Австралія на пісенному конкурсі Євробачення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Австралія
Flag
Мовник SBS
Відбір
Національний
  • 2019–2022
Внутрішній
  • 2015–2018
  • 2023–2024
Участь
Участь 9 (7 фіналістів)
Перший виступ 2015
Найкращий результат 2-е: 2016
Найгірший результат 14-е: 2021 (п/ф)
Зовнішні посилання
ЄМС Сторінка Австралії

Австралія вперше взяла участь у Пісенному конкурсі «Євробачення» в 2015 році. Було встановлено, що участь Австралії в цьому конкурсі є одноразовою подією,[1] із застереженням, що вразі перемоги представника Австралії на пісенному конкурсі, вона мала б взяти учать у конкурсі у 2016 році, який було б організовано спільно із «SBS» в одному з міст Європи. Австралія стала першою країною з Океанії (і другою країною за межами Євразії в цілому після Марокко в 1980 році), що взяла участь у конкурсі. Її представив співак Гай Себастіан із піснею «Tonight Again», і в результаті посів 5-те місце, отримавши 196 балів. Відразу після гранд-фіналу, Австралія виявила зацікавленість в участі в конкурсі в наступному році.

Учасники Євробачення від Австралії[ред. | ред. код]

Умовні позначення

     Переможець
     Друге місце
     Третє місце
     Четверте місце
     П'яте місце
     Останнє місце
     Автоматичний фіналіст
     Не пройшла до фіналу
     Участь скасовано
     Не брала участі
Рік Місце проведення Виконавець Мова Пісня Переклад Фінал Півфінал
Місце Бали Місце Бали
2015 Австрія Відень Гай Себастіан Англійська «Tonight Again» Сьогодні знову ввечері
5-е
196
Автоматичний фіналіст
2016 Швеція Стокгольм Дамі Ім Англійська «Sound of Silence» Звук тиші
2-е
511
1-е
330
2017 Україна Київ Ісайя Файрбрейс Англійська «Don't Come Easy» Це нелегко
9-е
173
6-е
160
2018 Португалія Лісабон Джессіка Маубой Англійська «We Got Love» Ми отримали любов
20-е
99
4-е
212
2019 Ізраїль Тель-Авів Кейт Міллер-Хейдке[2] Англійська «Zero Gravity» Невагомість
9-е
284
1-е
261
2020 Нідерланди Роттердам Монтень Англійська «Don't Break Me» Не зламай мене Конкурс скасовано через COVID-19
2021 Нідерланди Роттердам Монтень Англійська «Technicolour» Техніколор Не вдалося отримати кваліфікацію
14-е
28
2022 Італія Турин Шелдон Райлі Англійська «Not the Same» Не такий самий
15-е
125
2-е
243
2023 Велика БританіяЛіверпуль Voyager Англійська «Promise» Пообіцяй
9-е
151
1-е
149
2024 Швеція Мальме Electric Fields Англійська «One Milkali (One Blood)» Один Мілкалі (Одна кров)

Нагороди[ред. | ред. код]

Премія Марселя Безансона

Рік Місце проведення Категорія Пісня Композитор(и) Виконавець Результат Бали Виноски
2016 Швеція Стокгольм Приз композиторів «Sound of Silence» Ентоні Егізій, Девід Мусумеці Дамі Ім
2-е
511
2019 Ізраїль Тель-Авів Мистецький приз «Zero Gravity» Кейт Міллер-Хейдке, Кейр Наттол, Джуліан Гамільтон Кейт Міллер-Хейдке
9-е
284

Історія голосування[ред. | ред. код]

Історія голосування Австралії в період між 2015 і 2019 роками:

Найбільше балів дано в фіналах
Місце Країна Бали
1 Швеція Швеція 36
2 Бельгія Бельгія 34
3 Болгарія Болгарія 31
4 Ізраїль Ізраїль 30
5 Молдова Молдова 29
Велика Британія Велика Британія 29
Найбільше балів отримано в фіналах
Місце Країна Бали
1 Швеція Швеція 54
2 Данія Данія 50
3 Угорщина Угорщина 37
Норвегія Норвегія
5 Ісландія Ісландія 36

Найбільше балів дано в півфіналах і фіналах
Місце Країна Бали
1 Швеція Швеція 84
2 Молдова Молдова 71
3 Бельгія Бельгія 70
4 Ізраїль Ізраїль 53
5 Болгарія Болгарія 49
Найбільше балів отримано в півфіналах і фіналах
Місце Країна Бали
1 Данія Данія 90
2 Швеція Швеція 85
3 Норвегія Норвегія 75
Польща Польща
5 Латвія Латвія 67

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Нотатки[ред. | ред. код]

  1. Через обмеження подорожей, пов’язаних з пандемією COVID-19 в країні, Монтень виступить із використанням вистави в прямому ефірі, знятої в студії SBS в Сіднеї, замість того, щоб поїхати до Роттердаму, Нідерланди, де проводиться захід.[5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Australia: Australia may become a solid participant, says JOS. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
  2. Evert Groot (9 лютого 2019). Australia decides: Kate Miller-Heidke to Tel Aviv (англ.). eurovision.tv. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  3. Winners of the Marcel Bezençon Awards 2016. Eurovision TV. 15 травня 2016. Процитовано 23 травня 2019.
  4. Here are the winners of the 2019 Marcel Bezençcon Awards. Eurovision TV. 18 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  5. Australia to compete from home using ‘live-on-tape’ performance. Eurovision.tv (англ.). 19 квітня 2021. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
  6. Semi-final 1: Second rehearsals. Eurovisionworld. 12 травня 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.


Посилання[ред. | ред. код]