Космічна одіссея 2001 року (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Космічна одіссея 2001 року
2001: A Space Odyssey
2001-A-Space-Odyssey-523532.jpg
Жанр Наукова фантастика
Режисер Стенлі Кубрик
Продюсер Стенлі Кубрик
Сценарист Стенлі Кубрик
Артур Кларк
У головних
ролях
Вільям Сільвестр
Кейр Дуйлліа
Гарі Локвуд
Оператор Джефрі Ансуорт
Кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer
Тривалість  141 хв.
Країна  США
Великобританія
Рік  1968
IMDb ID 0062622
Кошторис  10,5 млн $

Космічна одіссея 2001 року (1968) — культовий кінофільм режисера Стенлі Кубрика, який вплинув на подальший розвиток кінофантастики. Це один з найбільш візуально цікавих фільмів світового кінематографу. Премія «Оскар» за найкращі візуальні ефекти, ще 10 інших нагород і 6 номінацій. В основу фільму лягли твори Артура Кларка, автора тетралогії «Космічна Одіссея», який сам і працював над сценарієм.

Сюжет[ред.ред. код]

Протягом більш ніж двох годин перед глядачем розвертається неквапливий сюжет фільму, побудований навколо позаземних артефактів, пізніше названих Монолітами, які мали правильну форму паралелепіпеда зі співвідношенням сторін 1:4:9, абсолютно чорний колір і не піддавався впливу ніяких інструментів і випромінювань.

Перші кадри «Космічної одіссеї 2001 року» показують Землю епохи зародження людства. Протягом двадцяти хвилин ми спостерігаємо за поведінкою австралопітеків, їх способом життя й тваринними звичками. Тим самим Кубрик нагадує глядачам, як все починалося, де саме бере початок людська історія. Зображуючи примітивних істот, режисер відтворює перші кроки на шляху до перетворення в людей: виникнення знарядь праці нерозривно пов'язане з вбивством й протистоянням між різними групами людиноподібних мавп. Саме тоді на Землі вперше з'являється Моноліт — посланець космічного Надрозуму, що прилетів на Землю і спровокував виникнення раціонального мислення.

Потім кадр різко переносить глядача на кілька мільйонів років вперед, у безмежні простори космосу, що вражають своєю таємничою красою. Цього разу Кубрик зображує зовсім інше людство, яке досягло небачених інтелектуальних висот, неймовірно просунулося в технічному плані, побудувало безліч космічних апаратів і станцій, які досліджують простори Сонячної системи.

Людям доводиться знов зіткнутися з Монолітом, на цей раз на Місяці. Моноліт, який відрізнявся лише більшими розмірами, виявили похованим під товщею місячного ґрунту в центрі магнітної аномалії TMA-1. Коли на нього потрапили промені Сонця, він послав потужний сигнал в далекий космос.

При аналізі напрямку передбачуваного місця призначення сигналу був виявлений на орбіті Юпітера третій Моноліт, набагато більший, ніж перші два. Для його дослідження була відправлена експедиція «Discovery One». Оскільки люди ще не робили настільки тривалі перельоти, було вирішено ввести команду дослідників у стан анабіозу, а політ довірити трьом членам екіпажа — двом пілотам NASA й новітньому комп'ютеру зі штучним інтелектом HAL 9000. Однак, крім логічних побудов, в алгоритми роботи HAL 9000 були привнесені й імітації людських емоцій, а також тверді інструкції про дійсну мету експедиції з боку військових, що й визначило трагічний результат експедиції.

HAL 9000, маючи ускладнення в прихованні дійсної мети експедиції (про Моноліт ніхто з екіпажа не повинен був довідатися доти, поки Discovery One не досягне його), спочатку «збрехав» членам екіпажа про несправність блоку антени зв'язку із Землею, а потім, у відповідь на розмову пілотів про недовіру штучному інтелекту, убив одного із членів екіпажу у відкритому космосі й відключив системи життєзабезпечення вчених. Дивом врятований Дейв Боумен зміг здійснити деактивацію HAL 9000, під час якої дізнався про реальну мету польоту, і досягнув Юпітера.

Під час спроби обстежити Моноліт, Боумен був віднесений «за нескінченність». Він перенісся в дивну кімнату, де з величезною швидкістю постарів, а на його смертній постелі четвертий Моноліт перетворив Боумена в «дитя зірок».

Створення фільму[ред.ред. код]

