Бенюк Богдан Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богдан Михайлович Бенюк
Богдан Бенюк.JPG
Бенюк, 2006
Народився 26 травня 1957(1957-05-26) (57 років)
Битків, Івано-Франківська область
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність актор театру і кіно
Партія Логотип Всеукраїнського об'єднання «Свобода».png ВО «Свобода»
Діти Мар'яна, Олеся та Богдан (молодший)
Автограф Автограф — Богдан Михайлович Бенюк
Нагороди
Державна премія України імені Олександра Довженка
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2008
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Свобода 12 грудня 2012

Богда́н Миха́йлович Беню́к (* 26 травня 1957(19570526), смт Битків, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український актор театру і кіно (Народний артист України, 1996), політик, народний депутат України 7-го скликання (другий у виборчому списку[1] політичної партії ВО «Свобода» на виборах до Верховної Ради 2012 року).

Разом із Анатолієм Хостікоєвим є співзасновником Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (1999)[2].

Біографія[ред.ред. код]

Брати:

1978 — закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

19781980 — працював у Київському театрі юного глядача.

З 1980 — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Києві, протягом ряду років — у числі провідних.

19891994 — не припиняючи роботу в театрі, працював старшим викладачем у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

Вів розважальні телепрограми — «Шоу самотнього холостяка» (Перший національний) та «Біла ворона» (1+1).

Визнання та нагороди[ред.ред. код]

  • «За заслуги III ступеня»,
  • «За заслуги II ступеня»
  • Лауреат театральної премії «Київська пектораль»:
  • 1994 – за роль Юркевича у виставі «Талан» М. Старицького,
  • 2001 – за роль Собакевича у виставі «Брате Чичиков» за М. Гоголем

Ролі[ред.ред. код]

Театр[ред.ред. код]

  • Віка та Онисим — «Вікентій премудрий» Я. Стельмах
  • Юнга — «Загибель ескадри» О. Корнійчук
  • Павлик — «Фараони» О. Коломієць
  • Пила — «Сон літньої ночі» В. Шекспір
  • Комсорг — «Прощання в червні» Вампілов
  • Роберто, Велутто — «Моя професія — сеньйор з вищого світу» Скарначчі й Тарабузі
  • Левурда і другий кум — «Конотопська відьма» Б. Жолдак
  • Пастрана — «Благочестива Марта» Тирсо де Моліно
  • Патісоне — «Сміх і сльози» С. Міхалков
  • Солдатик — «Регіон» М. Зарудний
  • Терешко Колобок — «Трибунал» А. Макайонок
  • Віля — «Дикий ангел» О. Коломієць
  • Печінка — «Фронт» О. Коломієць
  • Крісті Мегон — «Хвацький молодець — гордість Західного краю» Дж. Мілінгтон Сінг
  • Славко — «Злива» О. Коломієць
  • Жених — «Бронзова фаза» М. Зарудний
  • Самурай — «Бунт жінок» Хікмет, Комісаржевський
  • Евріал, Охрім — «Енеїда» І. Котляревський
  • Дід Мороз — «Дванадцять місяців» С. Маршак
  • Беніто Муссоліні — «Остання вистава» Мюллер
  • Юнак — «Кабанчик або Біля моря»
  • Перукар — «Аукціон» Гараєва
  • Кіт Бегемот — «Майстер і Маргарита» М. Булгаков
  • Сіре мишеня — «День народження кота Леопольда» Хайт
  • Чорт — «Різдвяна ніч» М. Гоголь
  • Щирий — «Момент»
  • Мотл — «Тев'є-Тевель» Ш. Алейхем
  • Плаксій — «Цар Плаксій і Лоскотон» В. Симоненко
  • Король Франції — «Біла Ворона» Г. Татарченко
  • Горобець — «Вій» М. Гоголь
  • Калитка — «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий
  • Той, що греблі рве — «Лісова пісня» Леся Українка
  • Юркович — «Талан» М. Старицький
  • Цахес — «Крихітка Цахес» Гофман
  • Швейк — «Швейк» Я. Гашек
  • Онисим — «Кохання в стилі бароко» Я. Стельмах
  • Собакевич — «Брате Чичиков» М.Гоголь
  • Санчо Пансо — «Останній Дон Кіхот» М. і С. Дяченки
  • Елфрід Дулітл — «Пігмаліон» Б. Шоу
  • Яго — «Отелло» В. Шекспір
  • Езоп — «Езоп» Гільєрме Фігейредо
  • Кочкарьов — «Одруження» М. Гоголь
  • Ян — «Сентиментальний круїз» Тамара Кандала


Кіно[ред.ред. код]

Телебачення[ред.ред. код]

Політична діяльність[ред.ред. код]

Був членом Партії зелених України (1997 — ?). Нині заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода», член Політвиконкому ВО «Свобода».

Вересень 2007 — № 4 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на парламентських виборах в Україні 2007.

Травень 2008 — № 2 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на позачергові вибори до Київської міської ради.

Жовтень 2010 — № 1 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на вибори до Київської обласної ради.

Жовтень 2012 — № 2 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на парламентських виборах в Україні 2012.

18 березня 2014 року разом з іншими народними депутатами від ВО «Свобода» (Ігорем Мірошниченком та Андрієм Іллєнком) із застосуванням фізичної сили змусив Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення з посади т.в.о. генерального директора НТКУ. Цю подію на своєму каналі транслював прес-секретар партії Олександр Аронець.[3][4] Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк назвав неприпустимими дії «свободівців» в НТКУ.[5]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]