Велика Глумча
| село Велика Глумча | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район | Звягельський район | ||||
| Громада | Ємільчинська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA18080130080089769 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 345 | ||||
| Площа | 1,4 км² | ||||
| Густота населення | 246,43 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 11222 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°56′20″ пн. ш. 27°33′14″ сх. д. / 50.93889° пн. ш. 27.55389° сх. д.Координати: 50°56′20″ пн. ш. 27°33′14″ сх. д. / 50.93889° пн. ш. 27.55389° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
198 м | ||||
| Найближча залізнична станція | Жужель | ||||
| Відстань до залізничної станції |
10 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11201 | ||||
| Карта | |||||
  Велика Глумча | |||||
 Велика Глумча | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Вели́ка Глумча́ — село в Україні, у Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 345 осіб (2001). У 1924—2017 роках — адміністративний центр колишньої сільської ради.
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Розташоване за 25 км від Ємільчиного та 10 км від залізничної станції Жужель[1].
Населення[ред. | ред. код]
Станом на 1885 рік в селі мешкало 280 осіб, налічувалося 30 дворових господарств[2].
На 1900 рік кількість населення становила 392 особи, дворів — 61[3][4], у 1906 році — 417 мешканців, дворів — 65[5], у 1923 році — 115 дворів та 638 мешканців[6].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 500 осіб, дворів — 139[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 323 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 345 осіб[7].
Історія[ред. | ред. код]
На околиці села був курган бронзової доби, городище X—XII століть, знайдено римські монети II століття[1].
Належало до Звягельського замку князів Острозьких[3]. Вперше згадується 1577 року[1] — тоді власником був князь Костянтин Острозький. В інвентаризації першої чверті 17 століття числилося 49 тяглих, 3 путніх боярів та 9 слуг. З 1608 року був дозвіл воєводи на церкву, але церкви не було. У 1650 році Анна Алоїза Острозька вносила з Глумчі від 40 димів. Потім село перейшло до Ємільчинського маєтку[3].
В середині 19 століття — село Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту. Селян — 151 особа, селянських земель — 939 десятин, власність Уварових, входила до Емільчинського ключа. Була смолярня на 6 котлів[8].
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, була церковна парафія[2].
Наприкінці 19 століття — село Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту, на притоці річки Уборть, за 150 верст від Житомира, від Новограда-Волинського і найближчої поштової станції 65 верст, від найближчої залізничної станції Полонне — 130 верст. Станом на 1886 рік налічувалося 167 дворів, православних — 1 299 осіб, римокатоликів — 536 осіб. Дерев'яну, покриту бляхою церкву, з дерев'яною, критою гонтою, дзвіницею, збудовано 1738 року, невідомо ким. Земель при церкві понад 48 десятин, розкидана шматками, в низинах, неродюча. Села парафії: Глумецький хутір (1 верста), Мала Глумча (2 версти) і Кочичин (6 верст). Сусідня парафія — Підлуби (15 верст). Будувалася церковно-парафіяльна школа, був смоляно-скипидарний завод. Великий землевласник — Сергій Аполонович Уваров[9][3]. У 1900 році діяла церковно-приходська школа та смолярня на 6 котлів[4].
У 1906 році — село Емільчинської волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 60 верст, до волосного центру, містечка Емільчин — 22 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Емільчині[5].
У 1923 році включене до складу новоствореної Малоглумчанської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Емільчинського (згодом — Ємільчинський) району Коростенської округи[10]. Розміщувалося за 22 версти від районного центру, міст. Емільчин, та 2 версти — від центру сільської ради, с. Мала Глумча[6]. 23 лютого 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 7/2 «Про зміни меж округів, районів та сільрад»), до села перенесено адміністративний центр Малоглумчанської сільської ради з перейменуванням її на Великоглумчанську[10].
У період загострення сталінських репресій проти українського народу в 30-і роки минулого століття органами НКВС заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 25 осіб, з яких 16 розстріляно[11].
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 95 осіб, з них 40 загинули, 64 нагороджені орденами та медалями.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1,5 тис. га земель, з них 900 га ріллі. Вирощували зернові культури, льон, картоплю, мали розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. В селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медпункт, магазин[1].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[12].
29 березня 2017 року увійшло до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[13]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Велика Глумча, Ємільчинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
- ↑ а б в г Hłumcza, Wielka i Mała // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 561. (пол.)
- ↑ а б Цинкаловський О. Глумча Велика // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 276.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 127. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 11 квітня 2023.
- ↑ Hłumcza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 77. (пол.)
- ↑ Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 196. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 219, 518. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ «Реабілітовані історією» (Житомирська область). Архів оригіналу за 12 лютого 2021.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2023.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 11 квітня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Велика Глумча [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
| ||||||||