Мегакліте (супутник)
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 25 листопад 2000 року |
| Відкривач(і) | Скот С. Шепард |
| Планета | Юпітер |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 24 687 260 [1] км |
| Перицентр | 17 089 507 км |
| Апоцентр | 32 285 014 км |
| Орбітальний період | 792,44 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,3077601 |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | ~5,4 км |
| Середній радіус | ~2,7 км |
| Маса | ~2,1×1014 кг |
| Густина | 2,6 (набував) г/см³ |
| Нахил осі обертання | 150 (до екліптика)° |
| Альбедо | 0,04 (набував) |
| Атмосфера | відсутний |
| Інші позначення | |
| Юпітер XIX | |
Мегаклейте (грец. Μεγακλειτη; англ. Megaclite)– нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою 'Юпітер XIX'.
Зміст |
Відкриття[ред.]
Відкритий у 2000 року Скоттом С. Шеппардом і групою науковців з Гавайського університету, отримав назву S/2000 J 8.
У 2002 році отримав офіційну назву Мегакліте на честь імені персонажа давньогрецької міфології. Мегакліта була закохана в Зевса (в римському пантеоні — Юпітера), народила йому доньку Фіву і сина Локра.
Орбіта[ред.]
Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 24 687 260 км. Сидеричний період обертання 982,0 становить земних доби. Орбіта має ексцентриситет ~0,38.
Супутник належить до Групи Пасіфе, нерегулярні супутники якої мають орбіти на відстані 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, нахил орбіти становить приблизно від 144,5 до 158,3 градусів.
Фізичні характеристики[ред.]
Супутник приблизно 5,4 кілометрів діаметр, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.
Посилання[ред.]
- [1](англ.)
- [2] (англ.)
- НАСА - Список супутників Юпітера (англ.)
- Супутники Юпітера. Список (англ.)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Примітки[ред.]
- ↑ Jacobson R. A. The Orbits of Outer Jovian Satellites // Astronomical Journal. — Т. 120. — (2000) С. 2679–2686. DOI:10.1086/316817.
