ВЛ40У

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ВЛ40У
VL40U-1025-1-Odesa-Ukraine.jpg
Основні дані
Роки будування з 2004
Країна будування Україна Україна
Завод ЗЕРЗ, ЛЛРЗ
Разом побудовано більше 50
Країни експлуатації Україна Україна
Ширина колії 1520 мм
Рід служби пасажирський
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
змінний, 25 кВ, 50 Гц
Конструкційна швидкість 110 км/год
Осьова формула 2О-2О
Тривала потужність ТЕД 4×740 кВт
Швидкість тривалого режиму 56 км/год

Електровоз ВЛ40Уелектровоз змінного струму українського виробництва, що випускається з 2004 року для потреб залізничного транспорту України.

Історія створення[ред.ред. код]

В кінці 1990-х на початку 2000-х років в Укрзалізниці спостерігався дефіцит електровозів змінного стуму, через списання старих електровозів ВЛ60ПК, а також через електрифікацію нових ділянок. Почастішали випадки задіяння для водіння пасажирських поїздів вантажних електровозів ВЛ80С і ВЛ80Т локомотивних депо Знам'янка і Котовськ Одеської залізниці, Козятин Південно-Західної залізниці, які не були обладнані системою електричного опалення поїзда, а також пасажирським електропневматичним гальмом (ЕПГ). З цієї причини було прийнято рішення модернізувати електровози, що простоюють в запасі Цвіткового Черкаської області. Двосекційні вантажні електровози ВЛ80Т переобладнали в односекційні пасажирські, які отримали назву ВЛ40У.

Модернізацію проводять ЗЕРЗ і ЛЛРЗ. Електровоз отримує новий кузов. ЗЕРЗ встановлює кабіни машиніста і пульти по типу электровозів ЧС8, а ЛЛРЗ — кабіни з більш плоскою лобовою стінкою (схожу на кабіну ВЛ65). Ходова частина, силова схема з головним контролером ЕКГ‑8Ж і схема кіл низької напруги 50 В в цілому залишились попередніми, за виключенням того, що прибрано реостатне гальмування, що призвело до зняття ряду приладів — блоків гальмівних резисторів з приладами перемикання потоків повітря, гальмівних перемикачів, та ін.

Контроллер машиніста, число позицій регулювання і ступені послаблення збудження, вказівник позицій залишились незмінними. За рахунок використання більш висококласних діодів, число ящиків випрямної установки кожного візка зменшено з двох до одного. Перебудована схема допоміжних кіл — фазорозщеплювач замінений пусковими конденсаторами, допоміжні машини з двигунами АЕ92 замінені на ті що встановлені на електровозах серій Е5К і ЕП1 машини з двигунами НВА‑55: на кожному електровозі встановлені два центробіжні мотор-вентилятора і два мотор-компресора ВУ‑3,5.

Експлуатація ВЛ40У[ред.ред. код]

Електровози добре себе проявили на рівнинному профілі, наприклад, на ділянці КиївНіжинЧернігів Південно-Західної залізниці, де навіть використовуються для водіння вантажних поїздів на ділянці Ніжин—Чернігів, але на не рівному профілі (Одеська залізниця) водіння поїздів довжиною 15–20 вагонів виявилося складною проблемою і викликає багато негативних відгуків на адресу ВЛ40У, від локомотивних бригад.

На сьогоднішній день електровози ВЛ40У приписані до депо Чернігів і Жмеринка (Південно-Західна залізниця), Котовськ (Одеська залізниця) і Львів-Захід (Львівська залізниця). Основний парк депо Жмеринка і Львів складають машини які виготовлені на ЛЛРЗ, депо Котовськ і Чернігів в основному мають машини, які виготовлені на ЗЕРЗ.