Гебеклі-Тепе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°13′23″ пн. ш. 38°55′20″ сх. д. / 37.22306° пн. ш. 38.92222° сх. д. / 37.22306; 38.92222

Місцерозташування Гебеклі-Тепе на мапі
Загальний вид розкопок

Гебеклі-Тепе (тур. Göbekli Tepe — «Пузатий пагорб», відомий також як «Пупковий пагорб» або «Пупкова гора»[1][2][3]) — храмовий комплекс, розташований за 15 кілометрів на північний схід від міста Шанлиурфа, за 2,5 кілометра від села Оренчик (Örencik) у південно-східній частині Туреччини[4]. Є найдавнішим з найбільших мегалітичних споруд у світі. Його вік становить не менше 12000 років, орієнтовно датується щонайменше IX тисячоліттям до нашої ери[5]. Являє собою круглої форми споруди (концентричні кола), число яких доходить до 20, згідно з геомагнітниими дослідженнями, проведеними у 2003 році.[6]. Поверхня деяких колон покрита рельєфами. Комплекс було навмисно засипано піском у VIII тисячолітті до н. е.. Він довгий час (9500 років) був прихований під пагорбом Гебеклі-Тепе висотою близько 15 метрів і діаметром близько 300 метрів. Археологічні знахідки в Гебеклі-Тепе і Невали-Чорі революційним чином[6] змінили уявлення про ранній неоліт на Близькому Сході та уЄвразії в цілому.

Відкриття[ред.ред. код]

Гебеклі-Тепе був відомий археологам уже на початку 1960-х років, але його справжня значущість довго залишалася неясною. Американський археолог Петер Бенедикт (англ. Peter Benedict) припускав, що під ним знаходиться кладовище візантійської епохи. З 1994 року розкопки і дослідження проводяться стамбульським відділенням Німецького археологічного інституту (нім. Deutsche Archäologische Institut, DAI) у співпраці з музеєм Шанлиурфа (Şanlıurfa) під керівництвом Клауса Шмідта (англ. Klaus Schmidt). Шмідт вже за виглядом каменів, знайдених на поверхні, визнав, що це стоянка кам'яної доби. Задовго до початку розкопок, пагорб використовувався місцевими землеробами, які кам'яні блоки, що їм заважали, і складали їх у купи або засипали шарами землі. Археологи встановили, що відомий пагорб не міг утворитися природним шляхом, і незабаром виявили серед каменів Т-подібні колони зі слідами малюнків, що витесані на них.[7].

Храмовий комплекс[ред.ред. код]

На сьогоднішній день храми Гебеклі-Тепе являє собою найдавніші культові споруди. Їх будівництво почалося ще у мезоліті та тривало кілька тисяч років.

Археологічний комплекс складається з трьох основних шарів, які відносяться до епохи неоліту. Найдавнішим є шар III, що відноситься до культури докерамічного неоліту[8]. У найдавнішому шарі (шар III) знайдені монолітні колони до 3 м у висоту, сполучені мурами з необробленого каменя в округлу або овальну споруду. Аналогічні колони встановлювали у центрі споруди. Підлоги зроблено з обпаленого вапняку з низькими кам'яними лавами уздовж стін. Крім того, у храмі встановлювали скульптури кабанів і лисиць. Всього розкрито чотири таких споруди діаметром від 10 до 30 м. За даними геофізичних досліджень, в надрах горба приховано ще 16 таких споруд. Камінь добували поблизу, виламуючи його за допомогою кам'яних клинів. У каменоломнях знайдено кілька незакінчених колон, довжина яких досягала 9 м.

Шар II відповідає періоду PPNB (7500 — 6000 років до н. е.). У цю епоху над засипаними найдавнішими спорудами були побудовані чотирикутні зали з підлогою з полірованого вапняку. Верхні шари пошкоджені вивітрюванням і пізнішим землеробством.

Колони храмів прикрашені різьбленням по каменю у вигляді тварин і абстрактних піктограм. Вони не можуть бути писемністю, але відображають загальновживані сакральні символи своєї культури, відомі і для інших неолітичних культур. Серед відомих зображень — леви, бики, кабани, лисиці, газелі, змії й інші рептилії, комахи, павукоподібні, птахи, найчастіше грифи і водоплавні. Зображення грифів пов'язують з особливістю місцевого культу; передбачається, що мертвих не ховали, а залишали на поживу грифам (пізніше це було прийнято у зроастрійців), а їхні голови відокремлювали від тулуба і зберігали як предмет культу предків (як у попередній натуфійської культурі). Зображень людини небагато, серед них — зображення обезголовленого тіла, оточеного грифами. На Т-подібних колонах є також зображення рук, можливо, що позначають людей[9].

