Евдіаліт

Евдіаліт

Евдіаліт, апатит, егірин

Евдіаліт (эвдиалит, eudialyte, Eudialyt) – мінерал класу силікатів, підкласу кільцевих силікатів.

Загальний опис

Силікат натрію, кальцію, заліза, цирконію кільцевої будови.

Хімічна формула Na₄(Ca,Fe)₂Zr[Si₃O₉]₂. За іншою версією (К.Фрея): Na₄(Ca, Се, Fe²⁺)₂ZrSi₆O₁₇(OH, Cl)₂. Часто містить домішку Y і лантаноїдів (до 7,5%).

Склад у %: Na₂О – 15,9; CaO – 10,57; FeO – 5,54; ZrO₂ – 14,49; Н₂О – 1,91; Cl – 1,04; SiO₂ – 48,63.

Колір червоний або рожевий.

Напівпрозорий, блиск скляний.

Сингонія тригональна.

Густина 2,74-3,07.

Твердість 5,5-6.

Кристалічна структура субкаркасна і субшарувата.

Форми виділення - зернисті агрегати, рідше - товстотаблитчасті, короткостовпчасті або бочкоподібні кристали.

Спайності немає. Крихкий. Типоморфний для агпаїтових нефелінових сієнітів і їх пегматитів. Руда цирконію.

Рідкісний мінерал лужних пегматитів. Породотвірний мінерал комплексу евдіалітових луявритів. Родовища евдіаліту є на Кольському півострові, в Туві, Ґренландії (Ілімаусак), на о. Мадагаскар, в Австралії (шт. Квінсленд), США (шт. Арканзас).

Використовується в чорній металургії (для модифікації сталей), у кераміці і інш.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• Mineral Galleries