Аїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аїд (Άδης)
Hades-et-Cerberus-III.jpg
Аїд і Цербер, Археологічний музей Іракліону
Бог підземного світу, Бог мертвих, Бог багатства
Міфологія: Давньогрецька
В інших культурах: Плутон
Місцевість: Стародавня Греція
Батько: Кронос
Мати: Рея
Брати/сестри: Гестія, Посейдон, Зевс, Гера і Деметра
Дружина: Персефона
Атрибути: Цербер, шолом-невидимка, кипарис, нарцис
Зображення у Вікісховищі?

Аїд, також Аїдоней, Гадес (грец. Άδης), Плутон (лат. Pluton) — бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Кроноса й Реї, брат Зевса, Посейдона й Деметри.

Міфи[ред.ред. код]

При поділі світу між братами після перемоги богів над титанами Аїд дістав підземне царство й владу над тінями померлих. Дружиною Аїда була Персефона, дочка богині родючості Деметри. У грецькій релігії Аїд як бог смерті вважався страшним богом. Навіть ім'я його боялись вимовляти, замінюючи різними евфемізмами. Так виникла й назва Плутон — «багатий», тобто володар незліченних підземних скарбів і людських душ, — яка згодом витіснила первісне ім'я бога підземного царства. Із зміною імені відбулася зміна самого уявлення про бога. Йому почали приписувати якості бога родючості (варіант: у зв'язку з ототожненням посмертної долі людини з долею хлібного зерна, яке ніби ховали під час посіву, щоб воно воскресло новим життям у колосі).

Поеми Гомера[ред.ред. код]

В «Іліаді» й «Одіссеї» Аїда описано винятково як бога смерті, що особисто стереже вхід до свого царства. Тільки двічі залишав Аїд підземне царство. Вперше тоді, коли його поранив Геракл, і він мусив вирушити на Олімп до лікаря богів Пеана. Вдруге Аїд покинув свої володіння для того, щоб викрасти майбутню дружину Персефону. Аїд згадується також у міфі про Орфея, який зійшов під землю за своєю дружиною Еврідікою.

В багатьох міфах розповідається про чарівний шолом Аїда, який робив невидимим того, хто його надягав. Цим шоломом користується Афіна, допомагаючи Діомедові в боротьбі проти Ареса, а також Персей, убиваючи Медузу, шолом-невидимка покриває голову Гермеса в гігантомахії. Культ Аїда дуже мало поширений у Греції. Відомий лише один храм, присвячений йому, — в Еліді.

Культ Аїда[ред.ред. код]

Культ Аїда поєднується з культом інших хтонічних богів, причому він постає більше в ролі бога родючості й урожаю, ніж у ролі страшного бога смерті. Місця вшанування Аїда розташовувалися, як правило, поблизу глибоких печер, біля розколин у земній корі, в яких забобонні люди бачили «входи до підземного царства». Здебільшого в жертву Аїдові приносили чорну худобу. У Римі Аїд ототожнювався з давнім італьським богом смерті й підземного царства Орком. Грецька назва Плутон поширилася в римлян досить пізно. (Наприклад, Децій Мус у Лівія, віддаючи себе в жертву богам підземного царства, не вимовляє імені Плутона).

Зображення Аїда зустрічаються досить рідко, причому більшість із них належить до пізніших часів. Він зображувався, як і Зевс, у гордій, величній позі на троні, з двозубцем або жезлом у руці, іноді з рогом достатку. Біля ніг Аїда на одній із статуй сидить Кербер. Поряд з ним зображували Персефону.

Царство мертвих[ред.ред. код]

Аїдом також називали царство мертвих, що, за уявленнями давніх греків, містилося десь на краю світу або під землею; в інших міфах Аїд розташований за річкою Океаном, як місце життя тіней померлих. Аїд, де перебувають тіні, Гомер відрізняє від Тартару — місця ув'язнення титанів. Згодом Аїд став уявлятися місцем, де нібито душі померлих караються за гріхи, вчинені на землі.

За віруваннями греків, входи в Аїд були розташовані біля озера АверноІталії), біля Тенарського мисуЛаконії), в Пілосі (на заході Пелопоннесу) та в інших місцях. До воріт Аїда тіні померлих приводить провідник душ — Гермес. Через річку Стікс, яка відмежовує царство тіней, померлих перевозить Харон. При вході стоїть триголовий пес Кербер, який усіх пропускає в Аїд, але звідти не випускає нікого. Тіні померлих стають перед судилищем, у якому беруть участь Еак, Мінос, Радамант і Тріптолем. В Аїді тече річка Лета, ковток води з якої змушує забути про земне життя. Володарі підземного царства Аїд (Плутон) і Персефона. Ті, що образили богів, приречені в Аїді на довічні муки (Данаїди, Сісіф, Тантал (міф)). В Аїді багато страховищ і демонів. Там можна зустріти Гекату, ериній, горгон, гарпій, Химеру, Єхидну, Гідру, Емпусу. Мало хто із смертних міг повернутися з підземного царства. Еней і Одіссей зійшли в Аїд, щоб побачитися з близькими. Розповіді про зішестя смертних у підземне царство були поширені в середньовіччі («Божественна комедія» Данте). Уявлення стародавніх народів про Аїд (у римлян Орк) частково були прийняті християнством. Відомий вислів Данте: «Lasciate ogni speranza, voi ch'entrate» — «Облиште всяку надію ті, хто входить сюди».

Література[ред.ред. код]