У храмах знайдено безліч крем'яних артефактів (переважно наконечники стріл і скребла), а також кістки тварин. Передбачається, що храмовий комплекс був об'єктом паломництва для людей, що мешкали за сотні кілометрів від нього. Тут відбувалися ритуальні фієсти і, можливо, жертвопринесення. Тим не менш, при храмі постійно жило кілька служителів культу[10].

Хоча комплекс формально відноситься до культури PPNA, у ньому не знайдено слідів одомашнених тварин або рослин. У той же час, за даними генетичних досліджень, одомашнена пшениця походить від дикого підвиду, що росте на горі Караджадаа (Karacadağ) за 30 км від Гебеклі-Тепе[11]. Вважається, що культ Гебеклі-Тепе грав ключову роль у виникненні землеробства.

Хронологічний контекст[ред.ред. код]

Моноліт з барельєфом пантери.

Всі висновки щодо храмового комплексу Гебеклі-Тепе поки носять попередній характер, оскільки розкопки ведуться лише на 5 % його території. Археологи вважають, що дослідження триватимуть ще близько 50 років. Датування дослідженої частини відносить кінець шару III до IX тисячоліття до н. е., а його початок — до XI тисячоліття до н. е. або раніше. Шар II відноситься до VIII–IX тисячоліття до н. е.

Оскільки комплекс з'явився ще до неолітичної революції, походження у даному регіоні землеробства та скотарства слід, мабуть, віднести до епохи після 9 тис. років до н. е. У той же час побудова такої грандіозної споруди вимагала зусиль великої кількості людей і певної соціальної організації. Для мезоліта це нехарактерно. За приблизними оцінками, для виготовлення та доставки колон масою від 10 — 20 тонн від каменоломні до будівлі, між якими до 500 м, за відсутності тяглових тварин були потрібні зусилля до 500 чоловік. До того ж деякі колони важать до 50 тонн, тому людей потрібно було ще більше[12]. Припускають навіть, що на таких роботах використовували рабську працю[13], що нехарактерно для спільнот мисливців і збирачів. Такі роботи вимагали планомірних зусиль і наявності соціальної ієрархії, у якій багато людей були підпорядковані одному релігійному чи військовому лідеру, і релігійний лідер повинен був потім контролювати проведення ритуалів. У такому разі, саме існування храмового комплексу в таку далеку історичну епоху свідчить про соціальне розшарування на дуже ранньому етапі розвитку неолітичної культури.

На початку VIII тисячоліття до н. е. храмовий комплекс Гебеклі-Тепе втратив колишнє значення. Але він не був просто покинутий і забутий, щоб поступово руйнуватися у результаті природного вивітрювання. Він був навмисно засипаний під 300–500 кубометрами землі. Ким і чому це було зроблено, невідомо. Можна тільки припустити, що після своєрідної «комуністичної» революції[14] у сусідньому неолітичному поселенні Чайоню навколишнє населення таким чином «поховало» свої колишні вірування і ідеологію.

З точки зору Гамкрелідзе-Іванова, Вірменське нагір'я було батьківщиною всіх ранніх індоєвропейських народів, проте це оскаржували ряд вчених, зокрема Меллорі[15]. До цієї точки зору близька Анатолійська гіпотеза, яка центр іррадіації індоєвропейських мов відсуває на захід Анатолії.

Цікаві факти[ред.ред. код]

У 2010 році з місця розкопок була вкрадена стела з рельєфами людської голови у верхній частині і тварини в нижній. Після цієї події вхід сторонніх на місце розкопок став обмежений. На даний час передбачається відкрити пам'ятник для відвідування туристами[16].

Фільмографія[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Badisches Landesmuseum Karlsruhe (ed.): Vor 12.000 Jahren in Anatolien. Die ältesten Monumente der Menschheit. Begleitbuch zur Ausstellung im Badischen Landesmuseum vom 20. Januar bis zum 17. Juni 2007. Theiss, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8062-2072-8
    • DVD-ROM: MediaCultura (Hrsg.): Vor 12.000 Jahren in Anatolien. Die ältesten Monumente der Menschheit. Theiss, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8062-2090-2
  • David Lewis-Williams and David Pearce, «An Accidental revolution? Early Neolithic religion and economic change», Minerva, 17 #4 (July/August, 2006), pp. 29–31.
  • Klaus-Dieter Linsmeier and Klaus Schmidt: Ein anatolisches Stonehenge. In: Moderne Archäologie. Spektrum-der-Wissenschaft-Verlag, Heidelberg 2003, S. 10-15, ISBN 3-936278-35-0
  • K. Schmidt, Göbekli Tepe and the rock art of the Near East, TÜBA-AR 3 (2000) 1-14.
  • Klaus Schmidt: Sie bauten die ersten Tempel. Das rätselhafte Heiligtum der Steinzeitjäger. München 2006, ISBN 3-406-53500-3
  • Klaus Schmidt: Göbekli Tepe, Southeastern Turkey. A preliminary Report on the 1995–1999 Excavations. In: Palèorient CNRS Ed., Paris 26.2001,1, 45-54, ISSN 0513-9345
  • Klaus Schmidt: Frühneolithische Tempel. Ein Forschungsbericht zum präkeramischen Neolithikum Obermesopotamiens. In: Mitteilungen der deutschen Orient-Gesellschaft 130, Berlin 1998, 17-49, ISSN 0342-118X
  • K. Pustovoytov: Weathering rinds at exposed surfaces of limestone at Göbekli Tepe. In: Neo-lithics. Ex Oriente, Berlin 2000, 24-26 (14C-Dates)
  • J. E. Walkowitz: Quantensprünge der Archäologie. In: Varia neolithica IV. Beier und Beran, Langenweissbach 2006, ISBN 3-937517-43-X

