Декамерон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Декамеро́н» (італ. Il Decamerone, від грец. δέκα «десять», ἡμέρα «день» — «Десятидення») — збірка зі ста новел італійського письменника Джованні Боккаччо.

Сюжет[ред.ред. код]

За сюжетом цієї збірки 10 молодих флорентійців (7 жінок, 3 чоловіка) залишають охоплене чумою місто, оселяються на заміській віллі і протягом 10 днів розповідають цікаві і повчальні історії (всього їх 100), які широко відтворюють розмаїте повсякденне життя. «Декамерон» в перекладі з грецької — «десятиденник». Композиція книги мозаїчна — кожна оповідка має завершений сюжет, а всі разом створюють своєрідну енциклопедію людських стосунків. Сюжети новел мандрівні, письменник творчо обробив міські анекдоти, античні сюжети і навіть арабські казки.

«Декамерон» подарував Боккаччо європейську популярність. У «Декамероні» до досконалості доведений жанр міської новели, що відкрив шлях усій ренесансній новелістиці. Приваблювали не тільки цікавість оповідань, яскраві образи героїв, їх соковита мова, але й художня добірність новел Боккаччо, нетрадиційне трактування ряду фабул, поширених у попередній середньовічній літературі, загальний ідейний лад його творів. У «Декамероні» висвітлились нові грані гуманістичного світогляду, в тому числі його антиаскетичні ідеали. У центрі уваги Боккаччо - проблема самосвідомості особистості, що отримала широку перспективу в подальшому розвитку ренесансної культури.

«Декамерон» здобув велику популярність в Італії, де Боккаччо знайшов чимало послідовників(Франко Саккетті, Мазуччо та ін) Вже в XIV ст. він був перекладений на французьку та англійську мови, пізніше сюжети «Декамерона» широко запозичали у літературі інших країн Європи, нерідко переробляючи їх в дусі національних традицій.

Варто відзначити, що деяка частина новел «Декамерона» була майстерно запозичена з історій, що зустрічаються в античній літературі, приміром, у «Метаморфозах» Апулея.

Сюжет: день перший[ред.ред. код]

Номер оповідки Опис
Слово автора Зачинається перший день Декамерона, в котрому автор ясує,

з якої нагоди зібралася наша бесіда, а потім, за приводом Пампінеї, говориться про що кому заманеться.

Оповідка перша Сер Чаппеллетто возить богочестивого ченця в решеті

і помирає; бувши за живоття ледачим чоловіком, по смерті присвячується і нарікається святим Чаппеллеттом

Оповідка друга Єврей Аврам їде з намови Джаннотта де Чівіньї до римського

двору і, побачивши там безпутність духівництва, вертає до Парижа й вихрещується

Оповідка третя Єврей Мельхіседек притчею про три персні одвертає велику халепу, що замислив на нього Саладін
Оповідка четверта Чернець, вкусивша гріха, гідного тяжкої кари, вміло виказує своєму абатові таку саму провину і тим уникає покути
Оповідка п'ята Маркіза Монферратська, почастувавши французького короля

курми і кількома доладними слівцями, гамує його шалене закохання

Оповідка шоста Добрий чоловік пришиває квітку лукавим лицемірам-монахам
Оповідка сьома Бергаміно історією про Примаса та Клюнійського абата бере на глум несподівані скупощі Кане делла Скала
Оповідка восьма Гвільєльмо Борсьєре дотепними словами шпигає мессера Ерміна де Грімальді за скнарість
Оповідка дев'ята Кіпрський король, присоромлений однією гасконкою, з оспалого стає завзятим
Оповідка десята Маестро Альберто з Болоньї чемніш словом завдає сорому дамі, яка хотіла його завстидати, що в неї закохався

Персонажі[ред.ред. код]

Героями повісті є десятеро молодих людей, з яких семеро дам та троє кавалерів. у книжці приведені їх вигадані імена, нібито для того, щоб не осоромити благородних людей, що розмовляли на теми, неприйнятні для тогочасного суспільства.

Дами(з найстаршої до наймолодшої):

  • Пампінея
  • Ф'ямметга
  • Філомена
  • Емілія
  • Лауретга
  • Неїфіла
  • Еліза

Кавалери:

  • Панфіл
  • Філострат
  • Діоней

Ці персонажі - освічені молоді люди, вірні правилам честі та шляхетності, тонко відчуваючих красу природи та світу. Ці люди стали символом нової ери гуманістичного світогляду.