Нерва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марк Кокцей Нерва Цезар Август
MARCUS COCCEIUS NERVA CAESAR AUGUSTUS
Nerva Tivoli Massimo.jpg
12-й Імператор
Початок правління: 18 вересня 96 р.
Кінець правління: 27 січня 98 р.
Попередник: Тіт Флавій Цезар Доміціан Август
Наступник: Марк Ульпій Нерва Траян
Дата народження: 8 листопада 30(0030-11-08)
Місце народження: Нарні
Дата смерті: 27 січня 98(0098-01-27) (67 років)
Місце смерті: Рим
Династія: Антоніни
Батько: Марк Кокцей Нерва
Мати: Сергія Плотілла

Марк Кокцей Нерва (лат. Marcus Cocceius Nerva) (8 листопада 3027 січня 98) — римський імператор з 18 вересня 96 по 27 січня 98, засновник династії Антонінів та перший з «П'яти добрих імператорів».

Кар'єра[ред.ред. код]

Марк Кокцей Нерва походив з древньої аристократичної родини італіків. Він народився в етруському місті Нарні на північ від Риму. Дід Нерви колись обіймав посаду консула і навіть був не тільки близьким другом, але і далеким родичем імператора Тиберія. Нерви, будучи визначним правником, належав до тієї частини римських інтелектуалів, якій дивом вдалося пережити утиски Нерона. Але багато в чому це пояснюється тим, що Нерва був серед небагатьох римських аристократів, яких Нерон дуже поважав (у першу чергу, завдяки написаним майбутнім імператором віршам та його надзвичайним артистичним здібностям, що імпонували Нерону, який вважав себе великим актором та знавцем мистецтва). Проте справжній кар'єрне зростання Нерви спостерігалося за часів правління Веспасіана. При імператорі Веспасіані він уперше отримав посаду консула в 71 р.

Прихід до влади[ред.ред. код]

Після вдалого заколоту проти Доміціана, вже підстаркуватий сенатор Нерва був проголошений імператором. Завдяки чітко продуманому плану не виникло ніяких повстань інших претендентів на престол. Сенат проголосив damnatio memoriae (прокляття пам'яті) Доміціана, але Нерва був занадто поблажливий до донощиків та людей, що отримали нагороду (часто незаслужено) від попереднього імператора. Подібну терпимість зустріли вкрай негативно, особливо пропозицію імператора призначити префектом преторія людину, яка займала цю посаду за Доміціана. Крім того, новий префект, взявши в свої руки владу над преторіанською гвардією, зажадав видачі вбивць попереднього імператора, яких потім було вбито.

Криза та всиновлення Траяна[ред.ред. код]

В результаті, в жовтні 97 р. проти Нерви спалахнуло повстання легіонерів, які намагалися посадити на престол нового імператора, вже із солдатського середовища. В цій ситуації, зрозумівши, наскільки слабка його влада, Нерва (будучи правником) придумав систему, яка забезпечила процвітання Римської імперії протягом наступного століття — за цією системою імператор (званий також «август») повинен був ще за життя призначити собі наступника та співправителя (відомого як «цезар»). Причому вибір цезаря повинен був здійснюватися незалежно від родинних зв'язків, а тільки за його власними якостями. З метою закріплення влади цезаря він усиновлювався августом.

Коли преторіанці захопили імператорський палац на пагорбі Палатин, Нерві не вдалося врятувати деяких своїх чиновників. Але він поступив мудро, зробивши своїм співправителем і наступником (тобто цезарем) популярного воєначальника з Іспанії — Марка Ульпія Траяна.

Політика[ред.ред. код]

Незважаючи на короткий термін правління, Нерва провів низку сприятливих реформ: вперше створив аліментаційні фонди, які надавали допомогу бідним, провів скуповування та розподіл земельних володінь, увів різноманітні фінансові пільги та розширив будівництво в Римі. Стан державної казни був істотно виправлений завдяки тимчасовому скасуванню гладіаторських боїв та значними приватним пожертвуванням. Ці внески дозволили Нерві за невеликий термін побудувати в Римі форум Нерви, закладений ще за Доміціана. Ці реформи були продовжені Траяном та іншими імператорами з династії Антонінів, тому часто їх часто приписують саме їм, хоча справжнім ініціатором був Нерва.

Усього за два роки свого правління Нерва здійснив цілу низку заходів, що змінили зовнішній вигляд Риму і значно покращили інфрастуктуру міста: бідним мешканцям були подаровані значні земельні ділянки (причому імператор особисто продав практично все своє майно, аби виплатити ціну цих ділянок, а також витрати та борги, що залишилися від попереднього правління), акведуки Італії, які постачали воду мешканцям ключових міст, були відремонтовані, реставровані та відбудовані, а забезпеченність Риму зерном різко зросла. Жертви доміціановських репресій були реабілітовані, а свідоцтва звірств свого попередника Нерва показав громадськості. Римлянам, які стали за Доміціана вигнанцями, не тільки дозволялось повернутися, але й поверталося конфісковане майно. Прибічники Доміціана, у свою чергу, за імператора Нерви самі опинилися в невигідному становищі (власне, сам імператор не ініціював ніяких репресій, проте він дозволив жертвам Доміціана мститися своїм колишнім гнобителям). Свідоцтвом послаблення державного тиску та відходу від деспотичних традицій, що зміцнювалися імператорською владою з часів Тиберія, стало припинення Нервою будь-яких процесів про образу гідності імператора, які були надзвичайно поширені за часів Доміціана.

Репутація[ред.ред. код]

Портрет Нерви на денарії

Після смерті Нерва, подібно своїм попередникам, правління яких визнали вдалим, був обожнений Сенатом; його наступником став Траян. У пам'яті римлян Нерва залишився як один із найблагодійніших імператорів, хоча йому було відведено такий короткий термін правління. Найбільший римський історик Тацит, сучасник імператора, писав про Нерву, що «йому вдалося об'єднати разом речі, які до сих пір були несумісні — принципат і свободу».

Джерела[ред.ред. код]

  • Зелінський Ф. Ф. «Римська імперія»