Антипсихіатрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Антипсихіатрія — термін, введений вченим з Південної Африки Девідом Купером, який розглядав безумство як певний аналог політичного дисидентства. Антипсихіатрія досліджує природу психічної хвороби суб'єкта із соціальних позицій.

Антипсихіатрія — міжнародний рух і теоретична концепція, яка сформувалася на тлі соціальної нестабільності на початку 1960-х років ХХ ст. і виступила як радикальна опозиція психіатрії. Прибічники цього руху виступають проти психіатричних та психологічних методів лікування, теорії психотерапії, а також навіть заперечують наявність психіатричних захворювань як таких.[1][2]; Міждисциплінарне явище західної науки і культури другої половини ХХ ст.[3]:5,6.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marcelo T. Berlim, Marcelo P. A. Fleck and Edward Shorter (Jan 2003). Notes on antipsychiatry. European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience. 253 (2): 61—67. doi:10.1007/s00406-003-0407-8.[недоступне посилання з вересня 2019]
  2. Блейхер В. М., Крук И. В. Антипсихиатрия. Толковый словарь психиатрических терминов [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] / Под ред. Бокова С. Н. В 2-х томах. — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1996., И. В. Крук, 1995 г.
  3. Власова О.А. Антипсихиатрия: становление и развитие (Монография). — Москва : изд–во РГСУ «Союз», 2006. — 221 с. — ISBN 571390346X.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Cooper D. Psychiatry and Antipsychiatry / Cooper D. — L. — 1967. — 280 р.