Буськ

Буськ
Герб Буська
Буська міська ратуша (загальний вигляд)
Буськ на мапі України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Район/міськрада	Буський район
Код КОАТУУ	4620610100
Засноване	1097
Магдебурзьке право	1411
Населення	▲8355 (01.01.2011)
Площа	3,84 км²
Поштові індекси	80500
Телефонний код	+380-3264
Координати	49°58′06″ пн. ш. 24°36′30″ сх. д.
Водойма	р. Західний Буг, Полтва, Слотвина, Рокитна
Відстань
Найближча залізнична станція	Красне
До станції	5 км
До обл./респ. центру
- фізична	51 км
Міська влада
Адреса	пл.900-річчя Буська,1
Веб-сторінка	[1]
Міський голова	Сліпець Ростислав Степанович

Буськ — місто у Львівській області, адміністративний центр Буського району. Місто розташоване на річці Західний Буг, а також на трьох її притоках — Полтві, Слотвині та Рокитній. За 51 км від Львова та за 5 км від залізничної станції Красне. Місто славиться і тим, що тут встановлений перший в Україні монумент незалежності на честь Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991 р.

Історія Буська

Перша згадка про місто (Бужськ) в літописі "Повість временних літ " датується 1097 р. Місто згадується як таке, що вже існувало. Ґрунтовніші відомості про вік Буська дають археологічні знахідки на його теренах. На території сучасного Буська виявлено три городища. Під час археологічних розкопок на території міста знайдено в кількох місцях залишки жител, знаряддя праці та інші побутові речі, що датуються VIII–IX ст. Виявлені археологами сліди городища відносяться до часу правління слов'янського вождя Божа. Коренем своїм це ім'я збігається з племінною назвою бужан. На думку деяких дослідників, Буськ ще з IV ст. міг існувати як центр першого державного об'єднання — міжплемінного союзу бужан.

Від початку XI ст. і до кінця ХІІ ст. місто перебувало в руках різних господарів. У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на кордоні Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівств. На початку XV ст. воно стало важливим торговим і ремісничим центром. В 1411 р. Буськ, як власність мазовецького князя Земовита, одним із перших в Галичині отримав Магдебурзьке право. Невід'ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Цей птах був найпопулярніший і тому почав символізувати цей край.

Будучи розміщеним неподалік Чорного шляху, яким татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну, Буськ почав зростати як оборонний центр уже з 1-ої половини XV ст. У 1516 році татари напали на місто, яке вони не змогли взяти, хоча пограбували та спалили передмістя. За відступаючими татарами кинувся двохтисячний загін кінноти під командуванням коронного гетьмана Міколая Фірлея і подільського воєводи Марціна Камєнєцького. Однак вони спромоглись розбити лише дрібні загони татар.

Вигідне розташування в значній мірі сприяло швидкому його відродженню. У 1539–1641 рр. з'явилась перша папірня, на папері якої надруковано «Острозьку Біблію» (1581 р.) Івана Федоровича (Федорова). У 1746 р. вже діяв цех різників, засновано було цех ткачів. У наступному столітті — цехи кушнірський, кравецький, пивоварний. Культурно-національному відродженню сприяло Буське Миколаївське братство, яке виступало проти обмежень польських феодалів.

У 1772 р. після першого поділу Польщі, Буськ опинився під владою Австрії, під якою перебував аж до розпаду Австро-Угорської Імперії в 1918 р. 18 липня 1944 р. радянські війська знову увійшли в Буськ. Почалась відбудова зруйнованого міста. Водночас репресії і арешти тих, хто підтримував визвольну боротьбу УПА. У повоєнні роки адміністративний статус Буська сприяв (хоч і незначному) його розвитку. Так, в 1963 р. район був ліквідований. У кінці 1966 р. Буський район почав заново функціонувати.

У 2008 році, при огляді залишків згорілого будинку дубильщика, в шарах першої половини XIII століття були знайдені берестяна грамота і костяне писало.

Визначні пам'ятки архітектури

Палац графа Бадені, 19 ст.

Дерев'яна церква св. Параскеви

• Палац графа Бадені, 19 ст.
• Онуфріївська церква та Дзвіниця Дерев'яна церква зведена в 1680 р., є зразком галицької народної архітектури. Реставрована в 1970 р. Дзвіниця зведена пізніше в 18ст.
• Дерев'яна церква св. Параскеви зведена у 1708 р. і розписана живописом Леонтовича (1889) та Сірського (1890). Реставрована 1983 року.
• Буська ратуша.

Засоби масової інформації

• газета "Воля народу"
• Буське районне радіомовлення
• Тижнева міжрайонна газета "Вісті краю"

Відомі люди

• Доктор філологічних наук Іларіон Семенович Свєнціцький (1876—1956) — філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч
• Євген Петрушевич (1863—1940) — Голова Національної Ради ЗУНР

Фотографії

• 

  На площі Ринок

• 

  Пам'ятник на площі Ринок

• 

  Старі кам'яниці в центрі міста

• 

  Ратуша

Посилання

• Буськ. Замки та храми України
• Облікова картка Верховної Ради України
• Історія Буська польською (Historia Buska po polsku) (пол.)
• Буськ - палац Бадені
• Львівська Газета: Нелегали на Львівщині мешкатимуть як графи Граф Казимир Бадені був вправним політичним гравцем. Археологічні розкопи мали стати експозицією музею в палаці. Уряд не попередив місцеву владу про передачу пам’ятки архітектури. Місцева влада шукатиме спонсорів для відновлення будівлі
• Буськ увійде до маршруту ”Золота підкова Львівщини”
• JewishGen Locality Page - Busk, Ukraine (англ.)
• Стаття Busk у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I (Aa — Dereneczna) з 1880 року (пол.)
• Буськ, що на Львівщині, постарішав на кілька століть, – знахідки археологів. Фото