Будо-Вороб'ї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Будо-Вороб'ї
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Малинська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060130060079541
Основні дані
Засноване 1705
Населення 299 (2001)
Площа 1,675 км²
Густота населення 178,51 осіб/км²
Поштовий індекс 11631
Географічні дані
Географічні координати 50°51′25″ пн. ш. 29°27′55″ сх. д. / 50.85694° пн. ш. 29.46528° сх. д. / 50.85694; 29.46528Координати: 50°51′25″ пн. ш. 29°27′55″ сх. д. / 50.85694° пн. ш. 29.46528° сх. д. / 50.85694; 29.46528
Середня висота
над рівнем моря
168 м
Найближча залізнична станція Малин
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601
Карта
Будо-Вороб'ї. Карта розташування: Україна
Будо-Вороб'ї
Будо-Вороб'ї
Будо-Вороб'ї. Карта розташування: Житомирська область
Будо-Вороб'ї
Будо-Вороб'ї
Мапа
Мапа

CMNS: Будо-Вороб'ї у Вікісховищі

Бу́до-Вороб'ї́ (Буда-Вороб'ївська, до 1870 — Буда-Ясенівська) — село в Україні, у Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 299 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої Будо-Вороб'ївської сільської ради.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Розташоване за 25 км від Малина та за 20 км від залізничної станції Малин[1].

Населення[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття кількість населення становила 713 осіб, дворів — 132[2]. Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 770 осіб, з них: православних — 745, чоловіків — 359, жінок — 411[3].

У 1906 році нараховувалося 866 жителів, дворів — 145[4], у 1923 році — 299 дворів та 1 264 мешканці[5].

Станом на 1972 рік кількість населення становила 547 осіб, дворів — 220[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 385 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 299 осіб[6].

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується 1705 року[1]. Колишня власність Трипільських, у 1848 році — Матушевичів[2]. До 1870 року мало назву Буда-Ясенівська[1]. В другій половині 19 століття с. Буда-Ясенівка входило до православної парафії с. Старі Вороб'ї, за 5 верст[7].

Наприкінці 19 століття — Буда-Ясенівка (пол. Buda Jasionówka, Buda Wróblowiecka, Buda Worobiewska), село Базарської волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 79 верст від Овруча. Належало до православної парафії в Старих Вороб'ях, за 3 версти[2]. 1898 року в селі збудовано власну церкву[8].

У 1906 році — Буда-Вороб'ївська (рос. Буда-Воробьевская), село Нововороб'ївської волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 83 версти, до волосного центру, с. Нові Вороб'ї — 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Малин[4].

У 1923 році — сільце Буда-Вороб'ївська, увійшло до складу новоствореної Будо-Вороб'ївської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Базарського району Коростенської округи, адміністративний центр ради[9]. Відстань до районного центру, міст. Базар, становила 26 верст[5].

2 березня 1927 року, відповідно до рішення Президії Коростенської ОВК (протокол № 46/200 «Про передачу Ново-Вороб'ївської сільради Базарського району до складу Малинського району», село, в складі сільської ради, передане до Малинського району Коростенської округи[9]. На 1 вересня 1946 року, відповідно до довідника з адмінустрою 1946 року — с. Буда-Вороб'ї[10].

На фронтах Другої світової війни воювали 163 селян, 126 з них загинули, 37 нагороджені орденами й медалями.

В радянські часи в селі розміщувалася виробнича бригада колгоспу, були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт[1]. На 1 січня 1972 року, відповідно до довідника з адмінустрою — с. Будо-Вороб'ї[11].

У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Будо-Вороб'ївської сільської ради Малинського району Житомирської області включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[12].

Сільська церква[ред. | ред. код]

У селі збереглася дерев'яна церква Казанської Ікони Божої Матері, збудована 1898 року. Час спорудження вибито на закладному камені-жорні, вмурованому до підмурівка. Розміщується за будівлею сільради. Шатрову дзвіницю та купол знесено 1963 року. Церква має просте декорування, з горизонтальною шалівкою, прямокутними вікнами. Лише у вівтарному зрубі два шестикутних вікна та одне кругле, слухове. За переказами, в часи Другої світової війни німці збиралися спалити церкву разом з мешканцями, але щось їм завадило. Після війни пристосована комуністами під клуб: було знесено верх храму, хори та частину декору, добудовано балкон. У 1992 році церкву повернуто вірянам, відновилися богослужіння[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Будо-Вороб'ї, Малинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 1 січня 2023.
  2. а б в 32.) Buda Jasionówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 258. (пол.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 2 січня 2023.
  4. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2023.
  5. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 121. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2023.
  6. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 2 січня 2023.
  7. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 319. Процитовано 2 січня 2023.
  8. а б Биков І. (11 січня 2015). Загублена церква у Будо-Вороб’ях. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 2 січня 2023.
  9. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 215, 531. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2023.
  10. Відп. ред. М. Ф. Попівський (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (PDF). Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР. Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 178. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2018. Процитовано 2 січня 2023. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  11. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 142. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 4 січня 2023.
  12. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 13 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]