Бичкові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бичкові
Rhinogobius flumineus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Cuvier, 1816
Підродини
Amblyopinae
Benthophilinae
Gobiinae
Gobionellinae
Oxudercinae
Sicydiinae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gobiidae
EOL: 5319
ITIS logo.jpg ITIS: 171746
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8220
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gobiidae

Бичко́ві (Gobiidae) — родина кісткових риб. Це одна з найбільших родин риб, яка налічує понад 2 тис. видів з більш як 200 родів.[1] У викопному стані відомі з нижнього еоцену. Більшість відносно малі, характерні розміри — менше за 10 см довжиною. До цієї родини входять найменші хребетні у світі — представники родів Trimmaton і Pandaka, які сягають максимальної довжини до 1 см. Також є відносно великі за розмірами бички, як-от види з родів Gobioides, або Periophthalmodon, що сягають більш за 30 см довжиною. Деякі мають значення для людини, як промислові види, а також як об'єкти живлення для важливих промислових риб, таких як тріска, пікша, камбали, та ін. Деякі види є об'єктами акваріумістики, як-от представники роду Brachygobius.

Характеристика[ред.ред. код]

Характерною рисою бичків є наявність черевних плавців перетворених на дископодібний присосок, що є результатом конвергентної еволюції. Бички використовують цей присосок щоб утримуватись на скелях і коралах; в акваріумах часто тримаються на склі.

Кораловий бичок Bryaninops youngei зі Східного Тімору

Мають два спинні плавці. У деяких видів, таких як представники підродини Benthophilinae, у дорослому стані відсутній плавальний міхур.

Екологія[ред.ред. код]

Основні види риб зосереджені на прибережних морських мілинах, включаючи припливову зону, коралові рифи і зарості водної рослинності, також дуже численні в солонуватих водах і лиманах, пониззя річок, мангрових заростях. В прісних водах відомо мало видів. Прикладом прісноводних бичків можуть бути азійські Rhinogobius, австралійські Chlamydogobius eremius, європейські Padogobius bonelli. Більшість з них живляться дрібними безхребетними, крупні види також живляться рибами, деякі споживають планктонні водорості.

Розмноження[ред.ред. код]

Бички прикріплюють свою ікру до субстрату, такому як гідрофіти, корали, каміння. Відкладають від п'яти до кількох сотен яєць. Після запліднення самець охороняє ікру від хижаків і вичищає від забруднення. личинки вилуплюються прозорими, забарвлення розвивається пілся того, як личинки знаходять відповідне середовище. Личинки деяких річкових видів спускають в дельти річок і естуарії, або навіть до моря, щоб потім повернутись до річок за кілька тижнів або місяців.[2]

Бичок Cryptocentrus fasciatus, що охороняє ікру. Південно-Китайське море.

Деякі бички з теплих вод досягають зрілості за місяць, але в холодних водах для цього потрібні до двох років. Тривалість життя бичків від одного року до десяти літ.[2] Деякі види бичків здатні змінювати стать із самиці на самця. У таких видів більшість особин народжується самицями, до гнізда одного самця ікру відкладають кілька різних самиць.[2]

Бички фауни України[ред.ред. код]

В Україні дуже поширені в Чорному і Азовському морях, в лиманах Північного Причорномор'я, в Дніпрі, Дністрі, Південному Бузі, Дунаї та інших річках, досить численні в усіх водосховищах.

Пам'ятник бичку-годувальнику на Набережній Бердянська

Серед поширених в Україні видів слід розрізнити Понто-Каспійських бичків, таких як представників родів Babka, Benthophilus, Benthophiloides, Caspiosoma, Mesogobius, Neogobius, Ponticola, Proterorhinus, а також Середземноморських іммігрантів, таких як Aphia, Gobius, Knipowitschia, Pomatoschistus, Zosterisessor.

В Україні бичкові риби мають промислове значення. Відловлюються в Азовському морі, лиманах північно-західної частини Чорного моря. Найчастіше ловлять бичків кругляка, бабку, жабу, зеленчака.

Література[ред.ред. код]

  1. Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Родина "Gobiidae" на FishBase. Версія за May 2012 року.
  2. а б в Hoese, Douglas F. (1998). У Paxton, J.R. & Eschmeyer, W.N. Encyclopedia of Fishes. San Diego: Academic Press. с. 218–222. ISBN 0-12-547665-5. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Miller P.J. (1986) Gobiidae. In: Whitehead P.J.P., Bauchot M.-L., Hureau J.-C., Nielsen J., Tortonese E. (eds.) Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean, Vol. 3. UNESCO, Paris.
  • Neilson M.E., Stepien C.A. (2009) Escape from the Ponto-Caspian: Evolution and biogeography of an endemic goby species flock (Benthophilinae: Gobiidae: Teleostei). Molecular Phylogenetics and Evolution, 52(1): 84-102.[1]
  • Stepien C.A., Tumeo M.A. (2006): Invasion genetics of Ponto-Caspian gobies in the Great Lakes: a «cryptic» species, absence of founder effects, and comparative risk analysis. Biological Invasions, 8: 61-78.[2]

Див. також[ред.ред. код]