Географія Австралії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Топографічна карта Австралії.
Кліматична карта Австралії.
Світлина Австралії з космосу.
Докладна карта Австралії.

Географія Австралії

Австралія - континент і країна у Південній півкулі Землі.

Площа країни становить — 7 686 850 км² (разом з о. Тасманія та ін.).

Рельєф[ред.ред. код]

Див. також Рельєф Австралії

Австралія — найменший, плоский та сухий материк (40 % в тропіках, одна третина — пустеля, дві третини — прикордонна зона).

Середня частина А. — низовина з западиною, де розташоване о. Ейр. Західна частина — плоскогір'я (400—500 м) з окремими хребтами та столовими горами. Вздовж північно-східного узбережжя Австралії розташовується Великий Бар'єрний риф - найбільший кораловий риф у світі, простягнувся на 2000 км від східного узбережжя.

Східна частина Австралії займає Великий Вододільний хребет і Австралійські Альпи. Найвища точка Австралії — гора Костюшко, 2230 м.

Пустелі[ред.ред. код]

Див. також Пустелі Австралії

Найбільші пустелі Австралії: Велика Піщана, пустеля Гібсона, Велика пустеля Вікторія, пустеля Сімпсона.

У Австралії найбільшу площу займає зона пустель з річною кількістю опадів до 200-250 мм, але через інтенсивне випаровування (200-300 мм у рік) з високим індексом сухості (3 і більше). Переважають ландшафти піщаних пустель з епізодичним поверхневим стоком; значні запаси підземних вод підтримують існування злаків. Плато і плоскогір'я зайняті кам'янистими пустелями з рідкими ксерофітними чагарниками, із широким розвитком реліктових латеритних кір. Сучасні кори -сольові, головним чином кременисті та гіпсово-сульфатні, займають найбільшу площу в пустелях Центрального басейну, де широко розвинуті глинисті і глинисто-солончакові галофітні пустелі.

Річки[ред.ред. код]

Див. також Річки Австралії

Основні річки Австралії: Дарлінг, Лаклан, Маррамбіджі і Мюрей.

Загальний обсяг річного стоку - 350 км3 (менше, ніж на інших материках). Шар стоку на більшій частині Австралії - близько 50 мм на рік, лише на навітряних схилах Великого Вододільного хребта 400 мм і більше. 7% площі Австралії належать басейнові Тихого океану, 33% площі - басейнові Індійського океану. 60% території материка займають області внутрішнього стоку з рідкими тимчасовими водотоками ("кріками"). Найбільші і найдовші кріки належать басейну озера Ейр (Куперс-Крик, Дайамантина та ін.). Стік у кріках спостерігається тільки після епізодичних літніх злив. На карстовій рівнині Налларбор поверхневий стік відсутній. Більшість рік зовнішнього стоку короткі, з невиробленим подовжнім профілем і нерівномірним режимом стоку, судноплавство є лише у низов'ях, мають переважно дощове живлення.

Клімат[ред.ред. код]

Див. також Клімат Австралії

Переважна частина Австралії має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сході (поза бар'єром гір) - вологий; північна частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Північної території та в північній частині півострова Кейп-Йорк - мусонна різновидність); на південному-заході і південному-сході узбережжі, а також на Тасманії - субтропічний морський клімат.

Більша частина Австралії лежить у тропіках, північ — у субекваторіальних широтах, південний захід — в субтропіках.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]