч нічого не говорять про це свято. Не згадує про нього й письменник Оріген (+ к.251), який вираховує християнські свята в 8-ій книзі свого твору «Проти Цельсія». Знавці обряду притримуються думки, що в перших трьох віках це свято святкували разом зі святом Зшестя Св. Духа. Сильвія Аквітанська не називає це свято Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи».

У IV столітті свято Господнього Вознесіння стає загальнознаним. Історик Сократ називає його «всенародним святом».

Свято Вознесіння звеличили своїми проповідями св. Іван Золотоустий, св. Григорій Ніський, св. Епіфан Кипрський, Лев Великий та інші. У 390 році за кошти християнки з Рима Пойменії на місці Вознесіння побудовано Храм Вознесіння.

Фольклорні звичаї[ред.ред. код]

На цю відзнаку люди випікали обрядове печиво у формі драбинок, «щоб було по чому Ісусові вилізти на небо». Такий ритуальний хлібець носили на могилки, щоб в останнє разом пом'янути померлих.

Крім печива, готували також пласкі млинці з пшоняного борошна, у деяких місцях пекли паски і фарбували крашанки на поминки.

Селяни в цей день обходили свої посіви, качали на них крашанки, оскільки «на Вшестя вже починає викидати колос». До цього дня намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця.

Посилання[ред.ред. код]

Фольклорні звичаї

Література[ред.ред. код]

  • Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009.