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Справжній Пуп Землі у Туреччині» (російською). Блик Online. 12.03.2007. Архів оригіналу за 2012-03-13. Процитовано 2012-01-03. 

    Археологи знайшли так званий Пуп Землі. Храмовий комплекс на Пупковій горі було побудовано у період докерамічного неоліту, майже 12 тисяч років тому. Ця святиня древніша за Стоунхедж і перші єгипетські піраміди.

  2. Brian Haughton (04 May 2011). «Göbekli Tepe - the World's First Temple?» (англійською). Ancient History Encyclopedia. Архів оригіналу за 2012-03-13. Процитовано 2012-01-03. 

    Göbekli Tepe (Turkish for the ‘hill of the navel’) is a 1000 foot diameter mound located at the highest point of a mountain ridge, around 9 miles northeast of the town of Şanlıurfa (Urfa) in southeastern Turkey.

  3. Sandra Scham (2008). «The World's First Temple». Volume 61 Number 6 (англійською). ARCHAEOLOGY. Архів оригіналу за 2012-03-13. Процитовано 2012-01-03. 

    Schmidt has another theory about how Göbekli Tepe became a sacred place. Though he has yet to find them, he believes that the first stone circles on the hill of the navel marked graves of important people.

  4. Sharon R. Steadman, Gregory McMahon. The Oxford handbook of ancient Anatolia (10,000-323 BCE). Oxford University Press, 2011 стр. 917
  5. [1] Professor Klaus Schmidt's views on Gobekli Tepe

    «Finds at Göbekli Tepe and natural scientific age determination place the site in the 10th millennium BCE» he says, highlighting, «It appears that building activity at Göbekli Tepe ended at the end of the 9th millennium BCE.»

  6. а б [2] Mann, Charles C., "The Birth of Religion: The World's First Temple, " National Geographic Vol. 219 No. 6 (June 2011), p. 39
  7. Curry, Andrew (November 2008). «Gobekli Tepe: The World’s First Temple?». Smithsonian.com. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 2012-03-13. Процитовано 2011-10-09. 
  8. E. B. Banning So Fair a House: Göbekli Tepe and the Identification of Temples in the Pre-Pottery Neolithic of the Near East // Current Anthropology. — 2011. — Т. Vol. 52, No. 5. — С. 619-660. — doi:10.1086/661207

    The site has three main stratigraphic levels that belong to the Neolithic. Level III, the oldest, apparently dates to the Pre-Pottery Neolithic A (PPNA) or Early PPNB (Pustovoytov 2002) and exhibits buildings that are usually oval and about 15 m −10 m in size with at least two concentric walls built around and often incorporating a bilaterally symmetrical arrangement of T-shaped monoliths in the perimeter and two larger ones near the center (fig. 2)

  9. Schmidt 2006, pp. 232-8, 261-4
  10. The Guardian report 23 April 2008
  11. Heun et al., Site of Einkorn Wheat Domestication Identified by DNA Fingerprinting, Science, 278 (1997) 1312–1314.
  12. The World's First Temple
  13. Which came first, monumental building projects or farming? Archaeo News 14 December 2008
  14. http://aitrus.info/node/351 Соціальна революція в епоху неоліту: від Чайоню до Чатал-Гуюка
  15. Mallory J.P. In search of the Indo-Europeans: language, archaeology, and myth — Thames and Hudson. — London, 1989. — С. 7. — 288 с. — ISBN 0-500-27616-1.
  16. [3] Professor Klaus Schmidt's views on Gobekli Tepe

    Göbekli Tepe hit the news late last year because a 40-centimeter-high, T-shaped stela with a human head above and animal figure below was stolen from the site. The site was briefly closed to the public but security has been improved: there's now a gate to the site and also a camera system in place. As a result of increasing interest in Göbekli Tepe, there are plans for a visitor's center and a presentation of the site for the general public.

Посилання[ред.ред. код]