Белзьке князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Белзьке князівство складова Русі     1170 – 1462     Герб Столиця Белз Мови Руська Релігії Православ'я Форма правління монархія Історія  - Засновано 1170  - Припинило існування 1462

Бе́лзьке князі́вство — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Белз.

[ред.] Короткі відомості

Белзьке князівство існувало у 12—15 століттях у верхів'ях Західного Бугу. Назва походить від центру князівства міста Белза.

Белзьке князівство виникло близько 1170 року внаслідок феодального роздроблення Русі. В 1240 році його розгромили монголи. Белзьке князівство перебувало у васальній залежності спочатку від Волинського князівства, в 1234—1340 роках — від Волинсько-Галицького князівства, в1340—1377 роках — у володіннях литовського князівства, а з 1388 року — у васальній залежності від Мазовії.

В 1462 році Польща приєднала Белзьке князівство, перетворивши його на Белзьке воєводство, яке перебувало в її складі до 1772 року.

[ред.] Джерела та література

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Радянська енциклопедія історії України.- К., 1969. — т.1.
• Українська радянська енциклопедія
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.