Чемпіонат світу з біатлону 2011

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу з біатлону
2010 — 2011 — 2012
[1] Чоловіки Жінки
Інд Норвегія Тар'єй Бо Швеція Гелена Екгольм
Спр Німеччина Арнд Пайффер Німеччина Магдалена Нойнер
Пр Франція Мартен Фуркад Фінляндія Кайса Мякяряйнен
Мас Норвегія Еміль Г. Свеннсен Німеччина Магдалена Нойнер
Ест Норвегія Норвегія Німеччина Німеччина
ЗЕ Норвегія Норвегія
Кубок світу
2010–11
Чоловіки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Змішана естафета
Жінки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Етапи

Естерсунд | Гохфільцен | Поклюка | Обергоф | Рупольдінг
Антерсельва | Преск-Айл | Форт-Кент | Осло

Чемпіонат світу

47-й чемпіонат світу з біатлону проходив у Ханти-Мансійську, Росія, з 3 березня по 13 березня 2011 року.

До програми чемпіонату входило 11 змагань із окремих дисциплін: спринту, переслідування, індивідуальної гонки, мас-старту та естафет — жіночої, чоловічої і змішаної. Результати всіх гонок враховувалися в залік Кубка світу з біатлону 2010-11.

Розклад[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу з біатлону 2011
Індивідуальні   чоловіки   жінки
Спринт   чоловіки   жінки
Персьют   чоловіки   жінки
Мас-старт   чоловіки   жінки
Естафети   чоловіки   жінки
Змішана естафета   змішана естафета  
Стадіон в Ханти-Мансійську де проходив чемпіонат світу

У таблиці наведено попередній розклад змагань. Час подано за UTC+5.

Дата Час Чоловіки Жінки
3 березня 16:30 змішана естафета
5 березня 14:00 / 18:00 спринт спринт
6 березня 14:00 / 16:30 персьют персьют
8 березня 17:15 індивідуальна
9 березня 17:15 індивідуальна
11 березня 18:00 естафета
12 березня 18:30 / 16:30 мас-старт мас-старт
13 березня 15:00 естафета

Країни-учасниці[ред. | ред. код]

У чемпіонаті світу взяли участь біатлоністи із 40 країн.[2]

Медалісти та призери[ред. | ред. код]

Чоловіки[ред. | ред. код]

Гонка: Золото: Час Срібло: Час Бронза: Час
Індивідуальна гонка, 20 км Тар'єй Бо
Норвегія Норвегія
48:29.9
(0+0+1+0)
Максим Максимов
Росія Росія
49:09.9
(0+0+0+0)
Крістоф Зуманн
Австрія Австрія
49:15.4
(0+0+0+1)
Спринт 10 км Арнд Пайффер
Німеччина Німеччина
24:34.0 Мартен Фуркад
Франція Франція
+13.0 Тар'єй Бо
Норвегія Норвегія
+24.2
Персьют 12,5 км Мартен Фуркад
Франція Франція
33:02.6
(0+1+2+0)
Еміль Хегле Свендсен
Норвегія Норвегія
33:06.4
(0+0+1+1)
Тар'єй Бо
Норвегія Норвегія
33:07.8
(0+0+1+1)
Мас-старт 15 км Еміль Хегле Свендсен
Норвегія Норвегія
38:42.7
(0+0+0+0)
Євген Устюгов
Росія Росія
38:47.7
(0+0+0+1)
Лукас Гофер
Італія Італія
38:57.0
(0+0+0+1)
Естафета 4 x 7,5 км Норвегія Норвегія
Уле-Ейнар Б'єрндален
Александер Ус
Еміль Хегле Свендсен
Тар'єй Бо
1:16:13.5 Росія Росія
Антон Шипулін
Євген Устюгов
Максим Максимов
Іван Черезов
1:16:26.9 Україна Україна
Олександр Біланенко
Андрій Дериземля
Сергій Семенов
Сергій Седнєв
1:16:41.5

Жінки[ред. | ред. код]

