Вугор європейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вугор європейський
Anguilla anguilla.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Вугроподібні (Anguilliformes)
Підряд: Вугровидні (Anguilloidei)
Родина: Вугрові (Anguillidae)
Рід: Прісноводний вугор (Anguilla)
Вид: Вугор європейський
Біноміальна назва
Anguilla anguilla
Linnaeus, 1758
Розповсюдження вугра у Європі
Розповсюдження вугра у Європі
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Anguilla_anguilla
EOL: 356349
ITIS logo.jpg ITIS: 161128
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 60344
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7936
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Anguilla_anguilla

Вугор річковий, вугор європейський (Anguilla anguilla) — прохідна риба родини Anguillidae.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Розповсюджений в північній Атлантиці від Скандинавії до Марокко, в річках басейнів Середземного і Балтійського морів, вздовж берегів Європи від Чорного до Білого морів. В Україні зустрічається у басейнах Дніпра та Дністра. Як вселенець відзначений у деяких водоймах Південної та Центральної Америки та Азії. Нерестує в виключно західній Атлантиці, в Саргасовому морі.

Будова[ред.ред. код]

Тіло видовжене змієподібне, довжиною до 2 м, частіше 50—150 см. Вага до 4 кг, іноді до 6 кг. Самиці за розмірами більше самців. Луска дрібна, малопомітна, шкіра вкрита слизом. Розрізняють дві форми вугрів — гостроголових та широкоголових. Голова невелика, трохи сплющена. Нижня щелепа довша за верхню, зуби дрібні. Очі невеликі, зяброві щілини вузькі. Спинний, хвостовий та анальний плавці зливаються у один плавець, який оточує задню частину тіла. Забарвлення може відрізнятись в залежності від віку та умов життя. Спина бура або темно-зелена, боки жовтуваті, черево жовтувате або біле. Особини які виходять у море для розмноження, стають чорними.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Зустрічається здебільшого у річках, віддає перевагу водоймам з густою рослинністю. У молодих особин яскраво виражений негативний реотаксис, потрапивши з моря до річки риби завжди йдуть проти течії. Оскільки вугор може дихати поверхнею шкіри, спостерігали випадки, коли риби переповзали на досить значні відстані вологою травою з однієї водойми до іншої. Дорослі особини мало рухаються у водоймі, довго живуть на одному і тому ж місці. Вугор активний тільки вночі, вдень ховається в природних укриттях або занурюється в мул на досить значну глибину (до 80 см). Молоді особини живляться личинками комах, дрібними ракоподібними та молюсками. Дорослі особини надають перевагу дрібній рибі. Живиться тільки в теплу пору року, взимку впадає в сплячку, занурившись у мул.

Розмноження[ред.ред. код]

Личинка вугра — лептоцефал

Статевої зрілості самці досягають у віці 5 — 6 років, самиці у віці 6 — 7 років. Для нересту риби виходять у море та здійснюють міграцію довжиною у кілька тисяч кілометрів. Риби рухаються на великих глибинах, при цьому змінюється їх зовнішній вигляд — збільшуються очі, забарвлення стає чорним, демінералізується скелет. Відкладання ікри відбувається у Саргасовому морі на глибині до 1000 м, після нересту дорослі особини гинуть. Личинки, що з'являються з ікри (лептоцефали), підхоплюються теплою течією — Гольфстрімом та за 2 — 3 роки досягають берегів Європи, де після складного метаморфозу, внаслідок якого розміри тварини зменшуються, лептоцефали перетворюються на так званих прозорих вугрів. Після цього молоді вугри заходять у річки. При цьому вверх річками підіймаються переважно самиці. Самці надають перевагу солонуватій воді, внаслідок чого більша їх частина залишається у гирлах річок. Вугор річковий живе до 88 років[1].

Значення[ред.ред. код]

Вугор є дуже цінною промисловою рибою, оскільки має дуже смачне та жирне м'ясо (до 27% жиру). В наш час вугор знаходиться на межі зникнення.

Література[ред.ред. код]

  1. Bobick J.E., Peffer M. (1993) Science and technology desk reference. Gale Research Inc.

Посилання[ред.ред. код]