Чужий (фільм)

Чужий (фільм)
Alien
Режисер	Рідлі Скот
Продюсер	Гордон Керрол Девід Джилер Волтер Гіл
Сценарист	Ден О'Бенон Рональд Шасет
У головних ролях	Том Скерріт Сіґурні Вівер Вероніка Картрайт Гаррі Дін Стентон Джон Гарт Ієн Голм Яфет Кото
Оператор	Дерек Ванлінт
Композитор	Джеррі Голдсміт
Кінокомпанія	Brandywine Productions
Дистриб'ютор	20th Century Fox
Тривалість	119 хвилин
Мова	англійська
Країна	США  Велика Британія
Дата виходу	25 травня, 1979
IMDb	ID 0078748
Кошторис	$11 мільйонів
Касові збори	$104,931,801

«Чужий» (англ. Alien, 1979) — класичний науково-фантастичний фільм жахів Рідлі Скота, у головних роліях якого зіграли Том Скерріт, Сіґурні Вівер, Вероніка Картрайт, Гаррі Дін Стентон, Джон Гарт, Ієн Голм та Яфет Кото. Назва походить від антагоніста фільму — Чужого, надзвичайно небезпечної іншопланетної істоти, яка вислідковує та вбиває екіпаж космічного корабля Ностромо. Прем'єра фільму в США відбулася 25 травня 1979 року.

Виробництвом фільму займалась компанія Brandywine Productions, а дистрибуцією 20th Century Fox. Продюсерами картини виступили Девід Джилер, Волтер Гіл, Гордон Керрол, які значно доповнили першу версію сценарію. Саму істоту та інші елементи позаземного походження розробив швейцарський художник — Ганс Рудольф Гігер. За розробку дизайну елементів пов'язаних з людьми відповідали художники Рон Коб та Крис Фос.

Фільм удостоєно рядом нагород, серед яких премія «Оскар» за найкращі візуальні ефекти, «Сатурн» за «Найкращий науково-фантастичний фільм», «Найкращу режисерську роботу», «Найкращу другорядну жіночу роль», премію «Х'юго» за найкращу постановку, а також багато інших нагород і номінацій. «Чужий» поклав початок серії фільмів, головну роль в яких далі грала Сігурні Вівер, та інших творів: книг, відеоігр, коміксів та іграшок, а також серії «перетину вигадок» — Чужий проти Хижака, в рамках якої випущено два фильми, комікси Й відеоігри.

У ролях

• Болажі Бадежо — Чужий, антагоніст фільму.
• Сігурні Вівер — Елен Ріплі, ворент-офіцер космічного корабля «Ностромо». Протагоніст фільму.
• Том Скерріт — Даллас, капітан «Ностромо».
• Джон Гарт — Кейн, помічник капітана.
• Вероніка Картрайт — Ламберт, штурман.
• Гаррі Дін Стентон — Брет, механік.
• Ієн Голм — Еш, відповідальний за наукові дослідження на кораблі. Андроїд. Відправлений на «Ностромо» для того, щоб доставити Чужого для досліджень.
• Яфет Котто — Паркер, головний інженер.
• Елен Хортон — голос бортового комп'ютера «Ностромо». Екіпаж звертається до нього «мама» (англ. Mother, що походить від назви комп'ютера «MU/TH/UR 6000»).

Сюжет

2122 рік. Космічний буксир «Ностромо» везе на Землю корисні копалини з іншої планети. Команда занурена в анабіоз. Коли автоматика корабля переводить анабіозні камери в режим пробудження, члени екіпажу спочатку гадають, що рейс завершився і корабель вже близько Землі. Проте виявляється, що «Ностромо» знаходиться в системі ζ-2 (Зета Сітки) сузір'я Сітки біля невідомої планети (LV-426). Комп'ютер корабля перервав рейс, перехопивши з цієї планети радіосигнал. Згідно зі статутом, екіпаж повинен знайти та дослідити джерело сигналу.

Екіпаж розстиковує основу корабля від вантажної частини, яку полишають на орбіті, і спускається на поверхню планети. Під час посадки корабель зазнав пошкоджень. Капітан Даллас, офіцер Кейн та штурман Ламберт вирушають на пошуки сигналу, натомість решта екіпажу (ворент-офіцер Ріплі, науковий офіцер Еш, інженери Брет та Паркер) лишаються, щоб лагодити корабель і контролювати експедицію. Даллас, Кейн і Ламберт виявляють, що джерелом сигналу був розбитий чужопланетний зореліт. На кораблі астронавти знаходять гігантський труп пілота-чужопланетянина, який помер у своєму сидінні, наче вибухнувши зсередини. Оглядаючи корабель, Кейн спускається в його нижню частину і знаходить у величезному трюмі щось схоже на кладку яєць. Після того, як Кейн торкається одного з яєць, воно розкривається і на Кейна стрибає якась павукоподібна істота, яка проникає через шолом його скафандра і присмоктується до лиця.

Даллас і Ламберт відносять непритомного Кейна до шлюпки, на містку якого чергує Ріплі. Дізнавшись, що Кейн уражений невідомим організмом, Ріплі як офіцер безпеки, відмовляється пустити групу на борт, виконуючи вимогу статуту про обов'язковий добовий карантин, і не підкоряється навіть наказу капітана Далласа. Але Еш ігнорує рішення Ріплі і вручну відкриває шлюз, щоб впустити команду.

