Бінокль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема бінокля.
1 — Objective
2-3 — Porro prisms
4 — Eyepiece

Біно́кль (лат. bini — два і лат. oculus — око) — оптичний прилад, складений з двох паралельно з'єднаних зорових труб. Застосовують його для спостереження віддалених предметів. Є два типи біноклів: театральний і польовий. В театральному біноклі використовуються труби Г. Галілея, в яких окуляром служить розсіювальна лінза, що дає можливість спостерігати предмети без зміни їхньої орієнтації відносно глядача. Оптичні осі окулярів і об'єктивів цих труб суміщаються з оптичними осями очей людини, тому стереоскопічність при користуванні театральним біноклем така ж, як і при спостереженні очима. Театральний бінокль тільки збільшує кут зору, що психофізично сприймається як наближення видимої картини.

Польовий бінокль

Польовий бінокльпаралельно з'єднані дві труби Й. Кеплера; він являє собою спостережний і вимірювальний прилад, бо дає можливість робити наближені вимірювання віддалі до предметів. Для цього у фокальній площині об'єктива зорової труби Й. Кеплера перед окуляром розміщують вимірювальні шкали. Щоб зображення було пряме, в оптичну систему польового бінокля вводять дві прямокутні призми, внаслідок чого оптичні осі об'єктивів трохи зміщуються відносно оптичних осей окулярів та очей і стереоскопічність зору підвищується. Кратність (ступінь збільшення кута зору) театральних біноклів становить від 2,5 до 3×; польових — від 3 до 18×.

Основні параметри біноклів[ред.ред. код]

Збільшення (кратність) і діаметр лінзи об'єктиву[ред.ред. код]

Зазвичай ці параметри указуються на корпусі бінокля, наприклад 10×40.

Перша цифра (10) — це кратність, вона повідомляє нас про те, що за допомогою цього бінокля ми зможемо побачити зображення об'єкта в 10 разів більше (у кутовій мірі), ніж при спостереженні неозброєним оком.

Друга цифра (40) показує діаметр зовнішньої лінзи об'єктиву в міліметрах. Чим більше лінза, тим більшою світлосилою вона володіє, тим більше світла вона збирає і дає яскравіше зображення.

Діаметр вихідної зіниці[ред.ред. код]

Це діаметр світлового пучка бінокля, що виходить. Цей параметр важливий при спостереженнях в умовах смеркового освітлення. Якщо діаметр вихідної зіниці буде понад 7 мм, то частина світлового потоку буде втрачена для спостерігача. [1]

Чинник сутінків[ред.ред. код]

Це відносна величина, яка залежить від кратності бінокля і діаметру вхідної лінзи об'єктиву. При цьому якість оптики не враховується.

Чинник сутінків що розраховується шляхом множення кратності на діаметр передньої лінзи і витягання квадратного кореня з результату.

При спостереженні в умовах зниженого і смеркового освітлення рекомендується бінокль з великим коефіцієнтом чинника сутінків. [2]

Діапазон фокусування[ред.ред. код]

Іноді доводиться розглядати в бінокль об'єкти, що знаходяться в безпосередній близькості, наприклад, метелика на квітці. Для таких спостережень потрібний бінокль з мінімальною дистанцією фокусування не більше 2 метрів.

Багатошарове прояснення[ред.ред. код]

У технічних характеристиках біноклів рідко зустрічаються дані про якість оптичних елементів, хоча саме від цього залежить кінцева якість зображення:

  • непросвітлена лінза відбиває 4-5% світлового потоку;
  • лінза з одношаровим проясненням — близько 1%;
  • лінза з багатошаровим (SMC) проясненням — всього 0.2% світла.

Оскільки в конструкції бінокля використовується не один, а декілька елементів, на практиці втрати світла виявляються ще більшими. Наприклад, для бінокля, що складається з 6 непросвітлених елементів (12 поверхонь), втрати світла складатимуть приблизно 40%, тоді як для такої ж конструкції з лінзами з smc-просветлением — всього 2.4%. Прояснення оптики також зводить до мінімуму внутрішні віддзеркалення, покращуючи чіткість, перенесення кольорів і контраст зображення.

