Бичкові

Бичко́ві (Gobiidae) — родина кісткових риб. Це одна з найбільших родин риб, яка налічує більше 2 тис. видів з більш як 200 родів. У викопному стані відомі з нижнього еоцену. Більшість відносно малі, характерні розміри — менше за 10 см довжиною. До цієї родини входять найменші хребетні у світі — представники родів Trimmaton і Pandaka, які сягають максимальної довжини до 1 см. Також є відносно великі за розмірами бички, як-от види з родів Gobioides, або Periophthalmodon, що сягають більш за 30 см довжиною. Деякі мають значення для людини, як промислові види, а також як об'єкти живлення для важливих промислових риб, таких як тріска, пікша, камбали, та ін. Деякі види є об'єктами акваріумістики, як-от представники роду Brachygobius.

Характеристика

Характерною рисою бичків є наявність черевних плавців перетворених на дископодібний присосок, що є результатом конвергентної еволюції. Бички використовують цей присосок щоб утримуватись на скелях і коралах; в акваріумах часто тримаються на на склі.

Кораловий бичок Bryaninops youngei зі Східного Тімору

Мають два спинні плавці. У деяких видів, таких як представники підродини Benthophilinae, у дорослому стані відсутній плавальний міхур.

Екологія

Основні види риб зосереджені на прибережних морських мілинах, включаючи припливову зону, коралові рифи і зарості водної рослинності, також дуже численні в солонуватих водах і лиманах, пониззя річок, мангрових заростях. В прісних водах відомо мало видів. Прикладом прісноводних бичків можуть бути азійські Rhinogobius, австралійські Chlamydogobius eremius, європейські Padogobius bonelli. Більшість з них живляться дрібними безхребетними, крупні види також живляться рибами, деякі споживають планктонні водорості.

Розмноження

Бички прикріплюють свою ікру до субстрату, такому як гідрофіти, корали, каміння. Відкладають від п'яти до кількох сотен яєць. Після запліднення самець охороняє ікру від хижаків і вичищає від забруднення. личинки вилуплюються прозорими, забарвлення розвивається пілся того, як личинки знаходять відповідне середовище. Личинки деяких річкових видів спускають в дельти річок і естуарії, або навіть до моря, щоб потім повернутись до річок за кілька тижнів або місяців.

Бичок Cryptocentrus fasciatus, що охороняє ікру. Південно-Китайське море.

Деякі бички з теплих вод досягають зрілості за місяць, але в холодних водах для цього потрібні до двох років. Тривалість життя бичків від одного року до десяти літ. Деякі види бичків здатні змінювати стать із самиці на самця. У таких видів більшість особин народжується самицями, до гнізда одного самця ікру відкладають кілька різних самиць.

Бички фауни України

В Україні дуже поширені в Чорному і Азовському морях, в лиманах Північного Причорномор'я, в Дніпрі, Дністрі, Південному Бузі, Дунаї та інших річках, досить численні в усіх водосховищах.

Пам'ятник бичку-годувальнику на Набережній Бердянська

Серед поширених в Україні видів слід розрізнити Понто-Каспійських бичків, таких як представників родів Babka, Benthophilus, Benthophiloides, Caspiosoma, Mesogobius, Neogobius, Ponticola, Proterorhinus, а також Середземноморських іммігрантів, таких як Aphia, Gobius, Knipowitschia, Pomatoschistus, Zosterisessor.

В Україні бичкові риби мають промислове значення. Відловлюються в Азовському морі, лиманах північно-західної частини Чорного моря. Найчастіше ловлять бичків кругляка, бабку, жабу, зеленчака.

Джерела

• Miller P.J. (1986) Gobiidae. In: Whitehead P.J.P., Bauchot M.-L., Hureau J.-C., Nielsen J., Tortonese E. (eds.) Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean, Vol. 3. UNESCO, Paris.
• Neilson M.E., Stepien C.A. (2009) Escape from the Ponto-Caspian: Evolution and biogeography of an endemic goby species flock (Benthophilinae: Gobiidae: Teleostei). Molecular Phylogenetics and Evolution, 52(1): 84-102.[1]
• Stepien C.A., Tumeo M.A. (2006): Invasion genetics of Ponto-Caspian gobies in the Great Lakes: a «cryptic» species, absence of founder effects, and comparative risk analysis. Biological Invasions, 8: 61-78.[2]

Див. також

• Список родів родини Бичкових