Диктатура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Диктату́ра — необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що в протилежність до демократії, тримається не на вільних і незалежних виборах, а спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор.
Термін, що характеризує систему влади одного правителя або вузької і замкненої групи персон (хунта), без конституції, або з номінально існуючою конституцією. (У древньому Римі диктатором був правитель, який призначався на 6 місяців). Диктатура була поширена в Латинській Америці в 19 столітті, у Європі в цей період диктатурою можна назвати правління Наполеона ІІІ. Криза, що настала після Першої світової війни, викликала появу ряду диктатур на території Європи, включаючи режими Ататюрка і Пілсудського (національні), Муссоліні, Гітлера, Прима де Рівера, Франко і Салазара (праві), Йосифа Сталіна, Енвера Ходжа, (комуністична); в Азії - Мао Цзедуна і Кім Ір Сена; в Латинській Америці - Фіделя Кастро.
[ред.] Дивись також
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.
|
