Шкала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шкала (вимірювань) (від лат. scala — сходи) — зіставлення результатів вимірювання якої-небудь величини й точок на числовій прямій.

Шкала — це множина позначень, відносини між якими відбивають відносини між об'єктами емпіричної системи. Шкалою можна назвати результати виміру, отримані в дослідженні, а також інструмент виміру (тобто систему питань), опитувач, тест.

Термін «шкала» в метрологічній практиці має, принаймні, два різних значення:

  • шкалою або точніше шкалою вимірювань називають прийнятий за угодою порядок визначення та позначення всіляких проявів (значень) конкретної властивості (величини);
  • шкалою засобу вимірювань називають відлікові пристрої аналогових засобів вимірювань.

Типи шкал вимірювань[ред.ред. код]

Шкали розділяються по типу, відповідно до тем, які відносини вони відбивають. Крім того, кожній шкалі відповідають припустимі для даної шкали математичні перетворення. Типи шкал мають ієрархічну впорядкованість по складності. Використовуючи різні шкали, можна, наприклад, робити різні психологічні виміри. Найперші методи психологічних вимірів були розроблені в психофізиці. Основним завданням психофізиків було те, яким чином визначити як співвідносяться фізичні параметри стимуляції й відповідні їм суб'єктивні оцінки відчуттів. Знаючи цей зв'язок, можна зрозуміти, яке відчуття відповідає тій або іншій ознаці. Психофізична функція встановлює зв'язок між числовим значенням шкали фізичного виміру стимулу й числовим значенням психологічною або суб'єктивною реакцією на цей стимул. Розглянемо докладніше принципи вимірів, що ставляться до суб'єктивного шкалування. Дані принципи використовуються в психометрії, економетриці, прикладній статистиці. За Стенлі Смітом Стівенсом розрізняють шкали:

  • метричні;
  • неметричні.

Шкала найменувань (номінальна)[ред.ред. код]

Найпростіша зі шкал. Вона будується на відношенні тотожності. Кожний розподіл на шкалі характеризує критерій, на підставі якого проводиться класифікація. За допомогою цієї шкали ми приписуємо числа, букви або цифри вихідним даним. Прикладом шкали такого роду може служити класифікація випробуваних на чоловіків і жінок, нумерація гравців спортивних команд і ін. Номера телефонів, паспортів, штрих-коди товарів, індивідуальні номери платників податків обмірювані в шкалі найменувань.

Порядкова шкала (або рангова)[ред.ред. код]

Будується на відношенні тотожності й порядку. Суб'єкти в даній шкалі ранжирувані. Але не всі об'єкти можна підпорядкувати відношенню порядку. Наприклад, не можна сказати, що більше коло або трикутник, але можна виділити в цих об'єктах загальну властивість — площу, і в такий спосіб легше встановити співвіднесеність об'єктів. Для даної шкали припустиме монотонне перетворення. Така шкала груба, тому що не враховує різницю між суб'єктами шкали. Приклад такої шкали: бальні оцінки успішності (незадовільно, задовільно, добре, відмінно), шкала Мооса.

Інтервальна шкала[ред.ред. код]

Тут відбувається порівняння з еталоном. Побудова такої шкали дозволяє більшу частину властивостей існуючих числових систем приписувати числам, отриманим на основі суб'єктивних оцінок. Наприклад, побудова шкали інтервалів для реакцій. Для даної шкали припустимим є лінійне перетворення. Це дозволяє приводити результати тестування до загальних шкал і здійснювати, у такий спосіб порівняння показників. Приклад: шкала Цельсія.

Шкала відносин[ред.ред. код]

У шкалі відносин діє відношення «у стільки те раз більше». Це єдина із чотирьох шкал, що має абсолютний нуль. Нульова точка характеризує відсутність вимірюваного якості. Дана шкала допускає перетворення подоби (множення на константу). Визначення нульової точки — складне завдання для психологічних досліджень, що накладає обмеження на використання даної шкали. За допомогою таких шкал можуть бути обмірювані маса, довжина, сила, вартість (ціна). Приклад: шкала Кельвіна (температур, відлічених від абсолютного нуля, з обраної за згодою фахівців одиницею виміру — градус Цельсія).

Шкала різниць[ред.ред. код]

Початок відліку довільний, одиниця виміру задана. Припустимі перетворення — зрушення. Приклад: вимір часу.

Абсолютна шкала[ред.ред. код]

У ній присутня додаткова ознака — природня й однозначна присутність одиниці виміру. Ця шкала має єдину нульову точку. Приклад: число людей в аудиторії.

З питанням про тип шкали безпосередньо пов'язана проблема адекватності методів математичної обробки результатів виміру. У загальному випадку адекватними є ті статистики, які інваріантні щодо припустимих перетворень використовуваної шкали вимірів.

Деякі відомі шкали[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • МИ 2365-96 ГСИ. Шкалы измерений. Основные положения. Термины и определения.