Іокасте (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іокасте
Iocaste
Дані про відкриття
Дата відкриття 23 листопада 2000 року
Відкривач(і) Група астрономів під керівництвом Скотта Шеппарда
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 21 269 000 км
Орбітальний період 631,5 діб
Ексцентриситет орбіти 0,216°
Фізичні характеристики
Діаметр км
Маса 1,9×1014 кг
Густина 2,6 г/см³
Атмосфера відсутня
Інші позначення
Юпітер XXVII

Іокасте (грец. Ιοκάστη) — супутник Юпітера, відомит також під назвою Юпітер XXVII.

Відкриття[ред.ред. код]

Був відкритий 23 листопада 2000 року групою астрономів з Гавайського університету під керівництвом Скотта Шеппарда. Отримав тимчасове значення S/2000 J 3[1][2]. В жовтні 2003 року Міжнародний астрономічний союз присвоїв супутнику офіційну назву Іокасте в честь персонажа з грецької міфології [3].

Орбіта[ред.ред. код]

Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 21 269 000 км за 631 діб та 12 годин. Орбіта має ексцентриситет 0,216. Нахил ретроградної орбіти до локальної площини Лапласа 149,4°. Знаходиться у групі Ананке.

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Діаметр Іокасте приблизно 5 кілометрів. Оціночна густина 2,6 г/см³. Супутник складається переважно з силікатних порід. Дуже темна поверхня має альбедо 0,04. Зоряна величина дорівнює 21,8m.

Примітки[ред.ред. код]

  1. IAUC 7555: Satellites of Jupiter 5 січня, 2001 (Відкриття)
  2. MPEC 2001-A28: S/2000 J 2, S/2000 J 3, S/2000 J 4, S/2000 J 5, S/2000 J 6 5 січня, 2001
  3. IAUC 7998: Satellites of Jupiter 22 жовтня 2002 (Присвоєння офіційного імені супутнику)