Асферичні елементи[ред.ред. код]

У конструкції багатьох біноклів застосовуються також асферичні лінзи. Вони збільшують чіткість і контраст зображення, зводячи до мінімуму оптичні спотворення.

Винесена окулярна крапка[ред.ред. код]

Багато біноклів мають винесену окулярну крапку завдяки великому робочому відрізку окуляра. Це означає, що під час спостереження можна тримати бінокль на деякій відстані від очей і при цьому бачити повне зображення. У такому разі можливе носіння окулярів.

Історія[ред.ред. код]

Бажання подолати межі можливостей людського ока і бути здатним заглянути удалину виникло з моменту появи людини. Чарівність зоряного неба ще в античності стала джерелом розвитку математики і геометрії. Ці знання вже на початку нашого часу вперше були використані при створенні оптичних приладів. Астрономи Галілей в Італії і Кеплер в Австрії створили перші системи лінз для телескопів. Навіть сьогодні створення бінокулярних оптичних приладів базується на відкритті Кеплера, зроблене ним в 1611 році. Бажання людини наблизитися до зірок сприяло тому, що бінокль став предметом повсякденного ужитку, який зробив реальністю старовинну мрію майже божественного перетворення видалених об'єктів в предмети поряд з нами.

Історія продовжилася в 1895 році також з відкриття австрійських учених: Даніель Сваровськи створив перший електричний шліфувальний верстат для коштовних каменів і організував в Тиролі сімейне підприємство. З тих пір ім'я Swarovski у всьому світі є синонім прозорих кристалів, технології точної обробки і вищого рівня новаторства. З тих пір минуло більше ста років і підприємства істотно розширило сфери діяльності, сьогодні воно проводить широкий спектр виробів від шліфувального інструменту, гранованих прикрас і кристалів до оптичних приладів. Ці, на перший погляд абсолютно різні області виробництва, характеризуються єдиним для всього сімейства підприємств ноу-хау, яке відображає постійне прагнення досягти максимально можливого рівня точності.

У 1935 році Вільгельм Сваровськи, син засновника фірми, у віці 17 років пристрасно захопився астрономією. Його пристрасне бажання «наблизитися до зірок», як він сам про це говорив, породило прагнення створити власний бінокль покращуваної конструкції. Використовувані вже у той час при створенні прикрас на підприємстві отця спеціальні методи виробництва скла і прояснення лінз він використовував для розробки нової технології шліфовки і виробництва призматичних систем, відповідно до якої була створена його перша модель бінокля 6×30. У 1949 році, заснувавши в Тиролі, в місті Абсам, підприємство SWAROVSKI OPTIK KG, він тим самим поклав початок компанії зі світовим ім'ям. Першим серійним виробом стає бінокль Habicht 7×42, який до наших днів залишається стандартом виробництва мисливської оптики, що діє (Habicht в перекладі з німецького — яструб).

Прогрес через високу точність і за допомогою передових технологій — так можна визначити генетичний код концерну Swarovski, адже життєвий принцип засновника фірми діє на підприємстві і в наші дні. Услід за моделлю Habicht в 1959 році SWAROVSKI випускає свій перший оптичний приціл. У 1967 році послідувала перша телескопічна зорова труба, в 1971 — перший на світовому ринку бінокль з прогумованим покриттям корпусу і в 1976 році перший оптичний приціл за новою технологією Nova-Teleskop-Okular, яка виключала вірогідність пошкодження ока при стрільбі з незручної позиції. У 1994 році компанія SWAROVSKI OPTIK представила перший зразок телескопа. Біноклі Swarovski EL вперше у світі мали унікальний повноохватний корпус, за його розробку виробник в 1999 був відмічений премією Best of the Best Award за кращу конструкцію десятиліття. З 2007 року випускаються оптичні приціли серії Z6 з коефіцієнтом зміни збільшення рівним 6, які мали революційне значення для галузі. Більше 30 національних і міжнародних нагород отримано не тільки за інноваційний потенціал, точність і якість виконання, але також за амбітні дизайнерські вирішення SWAROVSKI OPTIK.

Джерела[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми