Белзьке князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Белзьке князівство
Руські князівства
Волинське князівство Alex Volhynia.svg
1170 – 1462 Королівство Яґеллонів Flag

Герб of Белзьке князівство

Герб

Столиця Белз
Мови Давньоруська
Релігії Православ'я
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 1170
 - Ліквідовано 1462

Бе́лзьке князі́вство — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Белз.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Белзьке князівство існувало у 12—15 століттях у верхів'ях Західного Бугу. Назва походить від центру князівства міста Белза.

Белзьке князівство виникло близько 1170 року внаслідок феодального роздроблення Русі. В 1240 році його розгромили монголи. Белзьке князівство перебувало у васальній залежності спочатку від Волинського князівства, в 12341340 роках — від Волинсько-Галицького князівства, в13401377 роках — у володіннях литовського князівства, а з 1388 року — у васальній залежності від Мазовії.

В часі громадянської війни 1430-32 років 1431 року Земовит V Белзький взяв командування над польськими військами, воює і його брат Владислав І. Князь Казимір і староста Ян Менжик з 6-ти тисячним белзьким військом обложили Олесько. В розпал цих боїв у Белзі вибухнуло повстання українського населення. Було організовано ополчення і здобуто Буськ в тилу у мазовецького війська. Для втихомирення населення Белзького князівства король Владислав-Ягайло мусив знімати облогу волинської столиці.

В 1462 році Польща приєднала Белзьке князівство, перетворивши його на Белзьке воєводство, яке перебувало в її складі до 1772 року.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]