Бюрократія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бюрокрáтія (від фр. bureau — бюро, канцелярія та грец. κράτος — влада, панування) — спосіб побудови організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність. Синонім - адміністративна система.

В пострадянських суспільствах з їх негативними ставленням до управлінців під бюрократією переважно розуміють негативні наслідки її функціонування - канцелярщину, зволікання, тяганину, зневажливе ставлення до суті справи під виглядом додержання формальності або заради цього.

Оскільки ефективність бюрократії неможливо виміряти економічними критеріями то єдиним критерієм її оцінки є якість виконання законів та інших правових норм. Звідси для бюрократії характерне перебільшення значення формальних процедур, скрупульозне виконання інструкцій. Неминучим наслідком цього є відокремлення бюрократичного управління від потреб його об'єктів, помилки у керівництві та його неефективність при вирішенні проблем, які вимагають нетрадиційних підходів та засобів.

Ознаки бюрократії властиві будь-якому виду соціального управління. У суспільстві з недемократичним політичним режимом представники бюрократії - чиновники здатні ставати панівною групою. Характер такого політичного режиму сприяє утвердженню безконтрольного і необмеженого панування чиновництва, яке перетворюється у самодостатню, відокремлену від суспільства верству, усуненню громадян від управління суспільними справами, стає підгрунтям для запровадження авторитарних процедур та методів управління.

Основні принципи бюрократії (за Максом Вебером)[ред.ред. код]

  • Функціональної компетентності
    Посади займаються тільки за даним принципом, за компетентністю.
  • Бюрократичного авторитету
    Найсуворіше дотримання бюрократичної ієрархії.
  • Формалізму
    Підпорядкування правилам, інструкціям, які чітко зафіксовані й визначені.
  • Керівництва «без гніву й пристрасті»
    Виключення емоційного аспекту взаємодії.
  • Професіоналізму
    Відповідність вимогам професійної кваліфікації.
  • Корпоративізму
    Духовна близькість, збіг поглядів та відстоювання інтересів корпорації, тобто єдиного цілого.

Література[ред.ред. код]

  • Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління. / К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. — 254 с.