Енаргіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енаргіт

Енаргіт (рос.энаргит, англ. enargite; нім. Enargit m) – мінерал, складний сульфід, арсениста сульфосіль міді координаційної будови.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: Cu3AsS4.

Як правило, містить 46-48% Cu, домішки Fe (до 2%), Sb (до 6%), іноді сліди Те і Ge.

Сингонія ромбічна; кристалічна структура похідна від вюртцитового типу. Поліморфна модифікація (тетрагональної сингонії з кристаліч. структурою, похідною від структури типу сфалериту) – люцоніт.

Е. утворює суцільну масу масивної дрібнозернистої структури, рідше - таблитчасті або призматичні подовжені кристали; хрестоподібні двійники, зірчасті трійники; епітаксичні зростки з халькопіритом, сфалеритом, тенантитом.

Колір сталево-сірий до залізо-чорного. Блиск металічний до тьмяного. Риса сірувато-чорна. Спайність довершена за призмою. Злам нерівний. Твердість за різними даними від 3 до 4,5. Густина 4,4-4,5. Крихкий. Слабкоелектропровідний.

Утворюється у середньо- і низькотемпературних гідротермальних умовах в асоціації з галенітом, халькопіритом, сфалеритом, тенантитом, халькозином, борнітом.

У гіпергенних умовах легко окиснюється з утворенням малахіту, азуриту, оксидів As.

Добувається в якості гол. рудного мінералу міді на родов. Цумеб (Намібія), Чукікамата (Чилі). Поширений на родов. Бор (Сербія), Бьютт (Монтана, США), Сьєрро-де Паско (Перу), в Коунрадському родов. (Казахстан), Алмаликському (Узбекистан), Каджаранському (Вірменія) та ін.

Збагачується флотацією.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання[ред.ред. код]