Гадейський еон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гадей або гадейський еон (англ. Hadean), також катархей, азой, приской — перший еон геологічної історії Землі. Передує архейському еону.

Почався з утворенням Землі — біля 4,6 млрд років тому. Верхню межу проводять по 4,0 млрд років тому. Таким чином, гадей охоплює перші 600 млн років історії нашої планети. В сучасній геохронологічній шкалі цей еон не поділений на ери та періоди[1].

У старих джерелах зустрічаються дещо інші часові межі. Верхня межа приблизно відповідає часу виникнення життя на Землі, хоча і не обов'язково пов'язана з ним.

Назва «гадей» походить від імені Гадес, що означає «підземне царство» або «пекло», посилаючись на умови на Землі у той час. Термін було запропоновано геологом Престоном Клаудом 1972 року, спочатку для посилання на період до утворення найстарших відомих геологічних порід.

Інші назви:

  • катархей[2];
  • азой (тобто «безжиттєвий»), що вживався протягом більшої частини 20-го століття[Джерело?];
  • приской (англ. Priscoan) — введено В. Гарландом[Джерело?].

У гадейському еоні життя на Землі не було, а планету було оповито атмосферою, позбавленою кисню.

Утворення Місяця[ред.ред. код]

Останнім часом набула поширення теорія великого зіткнення, згідно з якою на початку гадейського еону Земля зіткнулася із масивним небесним тілом — планетозималлю Тейєю, яка мала масу близько 10 % земної. Місяць утворився внаслідок цього зіткнення[3][4][5][6].

Однак деякі вчені заперечують теорію утворення Місяця внаслідок зіткнення із Землею іншого небесного тіла[7].

Астероїдне бомбардування[ред.ред. код]

Судячи з місячних кратерів, які добре зберігаються за відсутності атмостфери, протягом гадейського еону Земля часто зазнавала зіткнень із масивними астероїдами. Астероїдний «дощ» вщух під кінець еону.

Атмосфера[ред.ред. код]

Земна атмосфера в гадейському еоні складалася здебільшого з вуглекислого газу.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Міжнародна стратиграфічна шкала (версія за серпень 2012) на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії
  2. О.Г. Сорохтин. «Модель образования планет В.С.Сафронова и глобальная эволюция Земли». Архів оригіналу за 2013-06-25. (рос.)
  3. Лєонід Попов (2004-11-18). «Разгадка происхождения Луны даёт ключ к поиску инопланетян» ((рос.)). Мембрана. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-05-18. 
  4. «Дві планети на одній орбіті» ((укр.)). на сайті Погляд. 2011-03-01. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-05-20. 
  5. Джон Мазер (2009-10-27). «Публічна лекція фонду "Династия": Від Великого вибуху — до космічного телескопу імені Джеймса Вебба і новим Нобелівським преміям» ((рос.)). на сайті Elementy.ru. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2012-04-14. 
  6. Алєксєй Лєвін "Прекрасная Селена" (рос.) (HTML) // Популярная механика, (2008) (#5). Процитовано 2012-04-30.
  7. О. Г. Сорохтин, С. А. Ушаков Глава 4. Процесс выделения земного ядра // Развитие Земли. — М.: Изд-во МГУ. — С. 98.