Вояджер-2
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 29 березня 2013.
«Вояджер-2» — діючий автоматичний космічний зонд, запущений НАСА в 1977 році в рамках програми «Вояджер» для досліджень дальніх планет Сонячної системи. Перший і поки що єдиний апарат, який досяг Урана та Нептуна. Станом на вересень 2010 року апарат був у робочому стані.
Вояджер-2 був розроблений у Лабораторії реактивного руху у місті Пасадена, штат Каліфорнія. Технічно космічний апарат був ідентичним Вояджеру-1, проте був запущений по більш довгій траєкторії, яка дозволяла пролетіти біля Урану та Нептуну, використовуючи гравітаційний маневр при прольоті біля Сатурну у 1981 році та Урану у 1986 році.
Фото супутника Енцелада
Фото Тритона
Подальша доля апарата [ред.]
- 2025—2030 рр. — з «Вояджером-2» буде втрачено зв'язок.
- 8571 р. — «Вояджер-2» буде знаходитися в 4 св. роках від Зірки Барнарда.
- 20319 р. — «Вояджер-2» пройде на відстані 3,5 св. років від зірки Проксима Центавра.
- 296036 р. — «Вояджер-2» підійде до Сіріусу на відстань 4,3 св. роки.
Див. такод [ред.]
Посилання [ред.]
|
|||||||||||||||||||||||||||||||

