Війна четвертої коаліції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Війна четвертої коаліції
Наполеонівські війни
Charles Meynier - Napoleon in Berlin.png
Французька армія у Берліні, 1806
Дата: 1806 - 1807 роки
Місце: Європа
Результат: Повний розгром Пруссії, поразка Росії, Тільзитський мир
Сторони
Пруссія
Росія Росія
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of Sweden.svg Швеція
Flag of Saxony.svg Саксонія
Франція
Іспанія
Flag of the Napoleonic Kingdom of Italy.svg Королівство Італія
Prinsenvlag.svg Голландія
Flag of the Parthenopaean Republic.svg Неаполітанське королівство
Рейнський союз
Flag of Bavaria (lozengy).svg Королівство Баварія
OrzelekPoniatowski.jpg Польські легіони
Командувачі
Пруссія Карл Вільгельм Фердинанд Брауншвейгський
Пруссія Людвіг Гогенцоллерн
Росія Беннігсен
Франція Наполеон Бонапарт
Франція Луї Даву
Франція Ґійом Брюн
Військові сили
120 000 (Росія)
250 000 (Пруссія)
330 000–360 000 (Франція)

Війна четвертої коаліції (також відома як російсько-пруссько-французька війна) — війна наполеонівської Франції та її сателітів у 1806–1807 роках проти коаліції великих держав (Росія, Пруссія, Англія). Почалась з нападу королівської Пруссії на Францію. Але у двох генеральних битвах під Йєною та Ауерштедтом Наполеон розгромив пруссаків й 12 жовтня 1806 року вступив до Берліну. 1 листопада 1806 року 150,000 французька армія перетнула кордон Великопольщі. У грудні 1806 року до війни вступила імператорська російська армія. Жорстокі бої під Чарновим, Голиміном та Пултуськом у грудні 1806 року не виявили переможців. Генеральна битва зимової кампанії відбулась під Ейлау у січні 1807 року. У кривавій битві між головними силами французької Великої армії Наполеона та російської під керівництвом генерала Л. Л. Беннігсена переможців не виявилось. Оскільки вночі після битви Беннігсен відступив, Наполеон оголосив себе переможцем. Обидві сторони були знекровленими тримісячною безрезультатною боротьбою й зраділи приходу бездоріжжя, яке до травня поклало край бойовим діям. До того часу сили російської армії було задіяні у війні, яка почалась з Османською імперією, а тому Наполеон отримав істотну численну перевагу. До початку весняної кампанії він мав 190 000 солдат проти 100 000 російських. Під Гейльсбергом Беннігсен успішно відбив атаку французької армії, однак під Фрідландом чисельна перевага французів відіграла вирішальну роль. Наполеон з 85 000 солдат завдав тяжкої поразки російській армії з 60 000 чоловік.

Кампанію в Польщі та Східній Пруссії було розпочато Наполеоном з метою нав'язування росіянам вирішальної битви, щоб виграти її та диктувати умови миру. Мети імператора було досягнуто лише майже через півроку. Весь цей час (зима 1806 — літо 1807) йшли більш-менш тяжкі бої. Але найкривавішою стала битва при Прейсіш-Ейлау, у якій вперше за свою дивовижну кар'єру Наполеон не одержав рішучої перемоги.

Учасники[ред.ред. код]

Важливі битви[ред.ред. код]

Привід для укладення миру[ред.ред. код]

Олександрові I була зрозуміла неможливість для Росії вести успішну війну одночасно з Наполеоном і Туреччиною, тому цар надав перевагу укладанню миру з Наполеоном і продовженню війни з Османською імперією.

Джерело[ред.ред. код]