Після повернення на «Ностромо» Еш і Даллас проводять огляд і виясняють, що чужопланетний організм утримує Кейна в стані коми. Зняти паразита не видається можливим — він міцно тримається шкіри обличчя і шиї, а при спробі відрізати одну з «лап» павука виявляється, що його «кров» у сполуці з повітрям утворює сильну органічну кислоту, яка пропалює внутрішні перекриття корабля на декілька рівнів.

Через деякий час після старту «Ностромо» з планети LV-426 Еш відкриває, що дивна істота звільнила Кейна і померла., а сам Кейн опритомнів. Екіпаж готувався знову лягти в кріокамери, але під час «святкової вечері» у Кейна починається якийсь приступ. Він падає на стіл і з його тіла, пробивши грудну клітку, виривається невелика зміювата істота. Паркер хапаю ніж, щоб убити її, але Еш зупиняє його. Тим часом істота швидко тікає з приміщення і ховається в нетрях корабля.

Після похорону Кейна (запуску тіла, завернутого в саван, у відкритий космос), Даллас й інші члени екіпажу відправляються на пошуки істоти, але засікають лише Джонса, кота екіпажу. За цей час мала зміювата істота скинула шкуру і виросла в дорослу особину, більшу та сильнішу за людину. Брет вирішує знайти кота, відбивається від групи і його вбиває Чужий.

Усі погоджуються, що Чужий для пересування використовує систему вентиляції, тому Даллас з вогнеметом відправляється у вентиляційну мережу з метою загнати Чужого в шлюз і викинути в космос. Використовуючи локатори, він підхоплює сигнал Чужого, але сигнал через недосконалість локаторів точне положення чудовиська лишається невідомим. Чужий вбиває дезорієнтованого Далласа, і екіпаж знаходить лишень вогнемет.

Командування кораблем та доступ до бортового комп'ютера переходить до Ріплі. Вона запитує в «Мами» пораду про знищення чужопланетянина і відкриває, що сигнал чужопланетного корабля насправді був попередженням, і комп'ютер має секретні надпріоритетні вказівки від «Компанії» (названої, як Вейленд-Ютані (Weyland-Yutani) в продовженнях фільму) змінити курс «Ностромо», дослідити нову форму життя та доставити зразки на Землю для вивчення, навіть якщо доведеться пожертвувати екіпажем.

Після того, як Ріплі дізнається про наказ Компанії, медик Еш нападає на Ріплі — знищення Чужого для нього неприпустиме. Але їй на поміч приходять Паркер і Ламберт. Вони розбивають голову Еша вогнегасником і виявляють, що той був андроїдом. Пізніше, запустивши комп'ютерну систему голови Еша, Ріплі робить йому допит, але Еш говорить, що люди не мають жодних шансів проти такої «досконалої істоти», як Чужий. Вони знищують андроїда й вирішують евакуювати команду з корабля і знищити «Ностромо».

Поки Ріплі готує самознищення корабля, Ламберт і Паркер переносять в рятувальну капсулу потрібні прилади й запаси. Чужий нападає і вбиває Ламберта з Паркером, та перекриває Ріплі шлях до рятувальної капсули. На відміну процедури самознищення корабля вже бракує часу, і єдиний шанс врятуватися для Ріплі — покинути корабель. Ріплі все ж пробирається в рятувальну капсулу, прихопивши з собою кота Джонса, і встигає відлетіти на ній від «Ностромо» до вибуху корабля.

Готуючись до занурення в кріосон, Ріплі знаходить в капсулі Чужого. Весь цей час спав, сховавшись серед устаткування шлюпки. Ріплі вдається одягнути скафандр, розгерметизувати капсулу, вигнати Чужого з його схованки і виштовхнути з допомогою гарпунної зброї за борт. Ріплі викидає зброю, але шлюз капсули в останній момент блокується тросом, на якому тримається Чужий. Він пробує пробратися в сопло, але Ріплі запускає двигуни й Чужого викидає в космос.

Ріплі з котом Джонсом лягає в анабіозну камеру. Анабіоз має тривати то тих пір, поки рятувальну камеру не знайдуть.

Виробництво

Зйомки фільму тривали чотирнадцять тижнів з 5 липня по 21 жовтня 1978 року. Основні зйомки проходили на студії Shepperton Studios в Лондоні, а зйомка моделей та мініатюр проходила у Bray Studios. Короткий час виробництва фільму пояснюється досить малим бюджетом картини та тиску зі сторони 20th Century Fox, яка наполягала, щоб виробництво фільму закінчилось вчасно. Команда з більше 200 людей створила три принципово різні декорації: поверхню самої планети, інтер’єр корабля Костромо та інтер’єр корабля прибульців. Арт-директор фільму, Лес Ділей, створений поверхню планетоїда та комічного апарату у мініатюри 1/24 масштабі на основі дизайну Гігера. Декілька тон піску, пластику, каміння та гравію було використано для відтворення пустинного ландшафту планети. Пересуваючись по поверхні планети, актори були вдягнуті у важкі, незручні костюми з нейлону у вигляді скафандрів, які не мали систем охолодження та системи відводу вуглецю, який утворювався при диханні. Такі умови призводили до сильного виснаження акторів і на знімальному майданчику постійно чергував лікар, щоб у разі чого, надати необхідну допомогу. Для демонстрації зовнішньої сторони космічного корабля була збудована 18-ти метрова посадкова опора, яка мала показати, що корабель дуже великий. Проте Рідлі Скотт все одно був не задоволений розмірами корабля у порівнянні зі зростом акторів. Він вирішив використати при зйомках свої двох синів та сина оператора, які були меншими за зростом ніж дорослі актори. Це дало змогу візуально збільшити розмір корабля. Такий же самий прийом був використаний при зйомках внутрішньої частини корабля прибульців.