Александр Дуглас-Г'юм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александр Дуглас-Г'юм
Alexander Douglas-Home
Александр Дуглас-Г'юм
Александр Дуглас-Г'юм
Файл:Arms of Douglas–Home, Earl of Home.svg, Coat of Arms of Alec Douglas-Home, 14th Earl of Home.svg
Прапор
Прапор
66-й Прем'єр-міністр Великої Британії
18 жовтня 1963 року — 16 жовтня 1964 року
Монарх: Єлизавета II
Попередник: Гарольд Макміллан
Наступник: Гарольд Вільсон
 
Народження: 2 липня 1903(1903-07-02)[1][2][…]
Мейфер, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Смерть: 9 жовтня 1995(1995-10-09)[1][2][…] (92 роки)
The Hirseld[4]
Країна: Велика Британія і Сполучене Королівство
Освіта: Крайст Черч і Ітонський коледж
Партія: Консервативна партія
Батько: Charles Douglas-Home, 13th Earl of Homed[5][6]
Мати: Lillian Lambtond[5][6]
Шлюб: Elizabeth Douglas-Home, Baroness Home of the Hirseld[6]
Діти: син Девід, 15-й граф Г’юм
Нагороди:
Орден Будяка
Орден Будяка

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Сер Александр (Алек) Дуглас-Г'юм (англ. Sir Alexander (Alec) Douglas-Home, 2 липня 1903 — 9 жовтня 1995) — шотландський аристократ, прем'єр-міністр Великої Британії з 1963 до 1964 року (рік без одного дня), від Консервативної партії Великої Британії. Прізвище і графський титул його родини (Home), усупереч загальним правилам англійської орфографії, вимовляються як Г'юм. Кавалер шотландського ордена Будяка (що надало йому право після відмови від графського титулу на префікс сер).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Ітонську школу і коледж Крайст Черч Оксфордського університету (1925).

У молодості був професійним гравцем у крикет (тоді був відомий під титулом «лорд Данглас», до смерті батька), виступав навіть за збірну. У 1934 році був вперше обраний до Палати громад, засідав там з перервами до 1951 року, завжди як консерватор. У 19601963 та 19701974 роках — міністр закордонних справ Великої Британії.

Г'юм був першим прем'єр-міністром Великої Британії, хто народився у XX столітті й останнім членом Палати лордів, призначеним на пост глави уряду (і взагалі останнім прем'єром, що походив з аристократичного роду). Він також був останнім прем'єр-міністром, чию кандидатуру обрав особисто монарх (королева Єлизавета II). У 1965 році Дуглас-Г'юм вже як лідер опозиції провів реформу, в результаті якої було впорядковано процедуру обрання лідера Консервативної партії. З тих пір британський монарх фактично втратив можливість впливати на призначення прем'єр-міністра. Очоливши уряд, Дуглас-Г'юм відмовився від свого перського титулу 14-го графа Г'юма (англ. 14th Earl of Home), який отримав по смерті батька у 1951 році, й був переобраний до Палати громад як депутат (єдиний такий випадок за всю історію парламенту).

Прем'єрство Г'юма виявилось досить коротким; зайнявши свій пост у зв'язку з несподіваною хворобою Гарольда Макміллана (яку через хибний діагноз вважали смертельною), він пішов наступного року, програвши вибори лейбористам на чолі з Гарольдом Вільсоном. Кабінет Г'юма, як і попередній, відчув на собі наслідки скандальної справи Проф'юмо; перевага лейбористів, утім, була незначною. Потім він провів внутрішню реформу партії, підтримав обрання новим лідером консерваторів Едварда Хіта й у подальшому був до нього лояльним; у його кабінеті у 1970 році знову отримав портфель міністра закордонних справ.

З 1974 року Дуглас-Г'юм повернувся до Палати лордів, але вже як довічний пер з титулом барона Герсела (англ. Baron Home of the Hirsel). Після смерті сера Алека у 1995 році його син Девід став спадковим пером (15-м графом Г'юмом) і сам зайняв місце у Палаті лордів, яке зберіг і після парламентської реформи.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Гарольд Макміллан
Лідер Консервативної партії Великої Британії
19631965
Наступник:
Едвард Хіт
Попередник:
Гарольд Макміллан
Прем'єр-міністр Великої Британії
19631964
Наступник:
Гарольд Вільсон