Сілій Італік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тібе́рій Ка́цій Аско́ній Сі́лій Іта́лік (28 — 103) — давньоримський поет та політик часів ранньої Римської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Про місце народження й родину Сілія мало відомостей. За деякими даними місцем його народження визначають Падую (давній патавіум) з огляду на те, що там було розповсюджено прізвище Асконій. Когномен «Італік» Сілій отримав у зв'зку з тим, що був членом громади або гуртка під назвою «Італіки».

Сілій Італік не брав активної участі у політичних змовах та якихось загрозливих для життя політичних акціях. За правління імператора Нерона виступав з боку обвинувача проти жертв тиранії Нерона, сприяв останнього у згубі ворогів імператора. У 68 році Сілій Італік став консулом. В подальшому затоваришував з імператором Вітеллієм. На цій підставі брав участь у перемовинах між вітеллієм та Фабієм Сабіном, старшим братом майбутнього імператора Веспасіана. Незважаючи на дружбу Сілія з Вітеллієм імператори з династії Флавієв ставилися до нього добре.

У 77 році Сілія призначено проконсулом у провінцію Азія. тут він показав себе добрим та господарчим правителем, багато зробив для міст цієї провінції. На знак прихильності до дій сілія Італік у м. Афродісіаді встановлено спеціальний напис, що уславлює Сілія.

Десь у 80-х роках Сілій Італік відійшов від державницьких справ, переїхав на свою віллу до Кампанії. Тут він займався складанням своєї поеми «Пуніка», присвяченої Другої Пунічної війні, колекціонуванням. Перші вірші написані були у 88 році. «Пуніка» стала однією із значущих творів періоду принципату. Затоваришував з філософами Луцієм Аннеєм Корнутом та Епіктетом, які були високої думки щодо Сілія.

Слій Італік з великою любовю ставився до Вергілія й Цицерона. Він викупив місце поховання Вергілія й привів його до ладу. Також Сілій викупив віллу Цицерона у Тускулумі.

У 103 році до н. е. Сілій Італік, який страждав від тяжкої хвороби — невеліковної пухлині — наклав на себе руки, довівши себе голодуванням до смерті.

Творчість[ред.ред. код]

  • Пуніка. 17 книг.

Родина[ред.ред. код]

Діти:

  • Луцій Сілій Деціан, консул 94 року.
  • Сілій Север

Джерела[ред.ред. код]

  • James D. Duff (Hrsg. u. Übers.): Silius Italicus Punica. Latein und englisch. 2 Bde. Heinemann, London 1961.
  • Erich Burck: Historische und epische Tradition bei Silius Italicus. Beck, München u.a. 1984. ISBN 3-406-09680-8, (Zetemata. 80) ISSN 1610-4188