Акіта
Координати: 39°43′01″ пн. ш. 140°06′20″ сх. д. / 39.71709083° пн. ш. 140.10581083° сх. д.
| Акіта | |
 |
|
  |
|
| Країна | Японія |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Тохоку |
| Префектура | Акіта |
| ISO 3166-2 | 05201-9 |
| Площа | 905,67 км² (1 жовтня 2007[1]) |
| Населення | 327 488 осіб (1 липня 2008[2]) |
| Густота | 361.6 осіб / км² |
А́кіта (яп. 秋田市, あきたし, МФА: [akʲi̥ta ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Акіта.
Зміст |
Короткі відомості [ред.]
Акіта розташована в західній частині префектури. Вона входить до списку центральних міст Японії, є адміністративним центром префектури і одним з найбільших населених пунктів регіону Тохоку. Акіта виникла на основі призамкового містечка володарів Кубота-хану і порту Цутідзакі, призначеного для купецьких кораблів Японського моря.
У центрі міста розташовані торгівельно-комерційні райони, на півночі — Акітьский порт і Акітська теплова електростанція, а на півдні — Акітський аеропорт. Також, на території міста, в районі Ябасе, знаходяться найбільші в Японії нафтові родовища, використання яких поки що призупинено.
Акіта славиться «акітськими красунями», якісним саке та найвищими показниками його споживання в усій Японії.
Станом на 1 жовтня 2007[1] площа міста становила 905,67 км². Станом на 1 липня 2008[2] населення міста становило 327 488 осіб.
Географія [ред.]
Акіта розташована на північно-східних берегах Японського моря, у південній частині рівнини Акіта, якою протікають дві великі водні артерії — річка Омоно і Акітський канал. У східних районах міста переважають пагорби і гори.
Акіта межує на півночі з містом Катаґамі, містечками Ґодзьоме й Ікава, та селом Камікоані. На сході вона має спільний кордон з містами Кітаакіта і Сембоку. На південному сході Акіту підпирає місто Дайсен, а на півдні — Юріхондзьо. Західна сторона міста Акіта омивається водами Японського моря.
Площа Акіти складає 905,67 км². Довжина міста з півночі на південь дорівнює близько 46,20 км, а з заходу на схід — 43,03 км. Найвищою точкою Акіти є перевал Сіракоморі — 1 179,1 м.[3]. Близько 45.65 га території міста займають лісові масиви, а 18,46 га — парки.[4]
Клімат Акіти помірний. Середня температура повітря у 1999 — 2007 роках коливалася між 11—12 °C. У 2008 році найнижча температура становила -5,0 °C, найвища — 37,0 °C. Середня кількість опадів відносно висока порівняно з іншими містами Японії — 1500—1700 мм на рік. Така висока кількість оадів характерна для японських прибрежних районів Японського моря.[3].
Історія [ред.]
Поселення на території Акітської рівнини існували у палеоліті і неоліті. На початку 1 тисячоллітя великі поселення переросли в городища. Ймовірно, вони були центрами племен еміші, автохтонного дояпонського населення регіону.
У 733 році на територію сучасної Акіти прибули яматоські завойовники, нащадки більшої частини сучасних японців, і заснували тут замок Акіта — адміністративний і пацифікаційний центр молодої японської держави на землях еміші. У 11 столітті, у результаті остаточного підкорення автохтонів і об'єднання острова Хонсю під владою японських монархів, замок був покинутий.
У 1604 році, після встановлення Едоського сьоґунату, рід Сатаке, що володів землями провінції Хітаті у районі сучасної префектури Ібаракі, був насильно переведений центральною владою керувати землями Акітської рівнини. Голова цього роду Сатаке Йосінобу збудував у лісі Ядоме замок Кубота, біля якого заклав одноіменне призамкове містечко — майбутню Акіту. До середини 19 століття, впродож усього періоду Едо, містечко Кубота відігравало роль суспільно-економічного центру Кубота-хану, володіння роду Сатаке.
У результаті адміністративних реформ 1871 року Кубота-хан було перейменовано на Акіта-хан, а містечко Кубота — на Акіту. Незабаром хан ліквідували, створивши на його місці префектуру Акіта, а містечко перетворили на її політико-адміністративний центр.
1 квітня 1889 року містечку Акіта було надано статус міста. 1901 року для обслуговування міського порту збудували електростанцію, а з 1902 року — Акітський залізничний вокзал. 1914 року в районі Ябасе було відкрито нафтові родовища, що дало поштовх господарчому розвитку міста. Проте з початком Другої світової війни і поступовим занепадом японської економіки, місто опинилося у кризі. Під час війни, 1945 року 134 літаків авіації США бомбардували міський порт Цутідзакі.
З настанням мирної епохи почалася відбудова міста. 1949 року було заснованоАкітський університет, 1961 року відкрито Акітський аеропорт, а 1975 року започатковано аналог локальної біржі — Акітський центральний ринок оптових продажів товарів.
1 квітня 1997 Акіта була занесена до списку центральних міст Японії.
Пам'ятки [ред.]
|
Пам'ятка
|
Опис
|
Пам'ятка
|
Опис
|
 |
Замок Акіта — форпост японської держави Ямато на землях акітських автохтонів еміші впродовж 8 — 11 століть. Сьогодні від нього збереглися лише руїни. Ряд будівель і головні ворота реставровані. |  |
Замок Кубота — «мозок» і «серце» середньовічного Кубота-хану, володіння самурайського роду Сатаке. Протягом декількох сот років укріплення цього замку залишаються символом Акіти. |
|---|---|---|---|
 |
Тентокудзі — буддистський монастир 15 століття дзенівської секти Сото. Первісно знаходився на території сучасної префектури Ібаракі, але був перенесений родом Сатаке у 17 столітті до Акіти. Служив усипальницею цього роду. |  |
Стоянка Дзідзоден — археологічний комплекс представлений палеолітичним і неолітичним поселенням, а також городищем періоду Яйой. Більшість споруд пам'ятки реставровані мешканцями міста, а вона сама служить краєзнавчим музеєм. |
Транспорт [ред.]
Освіта [ред.]
Міста-побратими [ред.]
Акіта підтримує дружні відносини з 5 містами світу та 1 містом і 1 містечком Японії[5]:
- Ланчжоу, КНР (1982)
- Пассау, Німеччина (1984)
- Кенай, США (1992)
- Владивосток, Росія (1992)
- Сент-Клауд, США (2006)
- Хітатіота, префектура Ібаракі (1977)
- Дайґо, повіт Кудзі, префектура Ібаракі (1982)
Примітки [ред.]
- ↑ а б Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].
- ↑ а б Статистика префектури Акіта // Сайт префектури Акіта. Переглянуто 27 серпня 2008 [2].
- ↑ а б Статистичні дані з сайт міста Акіта.
- ↑ Статистичні дані з сайт міста Акіта.
- ↑ Дані сайту міста Акіта [3].
Джерела та література [ред.]
- (яп.) Акіта // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Акіта (5). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1980.
- Акіта // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Акіта |
|
||||||||||||||
