Гера (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гера
Gera
Герб Прапор
Гера
Розташування міста Гера
Основні дані
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Тюрингія
Населення 99 582
Площа міста 151,93 км²
Густота населення 655 осіб/км²
Поштові індекси 07545-07557
Телефонний код +49 365, 36695
Географічні координати 50°52′50″ пн. ш. 12°05′00″ сх. д. / 50.88056° пн. ш. 12.08333° сх. д. / 50.88056; 12.08333Координати: 50°52′50″ пн. ш. 12°05′00″ сх. д. / 50.88056° пн. ш. 12.08333° сх. д. / 50.88056; 12.08333
Висота над рівнем моря 205 м
Міська влада
Адреса Kornmarkt 12
07545 Gera
Веб-сторінка http://www.gera.de
Мер міста Віола Хан
Гера (Німеччина)
Гера
Гера
Ратуша міста Гери

Гера (нім. Gera) — місто в Німеччині, третє за величиною у федеральній землі Тюрінгія (після столиці Тюрінгії Ерфурта, і Єни), розташоване у східній частині Тюрінгії на річці Вайсе-Ельстер, приблизно за 60 км на південь від Лейпцига і за 80 км на схід від Ерфурта. Населення 98,7 тисяч осіб (2011). У соціалістичну епоху Гера була адміністративним центром округу.

Географія[ред.ред. код]

Гера лежить на висоті від 180 метрів (рівень річки Вайсе-Ельстер) до 354 метрів (південно-східна околиця міста, Гера-Фалька) над рівнем моря. За середнє значення зазвичай приймають 205 метрів, висоту над рівнем моря ринкової площі.

У Гері знаходиться найбільший серед усіх міст Тюрінгії лісовий масив, що розташований у межах міста, під назвою Міський ліс Гери (нім. Geraer Stadtwald). Розташований він на західному кордоні міста. На північно-західному кордоні міста знаходиться інший лісовий масив Zeitzer Wald, що відноситься до федеральної землі Саксонія-Анхальт, розташованій на північний схід від міста.

Історія[ред.ред. код]

Назва «Гера», найімовірніше, спочатку відносилася до частини долини річки Елстер, у якій пізніше розташувалося місто. Швидше за все, назва виникла в епоху до Великого переселення народів, і слов'янські племена, що населяли регіон у 8 столітті, використовували цю назву. Перша згадка Гери у письмових джерелах відноситься до 995 року. У 999 році імператор Оттон III передав «провінцію» Гера Кведлінбургскому абатству, а абатство в 1209 році передало протекторат фогтам Вайди, які служили адміністраторами області. Поселення розташовувалося на місці нинішнього міського центру. У 13 столітті Гера отримала статус міста. Спершу місто росло поволі. 1450 року в ході Саксонської братської війни (див. Альтенбургское поділ) Гера була практично повністю знищена. У результаті успадкування протягом наступних століть, Гера стала частиною володінь династії Рейсс.

У 1806 році, в ході Війни четвертої коаліції, Наполеон розмістив свій штаб у Гері. Звідси 12 жовтня 1806 французький імператор послав свого образливого листа королю Фрідріху Вільгельму III, що призвело до початку війни, яка закінчилася нищівною поразкою Пруссії в битві при Єні кілька днів по тому.

Вілла Шуленбурга

З 1848 по 1918 рік Гера була столицею князівства Рейсс молодшої лінії. У ході промислової революції середини 19 століття (зростання текстильного виробництва) відбулося значне зростання міста. Безліч особняків того періоду залишаються свідченням багатства городян, наприклад, будинок Шуленбурга, побудований бельгійським архітектором Анрі Ван де Вельде. Місто також стало залізничним центром, де сходяться поїзда різних напрямків.

У 1920 році місто стало частиною Тюрінгії.

1945 року бомбардуваннями були знищені кілька частин міста.

Місто стало частиною новоствореного округу Гера (нім. Bezirk Gera) у 1952 році, увійшовши до складу НДР (Східна Німеччина). Після об'єднання Німеччини у 1990 році Гера стала частиною федеральної землю Тюрінгія — одим із трьох основних центрів (нім. Oberzentren) поряд з Єною і Ерфуртом.

Економіка[ред.ред. код]

На 2009 рік основними підприємствами Гери є:

  • Приватна клініка SRH Waldklinikum
  • Машинобудівне підприємство Dagro Gera GmbH
  • Комунікації DTKS GmbH, Deutsche Telekom AG
  • Замки Schloßsicherungen Gera GmbH
  • Оптика POG Präzisionsoptik Gera GmbH
  • Електричне обладнання Electronicon Kondensatoren GmbH
  • Маргарин Othüna
  • Виробництво компресорів Kompressorenwerk Kaeser
  • Прецизійний інструмент SMK-Präzisionsmechanik
  • Дочірнє підприємство конструкторської фірми Max Bögl

Інтернет-сервіс провайдер D+S Europe має сервіс-центр у Гері з кількома сотнями службовців, а також фірма Rittal (інформаційний технології) у 2009 році перемістилася з Бад-Кестріца у Геру.