Гонка: Золото: Час Срібло: Час Бронза: Час
Індивідуальна 15 км Гелена Екгольм
Швеція Швеція
47:08.3
(0+0+0+0)
Тіна Бахманн
Німеччина Німеччина
49:24.1
(0+2+0+0)
Віта Семеренко
Україна Україна
50:00.4
(1+0+0+2)
Спринт 7,5 км Німеччина Маґдалена Нойнер 20:31.2 Фінляндія Кайса Мякяряйнен +12.2 Словаччина Анастасія Кузьміна +40.0
Персьют 10 км Кайса Мякяряйнен
Фінляндія Фінляндія
20:31.2
(0+0+0+0)
Маґдалена Нойнер
Німеччина Німеччина
20:43.4
(0+0+0+2)
Гелена Екгольм
Швеція Швеція
21:11.2
(0+0+0+0)
Мас-старт 12,5 км Маґдалена Нойнер
Німеччина Німеччина
36:48.5
(0+1+2+1)
Дарія Домрачова
Білорусь Білорусь
36:53.3
(2+1+0+0)
Тура Бергер
Норвегія Норвегія
37:02.5
(2+1+0+0)
Естафета 4 x 6 км Німеччина Німеччина
Андреа Генкель
Міріам Гесснер
Тіна Бахманн
Маґдалена Нойнер
1:13:31.1 Франція Франція
Анаїс Бескон
Марі Лор Брюне
Софі Буаї
Марі Дорен
1:14:18.3 Білорусь Білорусь
Надія Скардіно
Дарія Домрачова
Надія Писарєва
Людмила Калінчик

Змішана естафета[ред. | ред. код]

Гонка: Золото: Час Срібло: Час Бронза: Час
Змішана естафета 2 x 6 км + 2 x 7,5 км Норвегія Норвегія
Тура Бергер
Анн Крістін Флатланд
Уле-Ейнар Б'єрндален
Тар'єй Бо
1:14:22.5 Німеччина Німеччина
Андреа Хенкель
Маґдалена Нойнер
Арнд Пайффер
Міхаель Грайс
1:14:45.4 Франція Франція
Марі-Лор Брюне
Марі Дорен
Алексі Беф
Мартен Фуркад
1:15:38.7

Таблиця медалей[ред. | ред. код]

 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 Німеччина Німеччина 4 3 0 7
1 Норвегія Норвегія 4 1 3 8
3 Франція Франція 1 2 1 4
4 Фінляндія Фінляндія 1 1 0 2
5 Швеція Швеція 1 0 1 2
6 Росія Росія 0 3 0 3
7 Білорусь Білорусь 0 1 0 1
8 Україна Україна 0 0 2 2
9 Австрія Австрія 0 0 1 1
9 Словаччина Словаччина 0 0 1 1
9 Італія Італія 0 0 1 1
Всього 11 11 11 33

Скандал[ред. | ред. код]

Виступ української збірної був позначений допінговим скандалом. Допінг-проба Оксани Хвостенко, взята після естафетної гонки, що відбулася в березні 2011 року, дала позитивний результат на вміст стимулятора ефедрину, забороненого в період змагань. IBU визнав українку винною у вживанні допінгу і дискваліфікував Хвостенко на один рік — до 12 березня 2012 року. А також через це біатлоністок збірної України позбавлено срібних медалей, завойованих в естафетній гонці на чемпіонаті світу 2011 року в Ханти-Мансійську.[3]

Рішення IBU позбавити Україну срібних медалей вплинуло на загальний залік Кубка націй. У ньому українська команда опустилася з четвертого на шосте місце, пропустивши вперед Францію і Норвегію. Це означає, що в жіночих змаганнях Кубка світу збірна Норвегії зможе виставляти по шість біатлоністок, тоді як українська команда — тільки по п'ять. Крім того, збірна України повинна буде повернути IBU срібні медалі і призові гроші.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Чемпіони світу з біатлону
  2. Archive for the ‘Participating countries’ Category. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 3 березня 2011.
  3. Decision in Khvostenko case now final, France receives WCH Relay Silver. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 6 вересня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]