Вояджер-1
-
Див. також: Вояджер
Вояджер-1 (англ. Voyager-1) — американський роботизований космічний зонд вагою 722 кілограми, запущений 5 вересня 1977 року для дослідження Сонячної системи та простору за її межами. Зонд перебуває в робочому стані, і в рамках розширеної місії використовується для пошуку та дослідження границі Сонячної Системи, включаючи пояс Койпера і далі. Початковим завданням було дослідження Юпітера та Сатурна; це був перший зонд, що зробив детальні зображення супутників цих планет.
.png)
Наразі, Вояджер 1 є найвіддаленішим від Землі створеним людиною об'єктом, що віддаляється як від Землі так і від Сонця на порівняно більшій швидкості, ніж будь який інший зонд.[1] Незважаючи на те, що двійник Вояджер-2 було запущено на 16 днів раніше, Вояджер 2 ніколи не наздожене Вояджер 1. Зонд програми New Horizons запущений до Плутону на більшій ніж обидва Вояджери швидкості також не наздожене Вояджер 1 оскільки Вояджер 1 декілька разів застосував гравітаційне прискорення. Поточна швидкість зонду New Horizons більша за Вояджер 1, та, коли зонд New Horizons досягне такої ж, як зараз у Вояджера, відстані від Сонця, його швидкість буде приблизно 13 км/сек, у порівнянні з 17 км/сек у Вояджера.[2]
Станом на 26 вересня 2008 року, Вояджер 1 знаходився на відстані приблизно 107.58 AU (16.093 більйонів км) від Сонця, і увійшов до пограничної зони між Сонячною системою та міжзоряним простором, величезного простору, в якому вплив Сонця поступається впливу інших тіл в галактиці. Поточне завдання полягає в досягненні та досліджені геліопаузи, відомої границі нашої зоряної системи. Якщо Вояджер 1 залишиться в робочому стані після виходу за межі геліопаузи (ставши, в такий спосіб, першим зробленим людиною об'єктом, що вийшов за межі нашої зоряної системи), науковці отримають результати перших безпосередніх вимирів умов у міжзоряному просторі, що може надати підказки до питань виникнення та природи Всесвіту. На цій відстані, сигнали від Вояджера 1 досягають центру керування Jet Propulsion Laboratory за 14 годин. Вояджер 1 рухається за гіперболічною траєкторією та досяг третьої космічної швидкості, що означає, що його орбіта не повернеться назад до Сонячної системи. Як і Піонер 10, Піонер 11, Вояджер-2, та New Horizons, Вояджер 1 є міжзоряним зондом.
Основними цілями Вояджер 1 були планети Юпітер і Сатурн та їхні супутники та кільця; його поточна місія полягає у виявленні геліопаузи та виміри елементарних часток в сонячному вітрі та міжзоряному просторі. Обидва зонди Вояджер надовго перевершили початкові очікування терміну використання. Кожен зонд отримує електричну енергію від трьох радіоізотопних термоелектричних генераторів, котрі, як очікується, вироблятимуть достатньо електричної енергії для зв'язку з Землею до 2025 року.
[ред.] Посилання
- ↑ Speed of the Voyager Space Probes
- ↑ «New Horizons Salutes Voyager». New Horizons. August 17, 2006. http://pluto.jhuapl.edu/news_center/news/081706.html. Процитовано 2007-08-07.
[ред.] Дивіться також
- Вояджер-2
- Pale Blue Dot — бліда блакитна точка, найвіддаленіше фото Землі.
[ред.] Ресурси інтернету
- Сайт програми NASA Вояджер
- Voyager Spacecraft Lifetime — interstellar mission coverage.
- Voyager 1 Mission Profile by NASA's Solar System Exploration
- Voyager 1 (NSSDC Master Catalog)
- Spacecraft Escaping the Solar System — поточне положення та діаграми
- Weekly Mission Reports — містить інформацію про поточний стан апарату
- We Are Here: The Pale Blue Dot. Короткометражний фільм про зображення блакитної точки зроблене Вояджером. Укладений Карлом Саганом.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
