Генеалогія
Генеалóгія (дав.-гр. γενεαλογία — родовід, що дослівно перекладається як: дав.-гр. γενεά - сім'я, дав.-гр. λόγος - наука) — родознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає походження та родинні зв'язки історичних осіб, родин і сімей[1]. Для вивчення родоводу використовують усні перекази, історичні записи, генеалогічний аналіз та інші джерела, які можуть підтвердити родинну спорідненість та виявити родовід членів сім'ї. Результати геналогічних досліджень відображаються у графіках або за допомогою розписів. Пов'язана з такими суміжними науками, як геральдика, дипломатика, краєзнавство, історія та інші.
Прагнення до сімейної історії, як правило, формуються через декілька мотивів, в тому числі бажання визначити місце своєї сім'ї в історії, почуття відповідальності, щоб зберегти минуле для майбутніх поколінь та почуття самовдоволення.[2]
Генеалогія в біології — сукупність відомостей про батьків і віддаленіших предків конкретної особини чи групи особин рослин або тварин. Знаючи біологічні й продуктивні якості предків, а також родичів по так званій бічній лінії, можна правильніше підібрати пари для схрещування з метою одержання організмів з бажаними властивостями.
Зміст |
Основне поняття[ред.]
Генеалоги, як правило, досліджують свій родовід, або родовід свого подружжя. Професійні генеалоги також проводять дослідження для інших, виданють книги, вчать, або виробляють свої власні бази даних. Вони можуть працювати в генеалогічних компаніях, які надають програмне забезпечення або виробляють матеріали корисні для любителів та інших професійних генеалогів та допомагають дізнатися не тільки, де і коли жили люди, але і їхній спосіб життя, біографію та мотивацію у тих чи інших ситуаціях. Це часто зумовлено застарілим законодавством, старими політичними кордонами, міграційними тенденціями, соціально-економічними, історичними або релігійними умовами.
Загальне поширення[ред.]
У сучасних енциклопедичних словникових статтях термін генеалогія починається з біблейного ветхозавітного розділу. У Біблії розповідається про походження та спорідненість усіх численних народів.[1]
Розповіді про походження народів, династій і знатних родин отримали широке розповсюдження у багатьох країнах Європи в ранньому Середньовіччі, тому розквіт генеалогії припадає на розвиток феодалізму. Коли у суспільстві з'явилась власність і почалися обговорення питання її успадкування, особливо важлива було знати ступені споріднення. В Англіїї та Франції у XVI столітті з'явилися державні посади, що відповідали за правильність складання родоводів.[1]
Український родовід[ред.]
Одним із перших дослідників українського родоводу був Яків Маркевич, який залишив «Генеалогическіе замѣтки». Найбільше питань української генеалогії опрацювали Олександр Лазаревський, Григорій Милорадович, Вадим Модзалевський. Зверталися в своїх дослідах до питань української генеалогії історики Осип Бодянський, Микола Костомаров, Петро Єфименко, В'ячеслав Липинський, Михайло Грушевський, Дмитро Багалій, Іван Крип'якевич, Олександр Оглоблин.
Програмне забезпечення[ред.]
Існують програмні системи управління генеалогічними дослідженнями та аналізом, зокрема під вільними ліцензіями розповсюджуються продукти: LifeLines, GRAMPS.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ а б в Т. Недосєкіна Український родовід як джерело вивчення історії України. Посібник із складання родоводу для вчителів, школярів та початківців. — Дніпропетровськ: Видавничий центр ДОУНБ, 2010. — С. 4.
- ↑ Ronald Bishop In the Grand Scheme of Things: An Exploration of the Meaning of Genealogical Research // Journal Of Popular Culture. — (2008) (41(3)) С. 393—412. (англ.)
Література[ред.]
- Українська радянська енциклопедія. — 1-е видання. — Т. 3. — Київ, 1962.
- Л. Гайдай Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Т. Недосєкіна Український родовід як джерело вивчення історії України. Посібник із складання родоводу для вчителів, школярів та початківців. — Дніпропетровськ: Видавничий центр ДОУНБ, 2010. — 42 с.
- (англ.) Ronald Bishop In the Grand Scheme of Things: An Exploration of the Meaning of Genealogical Research // Journal Of Popular Culture. — (2008) (41(3)) С. 393—412.
- І. Завгородня Культ предків // Український тиждень. — (4 березня 2011) (№9 (174)).
Посилання[ред.]
- Родовід. Сайт у якому за технологією Вікі можливо створити свій родовід
- Українське геральдичне товариство
- Українське бюро генеалогічних досліджень (Луцьк)
