Едіакарій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Едіакарій (венд, вендська система, вендський комплекс) — підрозділ верхнього протерозою, представлений комплексом гірських порід пізньопротерозойського періоду, які лежать безпосередньо під породами кембрійської системи. Приблизний віковий інтервал 680±20-570±20 млн. років. Палеозоологічно і палеогеографічно едіакарій чітко відособлений від ріфею і кембрію, але більш тяжіє до фанерозою, ніж до ріфею. Породи едіакарію простежені на всіх континентах. На території України гірські породи едіакарію поширені в межах Волино-Подільської плити, де представлені льодовиковими відкладами (тилітами) потужністю до 50 м, на яких залягає потужна, до 550 м, товщина вулканогенних порід, перекритих осадовими, переважно морськими, відкладами. У відкладах едіакарського періоду виявлено рештки давніх безскелетних організмів і водоростей.
Офіційну назву було затверджено Міжнародною спілкою геологічної науки в березні 2004 і оголошено в травні того ж року.
[ред.] Едіакарська фауна
Землю населяли м'якотілі істоти — перші з відомих і широко поширених багатоклітинних тварин.
У викопних відкладеннях цього періоду майже відсутні залишки живих організмів, бо ті ще не встигли виробити тверду оболонку, а отже, не могли зберегтися у скам'янілому вигляді. Збереглося величезне число відбитків.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
[ред.] Див. також
- Тварини венду (рос.)
