Девід Дуглас
| Девід Дуглас | |
|---|---|
| англ. David Douglas | |
 | |
| Народився |
25 червня 1799 Перт, Шотландія, Велика Британія |
| Помер |
12 липня 1834 (35 років) біля Мауна-Кеа, Королівство Гаваї ·напад тваринd[1] |
| Поховання | Гонолулу |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, ботанік, садівник, орнітолог |
| Alma mater | Університет Глазго |
| Галузь | ботаніка, біологія |
 Девід Дуглас у Вікісховищі | |
Девід Дуглас (англ. David Douglas[3][4][5][6][7][8]; 25 червня 1799 — 12 липня 1834) — шотландський[7][8] біолог[4] та ботанік[4][6][7].
Біографія[ред. | ред. код]
Девід Дуглас народився у місті Перт 25 червня 1799 року[5]. Можливо також, що Дуглас народився у 1798 році[3][6][7][8].
Його кар'єра почалася в Шотландії, де він був пов'язаний з університетом Глазго і служив як колекціонер рослин для садівничого товариства Лондона[6].
Девід Дуглас був найнятий Компанією Гудзонової затоки, щоб провести ботанічні дослідження в Орегоні. Він приїхав туди у 1824 році[6]. Дуглас займався вивченням американських рослин і відіслав до Шотландії понад 200 зразків рослин та насіння, невідомих у Європі[7]. Він повернувся до Англії у 1827 році[6].
У 1827 році вів впровадив у культуру дуґласію тисолисту[9], яку ще називають ялиною Дуґласа[10]. Серед інших культивованих ним рослин є такі відомі як ялина сітканська Picea sitchensis; сосни: цукрова, гірська веймутова, жовта, широкохвойна, промениста; ялиці велетенська та Abies procera і ряд інших хвойних, які змінили британський ландшафт та лісову промисловість, а також численні, чагарники та трави, такі як квітуча смородина, люпин, ешольція каліфорнійська (лат. Eschscholzia californica) та багато інших. В цілому він впровадив близько 240 видів рослин до Великої Британії. Девід Дуглас здобув популярність в Європі завдяки своїй колекції та вважається одним з засновників британської лісової промисловості[6]. Він вважається одним з найбільш успішних ботаніків, яким світ глибоко вдячний[5].
Девід Дуглас помер 12 липня 1834 року, він загинув при загадкових обставинах під час сходження на Мауна-Кеа на Гаваях[11].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Девід Дуглас спеціалізувався на насіннєвих рослинах[3].
Наукові праці[ред. | ред. код]
- Douglas, David (1914). Journal kept by David Douglas during his travels in North America 1823—1827: together with a particular description of thirty-three species of American oaks and eighteen species of Pinus, with appendices containing a list of the plants introduced by Douglas and an account of his death in 1834. W. Wesley & Son under the direction of the Royal Horticultural Society.
Фільмографія[ред. | ред. код]
У 2013 році вийшов документальний фільм «У пошуках Девіда Дугласа», який «…закликає сьогоднішню аудиторію, щоб досліджувати навколишній світ та, щоб краще зрозуміти, як зусилля однієї людини можуть змінити ситуацію.»[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Journal kept by David Douglas during his travels in North America 1823-1827, together with a particular description of thirty-three species of American oaks and eighteen species of Pinus, with appendices containing a list of the plants introduced by Douglas and an account of his death in 1834. Published under the direction of the Royal Horticultural Society — 1914.
- ↑ IPNI, Douglas
- ↑ а б в International Plant Names Index: David Douglas (1798–1834). Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ а б в DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: David Douglas
- ↑ а б в David Douglas. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ а б в г д е ж David Douglas. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ а б в г д David Douglas. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ а б в Curtis's Botanical Magazine. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ Pseudotsuga menziesii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — С.26
- ↑ Lyman, Sarah Joiner. Sarah Joiner Lyman of Hawaii: Her Own Story.Ed. Margaret Greer Martin. Hilo: Lyman Museum, 2009. 67-69.
- ↑ Finding David Douglas. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: David Douglas(нім.)
- David Douglas [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- David Douglas [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- David Douglas [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Curtis's Botanical Magazine(англ.)
- Douglas' Journal, 1823–1827(англ.)
- Finding David Douglas [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] Документальний фільм
|
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
