Екологічна ніша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Два види лишайників, що займають різні екологічні ніші на одній скелі (на сонячному та затіненому боці)

[ред.] Визначення

Екологічна ніша - термін в екології, що описує взаємовідносини виду або популяції з екосистемою, та їхнє в ній розташування^[1]. Більш лаконічним визначенням поняття може бути формулювання "спосіб життя організму". Екологічна ніша (як поняття) описує також як організм, популяція або вид відповідають на особливості розподілу ресурсів та/або конкурентів (тобто, скажімо, збільшуючи свою чисельність при надлишку ресурсів та відносно малій кількості хижаків, паразитів та патогенних факторів) та як ці суб'єкти, в свою чергу, впливають на аналогічні фактори (тобто, обмежують життєві ресурси для інших організмів, висупають в ролі харчового ресурсу для хижаків, і хижаком - для інших видів))^[2].

Різні параметри екологічної ніши представляють вплив різноманітних біотичних та абіотичних факторів. Ці фактори можуть включати в себе життєвий цикл організму, параметри його природного середовища, місце в харчовому ланцюзі та в харчовій піраміді, географічне розповсюдження, тощо. Відповідно до принципа Гаузе, або принципу витіснення, ніякі два види не можуть займати одну і ту ж екологічну нішу в тому самому середовищі впродовж тривалого часу.

Різні види можуть займати однакові ніши, а один і той самий вид може займати різні екологічні ніши в географічно різних місцерозташуваннях. Так, наприклад, види, що населяють австралійські сухі рівнини (в основному великі сумчасті), займають однакову екологічну нішу з копитними, що населяють степи Євразії та прерії Північної Америки^[3].

[ред.] Історія поняття

Само по собі слово "ніша" для опису даного поняття було введене натуралістом Джозефом Грінеллом (Joseph Grinnell) в 1917 році, в його статті "The niche relationships of the California Thrasher" ("Нішеві взаємовідносини у каліфорнійських пересмішників")^[4]. Тим не менше, поняття "екологічна ніша" лишалось нерозробленим та маловживаним в науковому обігу до 1927 року, коли британський еколог Чарльз Сазерленд Елтон (Charles Sutherland Elton) дав перше концептуальне визначення даного поняття. Він, зокрема, зазначив: "Коли еколог каже "ось іде борсук", він повинен мати на увазі деяку концепцію розташування цієї тварини в співтоваристві, до якого вона належить, так само, як коли він каже "ось іде священник"^[5]. В майбутньому концепція екологічної ніши була популяризована зоологом Евеліном Хатчінсоном (Evelyn Hutchinson) в 1958 році^[6]. Хатчінсон намагався зрозуміти та сформулювати, чому в одному і тому ж середовищі може жити велика кількість організмів різного типу. Повний набір варіацій умов навколишнього середовища (біологічних та фізичних), при яких організм може існувати, був визначений ним як "фундаментальна ніша", або "теоретично можлива ніша". В результаті тиску з боку (або взаємодії з) інших організмів види звичайно змушені займати білш вузьку нішу, ніж теоретично можлива; ця більш вузька ніша отримала назву "реалізована ніша". Реалізована ніша є такою, до якої даний організм найбільш адаптований.

Також екологічна ніша була визначена Хатчінсоном як "гіпероб'єм". Під цим терміном він мав на увазі багатовимірний простір ресурсів (світло, поживні речовини, придатні місця для життя, і т.ін.) доступні та використані організмами деякого виду або популяції.

Пов'язане з поняттям екологічної ніши поняття "адаптивна зона" визначається як набір екологічних ніш, котрі можуть бути зайняті групою видів, що використовують однакові ресурси однаковим чином.

Треба зауважити, що поняття "ніша", як воно було сформульоване Хатчінсоном (в якості екологічного простору, зайнятого організмами) є дещо відмінним від поняття "ніши" у формулюванні Грінелла (екологічна роль, яку може виконувати (або не виконувати) деякий організм).

[ред.] Примітки