Деякі галузі виробництва втратили своє значення після 1990 року. Сектори економіки, більше не існують або сильно скоротилися — виготовлення інструментів (Volkseigener Betrieb Wema Union), текстильна промисловість (VEB Modedruck), верстати для текстильної промисловості (VEB Textima), електрообладнання (VEB Elektronik Gera). Також до 1990 року в Гері була пивоварня і відділення VEB Carl Zeiss Jena. Важливою частиною промисловості був видобуток уранової руди біля Роннебурга (SDAG Wismut).

Населення округу Східна Тюрінгія — Гера на в 2009 році становило 450 000 чоловік. Гера — регіональний центр торгівлі. У 2003 році в Гері було три основних торгових центру: Gera-Arcaden, Amthor-Passage і Elster-Forum.

Третє за величиною місто Тюрінгії, Гера займає 7-е місце з безробіття. Рівень безробіття знизився з 15,4 % у червні 2007 року до 14,9 % в березні 2009.

Освіта та культура[ред.ред. код]

У 2007 році Гера поряд з Роннебургом була місцем проведення рослинницького фестивалю Бундесгартеншау (нім. Bundesgartenschau).

Райони Гери[ред.ред. код]

Ратуша в історичному центрі Гери

Гера включає в себе 40 різних громад, об'єднаних у 12 муніципальних округів[1]:

  1. Міський центр
  2. Дебшвіц (Debschwitz)
  3. Гера-Схід
  4. Гера-Північ/Гера Лангенберг (Gera-Langenberg)
  5. Біблах (Bieblach)-Схід
  6. Біблах/Тінц (Bieblach/Tinz)
  7. Унтермхаус (Untermhaus)
  8. Гера-Західні передмістя
  9. Гера-Південь/Фалька (Falka)
  10. Люса-Лауне (Lusan-Laune)
  11. Люса-Центр
  12. Люса-Брюте (Lusan-Brüte)

Головні пам'ятки[ред.ред. код]

Будинок Отто Дікса
Музей декоративно-прикладного мистецтва
  • Ратуша (1576 р.)
  • Ринкова площа з фонтаном
  • Міська аптека
  • Театр (1902 р.)
  • Вілла Шулебург (архітектор — Анрі Ван де Вельде)
  • Неоготична церква св. Іоанна
  • Церква св. Сальватора епохи бароко (інтер'єр у стилі Ар нуво)[2]
  • Пізньоготична церква св. Марії
  • Пізньоготична церква св. Трійці
  • Пивний льох («Geraer Höhler»)
  • Зоопарк (1973 р.)

Музеї[ред.ред. код]

  • Міський музей
  • Будинок Отто Дікса
  • Художня галерея «Orangerie»
  • Музей природних наук («Schreiber House», стара будівля в місті) з ботанічним садом
  • Музей декоративно-прикладних мистецтв («Ferber House»)[3]. У музеї представлені колекції кераміки у стилі баухаус художників Отто Ліндіга (Otto Lindig) і Теодора Боглера (Theodor Bogler), архітектурні роботи Тіло Шодера (Thilo Schoder), фотографії Енне Бірман (Aenne Biermann).

Ботанічний сад[ред.ред. код]

Botanischer Garten der Museum für Naturkunde Gera[4], ботанічний сад музею природних наук у Гері займає площу 0,7 га. Був створений у 1897–1900 роках у вигляді парку в англійському стилі. Був об'єднаний з музеєм у 1947 році. У ботанічному саду ростуть понад 300 видів рослин: дерев, їстівних і лікарських трав.

Транспорт[ред.ред. код]

На сході міста розташована злітно-посадкова смуга Гера-Леймніц (нім. Gera-Leumnitz). Найближчий регіональний аеропорт — Лейпциг-Альтенбург (відстань близько 40 км). Найближчий міжнародний аеропорт Лейпциг-Галле розташований за 90 км на північ від міста.

Міжнародні зв'язки[ред.ред. код]

Див. також Список міст-побратимів Міста-побратими Гери:

Особистості[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Gera — Geschichte der Stadt in Wort und Bild, Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1987, ISBN 3-326-00225-4
  • Klaus Brodale/ Heidrun Friedemann: Das war das 20. Jahrhundert in Gera, Wartberg Verlag, Gudensberg-Gleichen 2002, ISBN 3-8313-1273-7
  • Otto Dix: Warum ich nicht wieder zurückkommen werde. München 1962
  • «Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte» Band II Mitteldeutschland — Im Auftrag der Konferenz der landesgeschichtlichen Kommissionen Deutschlands mit der Unterstützung des Deutschen Gemeindetages, hrsg. von Erich Keyser, Stuttgart, 1941 alle Bände dieser Auflage sind vergriffen

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Шаблон:Райони Тюрингії