Гельсінборг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Місто
Гельсінборг
швед. Helsingborg
Герб
Герб

Координати 56°03′ пн. ш. 12°42′ сх. д. / 56.050° пн. ш. 12.700° сх. д. / 56.050; 12.700Координати: 56°03′ пн. ш. 12°42′ сх. д. / 56.050° пн. ш. 12.700° сх. д. / 56.050; 12.700

Країна Швеція
Лен Сконе (лен)
Дата заснування 1085
Площа 39,7 км²
Населення 126,754 [1]  (2009)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Офіційний сайт http://www.helsingborg.se
Провінція Сконе
Гельсінборг (Швеція)
Гельсінборг
Гельсінборг

Гельсінборг (швед. Helsingborg) — місто та порт на півдні Швеції у лені Сконе. Населення міста становить 95 444 чоловік станом на 2008 рік. Місто є центром однойменного муніципалітету. Гельсінборг розташований у самому вузькому місці протоки Ересунн напроти данського міста Гельсінгер (це місце є найближчою точкою між Швецією та Данією). З Гельсінгером до Гельсінборга ходить паром, який курсує з інтервалом у 20 хвилин. Через місто проходить європейський шлях Е4.

Історія[ред.ред. код]

Гельсінборг є одним з найдавніших міст Швеції. Відомо, що постійне поселення на місці сучасного міста існувало з 21 травня 1085 року.[2] Вигідне географічне положення міста забезпечувало йому швидкий розвиток, а саме місто було одним з найважливіших населених пунктів для Данії (у той час Данія контролювала обидва боки протоки Ересунн). У 1429 році Данія ввела Зундський податок за прохід через протоку, який складав значну частину від коштів, які надходили від податків.

Після Дансько-шведської війни (1657—1658) та підписання Роскільського миру Данія втратила всі території на Скандинавському півострові, а Гельсінборг перейшов у підпорядкування Швеції. На той час населення міста приблизно становило 1 000 осіб.[3] Проте Данія не хотіла втрачати важливий порт і продовжувала періодично нападати на місто. Остання спроба захопити місто була у 1710 році коли 14 000 данських вояків висадились неподалік від міста. Внаслідок битви, яка відбувалась 28 лютого, перемогу одержали війська Швеції, проте саме місто було сильно зруйновано. У 1770 році населення міста становило всього 1 321 мешканців та повільно зростало.[3] Починаючи з 1850-х місто активно зростає з 4 000 мешканців в 1850 до 20 000 в 1890 і до 56 000 в 1930.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Гельсінборга помірний. За рік випадає в середньому 500-600 мм опадів. Середня температура січня -0,1 °C, липня 16.8 °C.

Промисловість[ред.ред. код]

Розвинено суднобудування, електротехнічна, гумово-хімічна, текстильна, керамічна, харчова промисловість; кольорова металургія. Гельсінборг є важливим транспортним, торгівельним та діловим центром.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Історична частина міста складається з великої кількості старовинних будинків, розташованих на узбережжі протоки. Особливий інтерес представляють будівля ратуші, вежа Чернан, церква Св. Марії в стилі цегляної готики, музей під выдкритим небом Фредріксдаль та культурний центр Генрі Дункера.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Population in the country, counties and municipalities by sex and age 31/12/2009
  2. «Helsingborgs stad - History of Helsingborg». Helsingborg.se. 2007-05-21. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-07-30. 
  3. а б «CyberCity / Helsingborg / Befolkning». .historia.su.se. 2008-01-14. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2010-07-30.