"Космічна одіссея 2001 року" була створена з небаченими тоді для науково-фантастичних фільмів розмахом і старанністю. Фільм коштував близько 10,5 мільйонів фунтів стерлінгів, з яких 6,5 мільйонів пішли на спецефекти. За порадою Кларка Кубрик запросив фахівців для консультації по наукових питаннях, Фредеріка Ордвея й Гаррі Лейнжа — обоє вони брали участь у космічних проектах NASA. В створенні фільму брали участь такі великі компанії, як IBM, Boeing, General Electric. При створенні спецефектів в «Космічній одіссеї 2001 року» зовсім не використовувалися комп'ютерні технології, зате наукова достовірність дотримувалася з високою старанністю. Для космічного корабля, який, на думку Кубрика, повинен виглядати у формі величезної центрифуги, що створює штучне тяжіння за рахунок доцентрових сил, було замовлено й виготовлене «залізне колесо» довжиною 38 і шириною 10 футів, з укріпленим на ньому устаткуванням (воно обійшлося в 750 тисяч доларів). Для створення ефекту польоту в невагомості ручки її прикріплювали до скляного диска, який обертався, а щоб показати, як рухаються в невагомості люди, були запрошені акробати, які протягом довгих годин зйомок виконували спеціальні трюки, перебуваючи прикріпленими дротом до стелі. Кольоровий графічний інтерфейс комп'ютерів був намальованою вручну анімацією. Для створення диких калейдоскопічних образів, які бачить Бауман, проходячи через Старгейт, використовувався процес «Slitscan photography». Він був винайдений Дугласом Трамбаллом (пізніше — оператор спецефектів в «Близьких контактах третього роду») і полягає у швидкому русі камери з відкритим затвором вперед стосовно джерел світла, тому в кадрі з'являються смуги. Усе разом дає глядачеві відчуття, що він поринає в нескінченність. Але результат коштував витрачених зусиль — спецефекти «Космічної одіссеї 2001 року» не тільки продовжують вражати навіть сучасних глядачів, але й виглядають абсолютно науково достовірними.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Стенлі Кубрик і Артур Кларк, писали відповідно сценарій і роман одночасно. Якщо Кубрик міняв щось у сценарії, Кларк робив відповідну зміну в романі і навпаки. Було незрозуміло, що повинне вийти раніше: роман або фільм. Зрештою вийшов фільм. Передбачалося, що Кубрик буде названий співавтором роману, але цього не сталося.
  • Спочатку Кубрик планував, що музику спеціально для цього фільму напише Алекс Норт (який вже писав музику для його «Спартака»). Під час зйомок Кубрик ставив акторам класичну музику, щоб створити потрібний настрій. Ефект настільки його вразив, що він вирішив використовувати її й у фільмі. Саундтрек Норта був випущений Varese/Sarabande 5400 окремою платівкою ('Alex North's 2001').
  • Френк Міллер, який озвучував центр керування польотом, насправді служив у ВПС США й працював у центрі керування польотом. Його обрали на цю роль саме тому, що більш «справжнього» голосу не могли знайти. У Міллера не було досвіду в зйомках і він, нервуючи, увесь час постукував ногою під час запису. Щоб позбутися, нарешті, від цього жахливого звуку, Кубрик склав рушник, підклав Міллеру під ноги й велів постукувати ногою скільки влізе. А Дуглас Рэйн, який озвучував суперкомп'ютер, підкладав собі під босі ноги подушки, щоб голос був м'яким і шовковистим.
  • Сонце й над ним півмісяць (перший кадр) — символ зороастризму. Це взаємоположення символізує вічну боротьбу між світлом і тьмою.
  • Всі мавпи на початку фільму, крім двох дитинчат шимпанзе — насправді танцюристи й актори в костюмах.
  • Спочатку Discovery повинен був летіти на Сатурн, але техніки не змогли зробити правдоподібні кільця навколо планети. Дуглас Трамбалл все-таки придумав, як їх зняти, але вже після зйомок. Тоді він зняв фільм «Silent Running» (1972) і показав кільця Сатурну там.
  • Для зйомок місячного пейзажу привезли, вимили й пофарбували кілька тонн піску.
  • За словами Дугласа Трамбалла, обсяг використаної плівки приблизно в 200 разів перевищив обсяг використаної у фінальній версії фільму.
  • Спочатку моноліт був чорним тетраедром; однак він неправильно відбивав світло. Потім Кубрик вирішив використовувати прозорий куб, але це виявилося занадто складно, тому що він відбивав світло студійних ламп. Потім був прямокутний моноліт з акрилу, який здався Кубрику неправдоподібним, і тільки потім — чорна плита із пропорціями сторін 1-4-9, таким же, як у будинку ООН у Нью-Йорку.
  • Спочатку голос суперкомп'ютера повинен був бути жіночим, а звати його (її) повинні були Афіною.
  • Артур Кларк, сказав про цей фільм: «Якщо ви його повністю зрозуміли, це значить, що ми зазнали невдачі. Ми прагнули поставити в ньому більше питань, ніж дати відповідей».
  • За твердженням Айзека Азімова, Кубрик збирався застрахуватися в компанії Ллойд від можливих втрат на той випадок, якщо раптом іншопланетян виявлять до виходу фільму. У Ллойда йому відмовили.
  • Маленька дочка Кубрика Вівіан грає дочку д-ра Флойда. Сам же Кубрик, озвучував важкий подих космонавтів у скафандрах.
  • Перші 25 хвилин 38 секунд у фільмі не вимовляється ані слова. Останні 23 хвилини — теж. А загальний час шматків без діалогів — півтори години.
  • Число 2001 у назві фільму було обрано тому, що це перший рік сторіччя й тисячоліття. В 1999 р. Артур Кларк зібрав прес-конференцію, на якій поділився своїм жахом від того, стільки людей (у тому числі вчених і журналістів) називали першим роком XXI століття двохтисячний.
  • Мертва зебра в першій частині фільму — це пофарбований мертвий кінь.
  • Всього в фільмі 205 спецефектів.
  • Після зйомок були знищені всі декорації.
  • На честь фільму й книги Американське аерокосмічне агентство NASA назвало один із своїх штучних супутників Марсу «2001 Mars Odyssey».

Посилання[ред.ред. код]