Індіана Джонс і останній хрестовий похід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Індіана Джонс і останній хрестовий похід
Indiana Jones and the Last Crusade
Indiana Jones and the Last Crusade poster.jpg
Жанр пригодницький фільм
Режисер Стівен Спілберг
Продюсер Джордж Лукас
Френк Маршалл
Роберт Уоттс
Сценарист Джеффрі Боам
Джордж Лукас (сюжет)
Менно Меєс (сюжет)
У головних
ролях
Харрісон Форд
Шон Коннері
Денхолм Елліотт
Джуліан Гловер
Оператор Дуглас Слокомб
Композитор Джон Вільямс
Монтаж Майкл Кан
Кінокомпанія Lucasfilm
Дистриб'ютор  Paramount Pictures
Тривалість  127 хв.
Мова  англійська
Країна  США США
Рік  1989
Дата виходу  24 травня 1989 (США)
Рейтинг MPAA: PG-13
IMDb ID 0097576
Кошторис  48 млн $[1]
Касові збори  474.2 млн $[1]
Попередній  Індіана Джонс і Храм Долі (1984)
Наступний  Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа (2008)
http://www.indianajones.com/

«Індіана Джонс і останній хрестовий похід» (англ. Indiana Jones and the Last Crusade) — пригодницький фільм, знятий у 1989 році режисером Стівеном Спілбергом, з Харрісоном Фордом у головній ролі та Шоном Коннері у ролі батька Індіани. Це третій фільм з серії пригод про археолога Індіану Джонса. Зйомки відбувалися в Іспанії, Італії, Англії, Туреччині та Йорданії.

Стрічка отримала, в цілому, позитивні відгуки критиків і глядачів, стала лауреатом Премії «Оскар» за найкращий звуковий монтаж.

Сюжет[ред.ред. код]

Святий грааль — чаша, пошуки якої покладено в основу сюжету фільму

Після знахідки Індіаною Джонсом золотого хреста Коронадо до знаменитого археолога звертається бізнесмен Уолтер Донован. Він знайшов кам'яну табличку із гравіюванням, що вказує, де шукати Святий Грааль — чашу, з якої пив Ісус Христос зі своїми учнями, і куди пізніше була налита кров Спасителя. Одночасно Джонс одержує поштою з Венеції щоденник свого батька — дивакуватого професора Генрі Джонса-старшого, який все життя присвятив пошукам Грааля. Коли Індіана зі своїм другом і начальником Маркусом Броді приїжджають до будинку професора, вони виявляють, що останній зник, а сам будинок — розгромлений.

Археологи відправляються до Венеції, де зустрічають доктора Ельзу Шнайдер — асистентку Джонса-старшого. У пошуках відсутнього краєчка таблички Грааля, Індіана і Ельза спускаються до катакомб, де має бути гробниця сера Річарда — одного з трьох лицарів, які нібито знайшли Грааль. Пройшовши через печери і озеро з нафти, дослідники знаходять гробницю, і дізнаються, що місце, де захований Грааль — місто Александретта, або Іскендерун, на півдні Туреччини (в означений період — на території Держави Хатай).

Несподівано на Індіану з Ельзою нападають невідомі люди в фесках. Після тривалого переслідування каналами Венеції, Індіана силою випитує у ватажка банди, Касима, ким вони є. Виявляється, що це таємна і стародавня секта, яка століттями охороняє Грааль. Також Касим знає, де перебуває батько Індіани — в замку Брюнвальд в Німеччині.

В Брюнвальді Індіана дійсно знаходить свого батька, а також дізнається про зраду Ельзи та про організатора всіх цих злодіянь — Донована. Крім того, з'ясовується, що нацисти на чолі з Донованом і полковником Вогель всього за крок від вічного життя і поневолення світу.

Історія створення[ред.ред. код]

Від самого початку планувалося, що в цілому фільмів про пригоди Індіани Джонса буде п'ять, то ж робота над третьою частиною почалася відразу після виходу другої — у 1985 році[2]. Ідею про Святий Грааль запропонував Джордж Лукас, додати сюжетну лінію про сина й батька — Стівен Спілберг, а над самим сценарієм по черзі працювали декілька сценаристів[2].

Зйомки[ред.ред. код]

Зйомки розпочалися 16 травня 1988 року в Альмерії, на півдні Іспанії. Змінивши декілька локацій, знімальна група в цілому провела в цій країні три тижні, після чого перемістилася до Англії. Зйомки також виконувалися у Венеції, Йорданії, Туреччині, декількох штатах США[3].

Музика[ред.ред. код]

Музику до фільму написав композитор Джон Вільямс. Її було номіновано на здобуття премії «Оскар» та «Греммі».

