Домашнє господарство

Дома́шнє господа́рство або Ха́тнє господа́рство, домогоспода́рство (англ. Household) — суб'єкти економічної діяльності, зв'язані з веденням домашнього господарства, тобто переважно зі споживанням. Вони охоплюють економічні об'єкти і процеси, які відбуваються там, де постійно проживають людина, сім'я.

Головними рисами домашнього господарювання є:

• приватна власність на економічні ресурси (трудові, капітальні і деякі види земельних ресурсів);
• здатність самостійно приймати власні рішення;
• прагнення до максимального задоволення своїх потреб.

Домашні господарства використовують доходи, отримані від продажу своїх ресурсів, для придбання товарів і послугу фірм (підприємств).

Фірма (підприємство) — економічний агент, який здійснює певну господарську діяльність з метою отримання прибутку; самостійна господарська одиниця різних форм власності.

Головними рисами фірми (підприємства) є:

• самостійність у прийнятті рішень;
• використання економічних ресурсів для виготовлення і продажу продукції;
• бажання отримати максимальний прибуток при мінімумі витрат.

Фірми, як і домашні господарства, можуть володіти економічними ресурсами. Гроші, які отримують фірми від продажу товарів і послуг, використовуються для придбання економічних ресурсів в домашньому господарстві.

Ринкова економіка висунула свою, найефективнішу форму організації функціонування економічних агентів — домогосподарство (фірму). Головною дійовою особою фірми є підприємець. У ринковій економіці фірма завжди є виробником і споживачем. Поведінка фірми в сферах виробництва і обміну визначається багатьма чинниками: її витратами виробництва і обігом, корисністю її продукції, величиною постійного і змінного капіталу, цінами на її продукцію і субстітути, цінами на придбання нею сировина і комплектуючих виробів, доходами покупців, що купують її продукцію, станом конкуренції на ринку, рівнем рівноваги ринку.

На практиці виробничо-комерційної діяльності склалося така підприємницька форма, як індивідуальне підприємство.

Індивідуальне підприємництво — засноване на індивідуальній або сімейній власності підприємця. Відмінності між капіталом і особистим майном підприємця не проводяться. Майнова відповідальність розповсюджується на все майно підприємця незалежно від його включеності в капітал. В Україні виділяють дві форми індивідуального підприємництва:

• Індивідуальна трудова діяльність. В даному випадку підприємництво засноване виключно на власній праці підприємця і членів його сім'ї.
• Індивідуальне (сімейне) приватне підприємство. Тут використовується праця найнятих робітників. Підприємство обов'язково реєструється і несе відповідальність, обмежену майном підприємства, а не повну відповідальність всім майном як при індивідуальній трудовій діяльності.

Література

• Кириленко В. В. Економіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Тернопіль: Економічна думка, 2002. — 193с.

Див. також

• Родина
• Сімейні витрати