Вудсія альпійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вудсія альпійська
Вудсія альпійська під літерою B.
Вудсія альпійська під літерою B.
Охоронний статус
Status TNC G4.svg
Мабуть в безпеці (TNC)
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Папоротеподібні (Filicophyta)
Клас: Pteridopsida
Порядок: [[]] (Athyriales)
Родина: Вудсієві (Woodsiaceae)
Рід: Вудсія (Woodsia)
Вид: Вудсія альпійська
Біноміальна назва
Woodsia alpina (Bolton) S. F. Gray
(Bolton) S. F. Gray[1], 1785
Синоніми
Woodsia ilvensis ssp. alpina (Bolton) Asch.
Woodsia intermedia Rupr.
Acrostichum alpinum Bolton
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Woodsia alpina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Woodsia alpina

Вудсія альпійська (Woodsia alpina (Bolton) S. F. Gray) — багаторічна трав'яниста рослина з родини Вудсієвих (Woodsiaceae). Вид занесено до Червоної книги України. Названа шотландським ботаніком Робертом Брауном в XIX столітті на честь англійського архітектора та природознавця Джозефа Вудса (англ. Joseph Woods)[2].

Морфологія[ред.ред. код]

Гемікриптофіт. Трав'яний короткокореневищний багаторічник, ваї до 15 см висотою, двічі пірчасторозсічені, кінцеві сегменти яйцеподібні до 1 см в діаметрі, опушені з нижнього боку довгими волосками. Утворює густі дернини. Спори овально-еліптичні, великозморшкуваті, у спорангіях на ніжках, зібрані в округлі соруси, які майже суцільно вкривають нижню поверхню трофофілів (вай). Спороносить у липні-серпні. Розмножується спорами та вегетативно (штучно: діленням куртин в квітні до початку відростання листків[3]).

Ареал[ред.ред. код]

Поширення виду на планеті: Арктична зона, Скандинавія та гірські системи Євразії (Альпи, Піренеї, Апенніни, Судети, Урал, Кавказ), Західний та Східний Сибір, Північна Америка з іррадіаціями на рівнину на виходах кристалічних порід. В Україні — поодинокі місцезростання в Карпатах (Івано-Франківська, Закарпатська області; популяції не досліджено) та на виходах Українського кристалічного щита Приазовської височини («Кам'яні Могили»). Популяція представлена у вигляді локальних невеликих (до 20-30 см) куртин, розміщених групками під нависаючими скелями. В Карпатах зустрічається спорадично на горі Обавський Камінь (Свалявський район); на Чивчинських горах у верхів’ях Білого Черемошу, горі Гнетєса[4]. Місцезнаходження на Поліссі (Житомир) не підтверджено, можливо, наводилися помилково.

Зростає у затінених ущелинах виходів кристалічних порід, угруповання класу Asplenietea trichomanis. Облігатний петрофіт, ацидофіл, карбонатофоб, полюбляє кам’янисті, піщані ґрунти слабокислої або нейтральної реакції.

Охорона[ред.ред. код]

Вудсія альпійська потребує природоохоронних заходів із збереження як зникаючий вид. Причинами зміни чисельності є вузька екологічна амплітуда, стенотопні умови зростання. Рослину охороняють у відділенні «Кам'яні Могили» Українського степового природного заповідника. Заради збереження чисельності заборонено порушувати умови місцезростання, збирати дикорослі рослини. Відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає. Наукове значення виду: досить рідкісний аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Вид має господарське та комерційне значення як декоративна рослина, в природі — ґрунтоформуюча рослина.

Історія[ред.ред. код]

За цей вид часто приймають дрібні, зазвичай ювенільні рослини виду вудсії ельбської Woodsia ilvensis зі слабким опушенням і небагатьма лусочками на нижній стороні вай, що зустрічаються разом з вудсією альпійською. Помітно наближаються до альпійської вудсії екземпляри з Камчатки (річки Палана і верхів'я річки Сігаіетан в Карагінськом районі), але і вони мають широколанцетну форму вай, характерну для вудсії ельбської. Загалом Woodsia alpina походить від гібридизації W. ilvensis (2n = 78) з W. glabella (2n = 78), що підтверджується хромосомним числом цього виду (2n = 156) і його проміжною між батьківськими видами морфологією[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Plants profile: Woodsia alpina (Bolton) Gray. USDA. Retrieved 12 June 2008.
  2. (англ.) Lusby, Phillip and Wright, Jenny (2002) Scottish Wild Plants: Their History, Ecology and Conservation. Edinburgh. Mercat. ISBN 1-84183-011-9. pp. 107–109.
  3. Вудсія альпійська на сайті з ландшафтного дизайну GreenInfo.ru.
  4. Вудсія альпійська на сайті «Рослини світу».
  5. (рос.) Сосудистые растения советского Дальнего Востока. Том 5. / Отв. ред. С. С. Харкевич. — СПб.: Наука, 1991. — стр. 85.

Література[ред.ред. код]

  • Екофлора України. Том 1 / Я. П. Дідух, П. Г. Плюта, В. В. Протопопова та ін. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 284 c.
  • Ткаченко В. С., Дідух Я. П., Генов А. П. та ін. Український природний степовий заповідник. Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 280 с.
  • Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1996. — 608 с.
  • Дідух Я. П. Вудсія альпійська / Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4


  • (рос.) Панова Л. С. Каменные Могилы. — Донецк, 1974.
  • (рос.) Флора европейской части СССР. Том I / Под ред. А. А. Федорова. — Л.: Наука, 1974. — 404 с.
  • (рос.) Каден Н. Н., Терентьева Н. Н. Этимологический словарь научных названий сосудистых растений, дикорастущих и разводимых в СССР. М.: МГУ, 1979. — с. 195.
  • (англ.) Quattrocchi, Umberto. CRC world dictionary of plant names: common names, scientific names, eponyms, synonyms and etymology. / Umberto Quattrocchi. — Roca-Ratea, Florida, USA, 2000. — v. I. A-C. — p. 188;
  • (нім.) Genaust, Helmut. Etymologisches Worterbuch der botanischen Pflanzennamen. — 3., vollstandig uberarb. und erw. Aufl. — Basel; Boston ; Berlin: Birkhauser, 1996. — p. 66.

Посилання[ред.ред. код]