У ролях[ред.ред. код]

Зліва направо: Харрісон Форд, Шон Коннері, Елісон Дуді

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Стівен Спілберг на церемонії нагородження премії Оскар 1990 року
Продюсер Джордж Лукас
Композитор Джон Вільямс

Премія Оскар 1990[4]

Премія BAFTA 1990[5]

  • номінації:
    • Найкращий звук: Річард Гімнс, Тоні Доу, Бен Берт, Гері Саммерс, Шон Мерфі
    • Найкращі візуальні спецефекти: Джордж Гіббс, Майкл МакАлістер, Марк Салліван, Джон Елліс
    • Найкраща чоловіча другорядна роль: Шон Коннері

Премія Золотий глобус 1990[6]

Премія Г'юго 1990[7]

Премія Молодий актор 1990[8]

  • номінація:
    • Найкращий драматичний фільм

Премія BMI Award 1990[9]

Нагорода Греммі 1990[9]

  • номінація:
    • Найкращий альбом із інструментальною музикою до фільму: Джон Вільямс

Премія Золотий екран 1990 (Німеччина)[9]

  • Найкращий фільм

Премія Японської академії 1990[10]

  • номінація:
    • Найкращий іноземний фільм

Премія Сатурн 1991[9]

Премія Сатурн 2003[11]

DVD Exclusive Awards 2003[9]

  • номінації:
    • Найкраща програма про створення фільму: Лоурент Бузеру
    • Best Overall DVD: Лоурент Бузеру, Джим Вард, Джон Лоурі

Асоціація кінокритиків мовних компаній 2013[9]

  • номінація:
    • Улюблена кіно-франшиза

Цікаві факти[ред.ред. код]

Петра в Йорданії, де проходили зйомки
  • Чоловіка на ім'я Федора (його зіграв Річард Янг), який одягнув на молодого Інді свій капелюх, на початковій стадії написання сценарію звали Абнер Рейвенвуд — за задумом так відбулася перша зустріч Індіани Джонса та батька Меріон з першого і четвертого фільмів.
  • Спілберг завжди хотів зняти фільм про Джеймса Бонда. Можливо, тому у фільмі так багато акторів з франшизи про шпигуна — Шон Коннері, Джон Ріс-Девіс, Елісон Дуді, Майкл Бірн, Біллі Джей Мітчелл, Вернон Добчефф, Джуліан Гловер, Стівен Каліфа, Пет Роуч та Юджин Ліпінські.
  • Шон Коннері був головним кандидатом на роль Джонса-старшого, хоча він лише на 12 років старший за Харрісона Форда. Після нього йшли Грегорі Пек і Джон Петрі.
  • За визнанням Спілберга, він узявся за цей фільм з двох причин — щоб виконати умови контракту з Лукасом на 3 фільми і щоб виправдатися за менш вподобані критиками перші два фільми.
  • Для релізу фільму на DVD компанією Lowry Digital Images було опрацьовано понад 970 тисяч кадрів. Вона ж працювала над DVD фільмів «Білосніжка і 7 гномів», «На північ через північний захід» і «Бульвар Сансет».
  • Харрісон Форд запропонував кандидатуру Рівера Фенікса на роль молодого Інді. Юний актор зізнався, що, працюючи над роллю, він грунтувався на звичках і манерах Форда, а не Індіани Джонса з перших фільмів.
  • У сцені польоту на дирижаблі Харрісон Форд і Шон Коннері не носили штанів, так як на зйомках було неймовірно спекотно.
  • На початку фільму, коли молодий Джонс з приятелем натикаються в печері на бандитів, Індіана посилає того «повідомити про знахідку іншим». Говорячи це, він мимохідь знімає з одного змію, причому робить це абсолютно спокійно, але ж, як відомо, змії — це єдине, чого смертельно боїться Індіана Джонс. З іншого боку, трохи пізніше, тікаючи від «чорних археологів» у цирковому поїзді, Індіана провалюється крізь дах вагона з рептиліями прямо до резервуару зі зміями, що змушує його жахнутися (до речі, потім, змійка, яка раптово виповзла з його рукава, врятувала йому життя). Таким чином, автори фільму мабуть спробували показати момент, коли у Індіани все-таки розвинулася фобія до змій. Тоді ж молодий Індіана батогом розсікає собі підборіддя, внаслідок чого у нього з'являється шрам. Харрісон Форд заробив свій шрам у юності, потрапивши в автомобільну аварію.
  • Дирижабль, на якому летить Індіана зі своїм батьком — це знаменитий «Гінденбург».

Слогани[ред.ред. код]

  • He's back in an all new adventure. Memorial Day 1989.
  • Have the adventure of your life keeping up with the Joneses
  • The man with the hat is back. And this time, he's bringing his Dad.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Indiana Jones and the Last Crusade». Box Office Mojo (англ.). Процитовано 2013-10-03. 
  2. а б «The Making of Last Crusade. Chapter 1: Completing a hat trick». theraider.net (англ.). Процитовано 2013-10-04. 
  3. «The Making of Last Crusade. Chapter 3: Production». theraider.net (англ.). Процитовано 2013-10-04. 
  4. «The 62nd Academy Awards (1990) Nominees and Winners». oscars.org (англ.). Процитовано 2013-10-04. 
  5. «BAFTA Awards (1990)». bafta.org (англ.). Процитовано 2013-10-04. 
  6. «The 47th Annual Golden Globe Awards (1990)». goldenglobes.org (англ.). Процитовано 2013-10-07. 
  7. «1990 Hugo Awards». thehugoawards.org (англ.). Процитовано 2013-10-07. 
  8. «11 Annual Youth in Film Awards (1988-1989)». youngartistawards.org (англ.). Процитовано 2013-10-07. 
  9. а б в г д е «Awards for Indiana Jones and the Last Crusade». imdb.com (англ.). Процитовано 2013-10-04. 
  10. «13-а церемонія нагородження». japan-academy-prize.jp (япон.). Процитовано 2013-10-04. 
  11. «Past Award Winners». saturnawards.org (англ.). Процитовано 2013-10-04. 

Посилання[ред.ред. код]