Андріївка (Черняхівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Андріївка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Черняхівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040590030090209
Облікова картка с. Андріївка 
Основні дані
Колишня назва Андріїв, Андріївська, Андріїво, Андрієво-Німецьке
Населення 585 (2001)
Площа 2,965 км²
Густота населення 197,3 осіб/км²
Поштовий індекс 12321[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°30′23″ пн. ш. 28°40′26″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Водойми Очеретянка
Найближча залізнична станція Горбаші
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12301
Карта
Андріївка. Карта розташування: Україна
Андріївка
Андріївка
Андріївка. Карта розташування: Житомирська область
Андріївка
Андріївка
Мапа
Мапа

CMNS: Андріївка у Вікісховищі

Андрі́ївка (колонія Андріїв, Андріївська, Андріїво, до 7 червня 1946 року — с. Андрієво-Німецьке) — село в Україні, у Черняхівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 519 осіб (2001). У 1925—54 роках — адміністративний центр Андріївської німецької національної сільської ради, у 1960—2020 роках — центр Андріївської сільської ради.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Розташоване на берегах річки Очеретянки. Відстань до Черняхова та найближчої залізничної станції, Горбаші — 6 км[2].

Населення[ред. | ред. код]

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 530 осіб, з них: протестантів — 514, чоловіків — 253, жінок — 277[3].

В кінці 19 століття в селі налічувалося 50 дворів та 362 жителі[4], у 1906 році — 72 двори та 407 мешканців[5], у 1910 році — 664 особи[6].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 570 осіб, кількість дворів — 98[7], у 1924 році — 607 осіб, з перевагою населення німецької національности, дворів — 156[8].

Станом на 1972 рік, кількість населення становила 998 осіб, дворів — 347[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 770 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 585 осіб[9].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується в 1605 році[2].

Раніше — лютеранське поселення, за 30 км північніше м. Житомира, біля річки Тростяниця, лютеранський прихід — у Житомирі[6].

В кінці 19 століття — колонія Андріїв (пол. Andrzejów) Бежівської волості Житомирського повіту[4].

В 1906 році — колонія Андріїв (рос. Андреев); входила до складу Бежівської волості (7-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, складала 27 верст, до волосної управи в с. Бежів — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в містечку Черняхів[5].

У 1923 році — кол. Андріївська (рос. Андреевская), увійшла до складу новоствореної Ворівської сільської ради Бежівської волості. 18 лютого 1923 року колонію було включено до складу Андріївської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Черняхівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[11]. Відстань до районного центру, міст. Черняхів, становила 9 верст, до центру сільської ради, с. Андріїв, 1 версту[7]. 21 лютого 1925 року в колонії створено Андріївську німецьку національну сільську раду Черняхівського району; адміністративний центр ради.

7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР, село змінило назву з Андрієво-Німецьке на Андріївка[11].

На фронтах Другої світової війни воювали 186 селян, з них загинули 80, 150 нагороджені орденами та медалями. На їх честь в селі споруджено пам'ятник.

В радянські часи в селі розміщувалося насіннєве господарство, котре мало в підпорядкуванні 2,2 тис. га земель, з них 1,8 тис. ріллі. Господарство вирощувало елітні сорти зернових культур, кормових буряків, капусти, багаторічні трави, хміль, займалося виробництвом молока та м'яса. В селі були середня школа, будинок культури, дві бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, майстерня побутового обслуговування, сільський магазин[2].

11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Андріївської сільської ради, село включене до складу Андрієво-Української (з 8 червня 1960 року — Андріївська) сільської ради Черняхівського району Житомирської області. 28 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», з селом об'єднано Андріїв-Український[11].

З території с. Андріївка в 1967 році розпочала мовлення радіотелевізійна станція «Андріївка»[12].

У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», село включене до складу Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 16 січня 2020.
  2. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Андріївка, Черняхівський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 8 квітня 2022.
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург : типография "Общественная польза" : паровая типо-литография Н. Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022.
  4. а б Andrejów (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 29. (пол.)
  5. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 лютого 2021.
  6. а б Німці Росії. Населені пункти та місця поселень. Енциклопедичний словник. М.:«ЭРН», 2006 (PDF) (російська) . с. 32. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 27 лютого 2021.
  7. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир. 1923. с. 148. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
  8. Національні меншості на Україні. (Реєстр селищ). Харків, 1925 (PDF). Інститут історії України НАН України. с. 11. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2022.
  9. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 8 квітня 2022.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  11. а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 48, 191, 522, 546, 568. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 27 лютого 2021.
  12. Андріївка (село Житомирського району), Житомирська область, 17 цифрова зона. https://ukrtvr.org/. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  13. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]