Елеонора Аквітанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Елеонора Аквітанська
фр. Aliénor d'Aquitaine
фр.
Éléonore de Guyenne
англ.
Eleanor of Aquitaine
лат.
Alienora (Alienordis) ducissa Aquitaniae'
Gisant alienor d aquitaine et henri2.jpg
Надгробок Елеонори Аквітанської
Blason de l'Aquitaine et de la Guyenne.svgГерцогиня Аквітанії (11371204)
Початок правління: 1137
Кінець правління: 1204
Інші титули: Count of Poitiers Arms.svgГрафиня де Пуатьє
(11371153)
Armoiries France Ancien.png10-а Королева Франції
(11371152)
England COA.svgКоролева Англії
(11541189)
Попередник: Гійом Х Аквітанський
Наступник: Іоанн Безземельний
Дата народження: бл. 1124
Місце народження: Аквітанія
Дата смерті: 31 березня 1204(1204-03-31)
Місце смерті: Фонтевро, Франція
Дружина: 1.Короля Франції Людовіка VII (1137-1152)
2.Короля Англії Генріха II Плантагенета
Діти: 1 шлюб:кілька дочок, в т.ч. Матильда Плантагенет
2 шлюб:чотири сини, в т.ч. Річард I Левине Серце
Династія: Рамнульфіди
Батько: герцог Аквітанський Гійом де Пуатьє
Мати: Аенора де Шательро

Елеонора Аквітанська (Алієнор) (1122—1204) — дочка герцога Х Аквітанського Гійома де Пуатьє, онучка першого трубадура Провансу Гійома IX Аквітанського, королева Франції, дружина французького короля Людовіка VII (1137-1152). Після розлучення в 1152 році вийшла заміж за графа Генріха Анжуйського, який в 1154 році став королем Англії Генріхом II Плантагенетом. Завдяки цьому шлюбу, її посаг - аквітанські землі, вчетверо більші за домен Капетингів стали англійськими. Саме це стало причиною кількасторічної ворожнечі між країнами і вилилося врешті в Столітню війну. Від першого шлюбу в Елеонори Аквітанської було кілька дочок, серед них Матильда Плантагенет, саме через відсутність спадкоємця з нею розвівся перший чоловік, від другого ж вона народила чотирьох синів серед яких Річард I Левине Серце. Підтримуючи старших синів, Елеонора Аквітанська підняла разом з ними бунт проти Генріха ІІ. Міжусобиця тривала 2 роки. Переміг король, а королева потрапила в полон і наступні 16 років провела в ув'язненні. В 1189 році Річард звільнив матір. Елеонора Аквітанська поїхала до Франції, де провела останні роки життя в бенедектинському абатстві Фонтерво, де й померла у віці 82 років.

В молодості Елеонора відрізнялася надзвичайною красою та ексцентричною поведінкою. Вона була музою трубадура Бернарта де Вентадорна, якій він присвятив кілька кансон.

Джерела[ред.ред. код]

  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях, Минск «Беларусь», 1999