Велика червона пляма
Вели́ка черво́на пля́ма — атмосферне утворення на Юпітері, найпомітніша особливість на диску планети, спостережувана вже майже 350 років. ВЧП була відкрита Джованні Кассіні у 1665 році. Деталь, що відмічена в записах Роберта Гука 1664 року, також може бути ідентифікована як ВЧП.
До польоту «Вояджерів» багато астрономів вважали, що пляма має тверду природу. ВЧП є гігантським вихором-антициклоном, розмірами 24—40 тис. км. в довжину і 12—14 тис. км. завширшки (істотно більше Землі). Розміри плями постійно міняються, але відслідковується загальна тенденція — до зменшення; 100 років тому ВЧП була приблизно в 2 рази більше.
Пляма розташована приблизно на 22° південної широти і переміщається паралельно екватору планети. Крім того, газ в ВЧП обертається проти годинникової стрілки з періодом обороту близько 6 земних діб. Швидкість вітру усередині плями перевищує 500 км/год. Верхній шар хмар БКП знаходиться приблизно на 8 км вище за верхню границю навколишніх хмар. Температура плями дещо нижча за прилеглі ділянки.
Червоний колір ВЧП поки що не знайшов однозначного пояснення. Можливо, такий колір додають плямі хімічні сполуки, що включають фосфор.
Крім ВЧП на Юпітері є і інші «плями-вихори», менші за розмірами. Вони можуть мати білий, коричневий і червоний колір й існувати десятки років (можливо й довше). Плями в атмосфері Юпітера зафіксовані як в південній, так і в північній півкулі, але стійкі, що існують тривалий час, наявні чомусь тільки в південній.
Зважаючи на різницю швидкостей в атмосфері Юпітера іноді трапляються зіткнення вихорів. Один такий інцидент мав місце в 1975 році, внаслідок чого колір плями потьмянів на декілька років. У липні 2006 року передбачалося зіткнення ВЧП й іншого великого червоного утворення Oval BA, проте плями пройшли «по дотичній».
Oval BA сформувалась між 1998 і 2000 роками після злиття трьох менших білих овальних вихорів, які спостерігалися до цього протягом 60 років. Нове атмосферне утворення спочатку було білим у видимому діапазоні, але в лютому 2006 року набуло червоно-коричневого кольору. За однією з гіпотез, поки вихор знаходиться на однаковій висоті із загальною поверхнею верхнього краю атмосфери, він має білий колір. Але коли його потужність збільшується, вихор піднімається дещо вище за загальний шар хмар, де під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця хімічні реакції призводять до зміни кольору, додаючи йому червоного.
Гігантські «плями-вихори» властиві не тільки Юпітеру, але і іншим газовим планетам. Зокрема, відома Велика темна пляма на Нептуні.
[ред.] Джерела
- (англ.) Yang, Sarah, «Researcher predicts global climate change on Jupiter as giant planet's spots disappear», UC Berkeley News, April 21, 2004. Процитовано 2007-09-09.
- (англ.) Phillips, Tony, «Jupiter's New Red Spot», Science at NASA, March 3, 2006. Процитовано 2007-09-09.
- (англ.) Phillips, Tony, «Huge Storms Converge», Science at NASA, June 5, 2006. Процитовано 2007-09-09.
- (англ.) Williams Gareth P.. NOAA Web Page// Icarus. — 162. — (May 04 2005) (1): 74-93. Переглянуто: 2007-09-09.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
