Гай Ліциній Муціан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гай Ліциній Муціан (лат. Gaius Licinius Mucianus, д/н — † 76) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду Муціїв з Іспанії. Про батьків мало відомостей. Його було всиновлено Гаєм Ліцинієм. Початок стрімкої кар'єри Муціана розпочався за імператора Нерона, коли той у 55 році призначив Луцинія легатом до амрії Корбулона. Під час бойових дій з парфянською армією Муціан зумів відзначитися, а також познайомився зі Сходом. У 64 році стає консулом-суфектом (разом з Квінтом Фабієм Барбаром Антонієм Макром).

У 66 році Муціан призначається намісником Сирії. На цій посаді допомагав у придушенні повстаня в Юдеї. тут затоваришував з Веспасіаном. Після вбивства Нерона активно сприяв просуненню Веспасіана до влади. Зокрема, допоміг скинути Вітеллія. У 70 році Веспасіан в якості подяки зробив Гая Ліцинія консулом-суфектом. З цього моменту Муціан отримав значний вплив на імператора, який часто використовував з власною метою й не на користь державі й авторитету імператорської влади. Втім Веспасіан беззаперечно довіряв Муціану. У 72 році той утретє став консулом-суфектом (разом з Тітом Флавієм Сабіном).

Творчість[ред.ред. код]

Муціан захоплював історією, географією, вивчав римські старожитності. Про назву та зміст історичних творів Муціана немає жодних відомостей. Ймовірно вони були пов'язані з історичними подіями Сходу. Також він склав наукову працю з географії Малої Азії, якою у подальшою користувався Пліній Старший. Водночас зібрав значну кількість листів та промов красномовців часів пізньої Римської республіки.

Див. також[ред.ред. код]

Ліцинії (рід)

Джерела[ред.ред. код]

  • L. Brunn, Gaius Licinius Mucianus (Leipzig 1870).
  • G. Williamson. Mucianus and a Touch of the Miraculous: Pilgrimage and Tourism in Roman Asia Minor. in J. Elsner and I. Rutherford, ed., Pilgrimage in Graeco-Roman and Early Christian Antiquity: Seeing the Gods (Oxford 2005).
  • Dr G. de Kleijn-Eijkelestam. The Water Supply of Ancient Rome: City Area, Water, and Population (Amsterdam 2001).
  • Rudolf Hanslik: Licinius II. 9a. In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 5, Stuttgart 1975, Sp. 1263.